У розвідці простежено найважливіші віхи життя та діяльності І.  Абаровського – фундатора Недригайлівського краєзнавчого музею (Сумщина), з’ясовано питання формування світоглядних орієнтирів краєзнавця. Розглянено постать І.  Абаровського через призму його пошукової, краєзнавчої, дослідницької, наукової, журналістської, просвітницької, громадської роботи. Акцентується увага на діяльності Недригайлівського краєзнавчого музею, його фондах, експозиціях, виставках, завдяки подвижницькій роботі І. Абаровського цей заклад став провідним історико-просвітницьким, краєзнавчо-туристичний центром Посулля. Матеріал даної статті може бути використаний музейними працівниками інших областей України, сприятиме комплексному вивченню особливостей розбудови музейної справи, її популяризації.…
Для мене дуже болючий сумський міф за почесного громадянина Михайла Опанасовича ЛушпуДля мене дуже болючий сумський міф за почесного громадянина Михайла Опанасовича Лушпу.
Науково-документальний фільм про Івана Мазепу та його епоху.
По світу встановлено понад тисячу пам’ятників Тарасу Шевченку. А перші монументальні пам’ятники Великому Кобзареві з’явилися сто років тому – восени 1918 року. Причому, першими його в такий спосіб вшанували у Ромнах на Сумщині (27 жовтня 1918 року), а також у Москві (29 листопада 1918​ року) та Петрограді (1 грудня 1918 року). Про перші пам’ятники Шевченку Радіо Свобода розмовляло з істориком, завідувачем Музею української революції Олександром Кучеруком і з роменським краєзнавцем Григорієм Дібровою.
Розповідь лебединського краєзнавця про дві знакові фігури для комуністичної моделі історичної пам'яті на Лебединщині - братів (двоюрідних) Андрія та Харитона Фролових.  
"Воістину ми були подібні до богів... які  намагалися створити з нічого новий світ". Володимир Винниченко. Події 1917-1921 рр. відбилися і на суспільному, і політичному житті Сумщини. Краєзнавчий дайджест вміщує документи про революційні події на Сумщині. Джерела розміщені в алфавітному порядку. Дайджест розрахований на широке коло користувачів, які цікавляться історією рідного краю. 
Писати есеї, спогади чи літературні репортажі — не моя професія. І хоча знаний австрійський письменник Карл Краус якось сказав, що “історик — це журналіст, якому не знайшлося місця в щоденній газеті”, дозволю собі з ним не погодитись. Я написав близько півсотні статей, книжок, передмов тощо, здебільшого не буваючи в тих місцях, про які пишу, але мене аж ніяк не мучили докори сумління. Хоча, чи то є сумлінням для науковця?
Що відрізняє людину від тварини? Дуже загальне питання, яке, без розрізнення і уточнення критеріїв, залишається безглуздим. Що є «складовими» людської сутності? Дві основні царини відмінностей – мислення та емоції.