Навесні 2011 р. на засіданні Бюро Відділення історії, філософії та права НАН України, a згодом – на Президії Академії обговорювалося питання щодо стану та перспектив розвитку мережевих інформаційних ресурсів соціогуманітарних наук. Було прийнято відповідну Постанову Президії, що визначила низку заходів щодо кількісного і змістовного посилення присутності академічного гуманітарного знання в українському сегменті Інтернету, виправлення існуючих деформацій в електронній репрезентації наукових здобутків академічних установ. Не зупиняючися на загальних питаннях теоретико-методологічного характеру, дозволю собі більш предметно поговорити про веб-сайти наших академічних установ,…
Пepшa концепція pociйcькoro самодержавства, а разом з тим i класична формула демократії в її російській інтерпретації належить Івану Гроз­ному i зафіксована вона в титулі царя, яким він 1581 року підписав своє послання до Стефана Баторія: "... царь и великий князь всеа Русии ...по божию изволению, а не по многомятежному человечества хотению". Власне, демократія в уяві царя - це i є "многомятежное человечества хотение", зате законність самодержавної влади незаперечна, оскільки icнyє як це було точно відомо царю, "по божию изволению" i,…
"Українське Слово" продовжує історичну дискусію, розпочату після публікації інтерв'ю з одним із найвідоміших істориків в Україні Наталією Яковенко. Саме професор Яковенко очолює Моніторингову комісію, яка займається написанням принципово нових шкільних підручників з історії. Її думки багато в чому є новаторськими і у найближчому часі від неї прямо може залежати те, як подаватиметься українська історія у школах. Разом з тим, як висловилася сама Наталія Яковенко, вона відкрита для дискусії і сама розуміє, що у багатьох питаннях треба буде йти на певні…
Однією з найгарячіших тем в українському інформаційному просторі протягом останніх двох років є тема “перегляду” історії. Про неї багато дискутують на сторінках газет, сваряться на вулицях, її навіть використовують у своїх перепалках дипломати. Кому й навіщо потрібно переписувати українську історію? Доки Україна залишатиметься державою із непередбачуваним минулим? Відповіді на ці запитання спробуємо дати у цій публікації.
  І Недавно були у мене гості з Галичини, — премилі, хороші люди. Завелося трохи вільних грошенят і — поїхали по світу свіжих вражень шукати, нових обріїв, несподіваних ситуацій, незнаних світоглядів, — збагачувати світ своїх внутрішніх переживань, поширяти круг думки, збуджувати все нові й нові запити духа. Приїхали вони до світової столиці з глухої провінції і маючи обмежений час і обмежені засоби, пильно, засапавшись, оббігали безчисленні галереї та музеї, подовгу простоювали перед образами, що у Бедекера були відзначені зіркою («звертати…
Рецидиви "світлого вчора" можливі – Інакодумство в Україні – тема не досить досліджена і висвітлена. Що говорить ваша спільна з викладачем Сумського державного університету В’ячеславом Артюхом розвідка: інакомисліє було поширеним чи, навпаки, досить локальним, або, як ми звикли казати, "кухонним"? – Предметом нашої уваги виступає провінційний рівень інакодумства. Зрозуміло, що в порівнянні з політичними та культурними центрами того часу та простору – Київ, Москва, Ленінград – провінційне дисидентство мало свої особливості. По-перше, в нього не було «парасолі гласності», яка існувала…
Минуле століття було для української нації найдраматичнішим часом її боротьби за державну незалежність. Сотні тисяч людей, хто зброєю, а хто словом, хто в бою, хто в концтаборі, а хто у вимушеній еміграції, боролися за вільну Україну. Саме завдяки їм 24 серпня 1991 року українська держава відбулася. Але чи пам’ятаємо ми все про тих людей і ті події? Чи бережемо свідчення про них, для себе та наших нащадків? Власне цим займається член Вченої ради Центру досліджень визвольного руху Геннадій Іванущенко. Пан…
Самоздійснення на природних підставах Україна наполегливо і послідовно йде шляхом утвердження своєї Незалежності. Шлях цей видався досить складним, суперечливим, неоднозначним. Обумовлений він як історико-соціальними закономірностями, так і невдачами, поразками, нерівномірністю виявів національної свідомості різних верств і прошарків українського суспільства, а звідси і неоднаковою їх дієвістю та наступальністю у пошуках форм і способів цього утвердження.