Вівторок, 08 вересня 2020 23:53

Листівки й газети з фондів ДАСО* як джерела вивчення Української революції 1917-1921 рр.

Листівки й газети з фондів ДАСО* як джерела вивчення Української революції 1917-1921 рр.

Документи минулих епох завжди приваблювали увагу дослідників, адже  бажання залишити власний слід в історії притаманне кожному нормальному, повноцінному суспільству. За весь час свого існування  людство накопичило величезний об`єм документів, який уже сьогодні більший від кількості населення світу. В розвинутих країнах об`єм документальної спадщини в багато разів перевершує кількість жителів планети. В Україні Національний архівний фонд (НАФ) складає понад 5 мільярдів документів. З них тільки в архівах областей тематично опрацьовано 6 мільйонів 342 тисячі 415 справ. На території Сумщини частка НАФ становить 1 391 151 одиницю зберігання, що на 100 тисяч перевищує кількість  населення області.

Пропоновані увазі дослідників матеріали складають лише невелику частку того документального багатства, яке міститься в фондах Державного архіву Сумської області*. Передусім це листівки, звернення, накази, оголошення доби Української революції та війни за Незалежність 1917 – 1920 років. У запропонованому Вам альбомі вони складають основну масу документів, які ілюструють цей складний і відповідальний період української  історії. Фотокопії цих матеріалів зроблені таким чином, щоб читач бачив передусім їх графічне виконання з унікальними, притаманними тільки тій добі варіантами шрифтів та вкрапленнями малюнків. Це був час, коли мова, як і нація, тільки починали творити ні з чим незрівнянний колорит української стихії, а неповторні мовні звороти початку ХХ століття лише підкреслюють унікальність цього історичного моменту.

Ця стихія на очах у здивованих обивателів перетворювалась у державне життя одного з найбільших народів Європи.

„Життя розбурханим потоком пливе, гуде і розбива перешкоди, вишукує чи щораз то кращу дорогу для себе. Перешкоди на дорозі українського життя надто ще великі, щоб з легким серцем можна віддихнуть. Безладдя, руїна, темнота, погроми так розсілися на нашій землі, такі корні глибокі запустили, що нам треба немало сили, щоб привести все в належний порядок. І народні кращі сили напрягли всі сили, не дивлячись на труднощі, щоб привести край в плодну ниву.

Центр. Рада постаралась забезпечити фронт від большевицької навали, яка несла загибель Україні, постаралась привести в порядок боєву армію і забезпечить народ перед насильствами грабіжників.

Правда не все у нас в порядку, скрізь видно недостатки, однак все при щирій праці і допомозі народу України з часом вдається наладить. Народ український не може дожидать на готове з заложеними руками, а й сам брать участь в роботі, не гальмуючи при тім праці наших вищих установ. (...) Десять місяців революції принесли Україні велику користь. Україну проголошено Республікою, утворено національну армію, взято в свої руки залізні дороги, телеграфи і утворено немало українських шкіл, одним словом народ український показався спосібним сам керувати своїм життям.” – писала в ті дні роменська газета  „Наша спілка”1.

Прагнення підтримати українську владу було головною темою громадського життя і в інших повітах теперішньої Сумщини: Конотопському, Лебединському, Кролевецькому, Глухівському, Сумському. Так, 27 листопада 1917р. на засіданні Сумської міської Думи в присутності 38 гласних пройшли вибори делегатів до Українських Установчих Зборів, а 28.11.1917р. владу  Української Центральної Ради було визнано Сумськими повітовими Земськими зборами надзвичайної сесії. Подібна підтримка була і з боку селянства:

“Сумська Рада Селянських депутатів, заслухавши доклад інструктора Української Центральної Ради порішила:

Визнати Українську Центральну Раду своїм временним правительством (До Українських Установчих Зборів). Обіцяєм її всемирну свою піддержку (нерозбірливо-упорядн.). Українська Народна Республіка… були внесені добровільні пожертвування в сумі 51 руб. 95 коп.”

Голова засідання Щербак (підпис) 

Секретарі (підпис)

Пом. Секретаря (підпис)”2.

зем

Такі заяви приводили до появи територіальних осередків української влади, які стали видавати накази, звернення, оголошення до населення з різних питань загальноукраїнського і місцевого життя. Довгий час ці документальні свідчення діяльності українських установ на теренах нашого краю губилися серед численних фондів ДАСО. І лише кілька років тому архівістами їх було вилучено в окремі теки. Нині, зростаючий інтерес до періоду 1917-1920 років, часті використання дослідниками змусили приступити до видання альбому цих документів. Одночасно таким чином вирішується питання створення їх електронних копій.

Сьогодні в Державному архіві Сумської області є три групи документів, які висвітлюють процес становлення української державності на початку ХХ століття. В першу чергу – це фонди періоду Тимчасового уряду, УНР, Української держави, УСРР 1917-1921 років. Вони нараховують 5 фондів, 29 одиниць зберігання і знайшли відображення в путівнику ДАСО3. Другу групу документів становлять  16 неанотованих фондів цього періоду, куди ввійшли 67 одиниць зберігання. І третю групу складає колекція документів з історії Сумщини (ФР. 2362), куди входять 73 одиниці зберігання, в тому числі і за період революції 1917 року.

Серед цих справ зразки політичної інформації і пропаганди часів Української революції та війни за збереження державної незалежності 1917 – 1920 років займають зовсім невеликий об`єм, але саме вони найбільш влучно і емоційно передають неповторний дух героїчної доби.

Спостережливий читач помітить суттєву відмінність між наказами, листівками, оголошеннями  української влади в трьох її періодах (Центральна Рада, Гетьманат і Директорія) та інших політичних утворень на території України. Адже різними були не тільки мови цих політичних декларацій, різною були і мета, і очікуване коло прихильників, і сподіваний результат. По-різному ці політичні звернення апелювали до своїх потенційних союзників. Якщо більшовики в основу політичних заяв клали принцип класової боротьби, змальовуючи картини соціальної рівності, всесвітньої республіки тощо (до речі – такими картинами соціальних утопій іноді „грішать” і звернення Центральної Ради та Директорії УНР, адже більшість в цих органах влади посідали соціалісти), то відозви Гетьманського уряду – це сконцентровані на бажанні суспільного спокою звернення до людей, які вже втомилися від політичної нестабільності, бажають захистити власність, життя своїх ближніх. Крім того, лояльність до німців – часто неодмінний атрибут листівки доби Гетьманату Павла Скоропадського. Окрема тема – звернення часів денікінської окупації України. По-перше - їх не багато. По-друге - вони іноді мають більший інтервал між рядками і в рядку,  отже розширюють коло ймовірних читачів. Крім того шрифт білогвардійських листівок більш простіший, виконаний на дешевому папері, ніби спростовуючи тим загальновідомі факти про щедру фінансову допомогу Антанти та прагнення відновити дореволюційні порядки. І вже зовсім вражає листівка добровольчої армії „Генерал Деникин о земельном вопросе”, в якій вождь білого руху постає ледь не поборником інтересів селян. Цікаво, що в 1918 році у складі денікінського уряду, так званого „Особого совещания” було створено спеціальний орган – „Осведомительное агенство”(Осваг), перетворений на початку 1919 року в „Отдел пропаганды”. Одним із завдань цього відділу було виготовлення листівок. Влітку 1919 року щоденний наклад листівок, які випускалися на території колишньої Російської імперії пропагандистськими службами Денікіна і Колчака разом узятими досягав 100 тисяч екземплярів4. Листівки розвозились на місця агітпоїздами та агітбаржами, скидалися з літаків. В друкуванні листівок для білих армій брали участь зарубіжні видавництва, зокрема лондонська фірма „Вільямс Лі і компанія”, котра, крім випуску листівок, спеціалізувалася на виготовленні фальшивих агітматеріалів, противників білого руху5.

Центри для ведення політичної пропаганди діяли в усіх арміях воюючих сторін. До речі, культурно-освітню службу Армії УНР в період Визвольних змагань очолював член Центральної Ради, уродженець м. Суми, випускник Сумської Олександрівської гімназії Павло Іванович Зайцев (на фото).

zaytsev

Щодо місця друкування звернень українських органів влади, то це переважно м.Конотоп, хоча відомо, що українські друкарні існували і в інших містах нашого краю. Частина листівок, які потрапили до Сум була надрукована в Києві. Окремий інтерес представляє листівка-звернення до земляків української громади міста Хабаровська   та газета українців Далекого Сходу „Хвиля України”. Дослідник листівок, як мистецтва політичної пропаганди, М.Дмитрієнко відзначає, що тільки в 1919 році було випущено і розповсюджено на українських фронтах представниками ворогуючих сторін біля двох мільйонів екземплярів листівок6.

khvylia

Активізація політичного життя в перші дні Української революції,  зростання ролі політичних партій сприяла інтенсифікації засобів політичної декларації. Найбільш яскраво це проявилося в такій формі політичної пропаганди як листівка. На відміну від газет, листівки надзвичайно рідко використовуються для політичної інформації. В них, як правило, відсутня розгорнута аргументація та обґрунтування. Листівка – це переважно заклик, емоційно насичена відозва або заява. Листівка – один з найбільш оперативних і економних засобів розповсюдження пропагандистської декларації. Не випадково пропаганда за допомогою листівок набуває великих масштабів під час революцій та інших політичних збурень.

Крім державотворчих зусиль українського народу, соціальної боротьби та економічних інтересів був у 1917 році і ще один фактор суспільної активності, який прагнув свого вияву в політичній агітації та інформації - це підготовка і проведення виборів до Всеросійських, а потім і до Всеукраїнських Установчих Зборів. Висвітленню цього процесу присвячений окремий розділ альбому. На листівках яскраво видно головні політичні постулати тодішніх суб`єктів виборів, їх соціальну базу. З газет того періоду можна охарактеризувати і виборчі технології та ступінь протистояння між окремими політичними силами, рівень довіри до тих чи інших політиків. Наприклад, уже згадуваний в попередньому документі Антон Щербак, стає героєм і антигероєм одночасно кількох, протилежних за політичними вподобаннями періодичних видань. Це і зрозуміло, адже популярний серед селянства Сумського повіту політик, один з героїв революційних подій 1905 року з наближенням виборів викликав неоднозначну оцінку преси. Втім, його подальша біографія – це тема майбутніх досліджень.

vybory

Якщо ж говорити про кількісні показники виборів до Установчих Зборів на території сьогоднішньої Сумщини, то частково на них дають відповідь газети того періоду. Так, Сумський Вісник за 23 листопада 1917 року повідомляв про результати виборів по Сумському повіту: Перше місце виборов список №5 (есери). За них віддали голоси 59.065 виборців. Більшовики (список №3) опинилися на третьому місці – 6.636 голосів. Подальші місця розподілилися між Партією народної свободи (список №6) – 4.624 голоси та іншими політичними силами, які набрали від 1 до 1.999 голосів виборців7.

Пропонований Вашій увазі альбом листівок охоплює час з березня 1917 по кінець 1918 року, тобто період Української революції та початок боротьби за збереження державності. Відносячи до нього також війну за незалежність України, укладач виходив з того, що вона в політичному відношенні не тільки сприяла згуртуванню всіх верств української нації, але й об`єктивно вела до утвердження в масовій свідомості на довгі роки ідеї української свободи, незважаючи на болючу поразку Визвольних Змагань початку ХХ столітя.

Мета альбому – допомогти глибше вивчити курс вітчизняної історії доби Української революції, шляхом використання різноманітного документального матеріалу, пам`ятаючи про те, що основою будь-якого судження є точний і безсумнівний факт.

Нечисленні (в порівнянні з основними фондами ДАСО) документи установ та закладів, що діяли в добу Центральної Ради, Гетьманату Скоропадського та Директорії Української Народної Республіки, відображають складний етап в історії України – проголошення України суверенною незалежною державою, агресію російських більшовиків. Це відозви та Універсали Центральної Ради, повідомлення про її політичні кроки спрямовані на створення Національного фонду, проведення реформи адміністративно-територіального устрою України, підготовки  виборів  до Українських Установчих Зборів. Цікавими для вивчення внутрішньої політики Центральної Ради є документи про створення Вільного козацтва. Заслуговують на увагу і матеріали, які показують ставлення до Центральної Ради її політичних противників – більшовиків.

Документи  періоду Української Держави П.Скоропадського – це переважно матеріали, які дають уявлення про державний устрій Гетьманату та боротьбу органів внутрішніх справ Української держави з більшовицькими агітаторами. Певне місце займає також інформація про ставлення до Скоропадського населення і військових частин.

Переважна більшість документів обласного архіву була введена до наукового обігу зовсім недавно, значна частина публікується вперше.

Документи загального характеру, які висвітлюють діяльність вищих органів влади періоду Центральної Ради, Гетьманату, Директорії (Універсали, Закони, відозви) становлять ніби документальне тло, на якому виразніше і рельєфніше проступають проблеми і особливості нашого краю. Певне місце в альбомі відведене міжнаціональним проблемам, зокрема як ставленню окремих національних меншин до державотворчих зусиль українського народу, так і прагненню певних політичних сил використати поліетнічний чинник.

До пропонованого альбому потрапили не всі листівки, накази, оголошення, відозви, а тільки ті, які технічними засобами вдалося підготувати до друку. На жаль деяку частину документів через їх низьку якість  можна прочитати тільки в оригіналі.

voronyj

Відбираючи матеріали ДАСО до альбому упорядники прагнули показати політичні і соціальні процеси не тільки в статиці, але і в динаміці. Тому сюди ввійшла низка документів, які характеризують як подальшу зміну форм державності України, так і появу ряду політичних та соціальних проблем, пов`язаних з економіко-соціальними заходами чужих урядів.

Це, передусім, Декларація Директорії УНР, яка характеризує складне внутрішнє та міжнародне становище УНР, інформація про організацію куреня смерті ім. кошового І.Сірка, звернення до робітників та селян України з приводу нової більшовицької агресії та досить оригінальну листівку-відозву під назвою „Самозванці”. Використавши  в ній офіційне відмежування Раднаркому Росії від своїх же військ, які вступили на територію України, Директорія оголошує їх поза законом. Є в збірнику документи, які показують заходи Головного Отамана Армії УНР Симона Петлюри проти ворожої агентури.

Основна частина документів охоплює радянський час, причому ці документи не розділені на періоди першої і другої війни більшовиків проти України а подані одним потоком.

Документи перших радянських установ і організацій Сумщини – ревкомів, виконкомів Рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів, КНС, військових комісаріатів, управлінь робітничо-селянської міліції та ін. висвітлюють процес створення і зміцнення місцевих органів радянської влади, проведення соціалістичних перетворень в місті та селі, здійснення культурних перетворень, але й містять інформацію про неоднозначне, а часто вороже  ставлення населення до  радянської влади. Це різноманітні оголошення органів влади про загальну трудову, гужову та речову повинність, оголошення-попередження органів Всеукраїнської Надзвичайної Комісії про відповідальність за зберігання зброї. Частина таких документів – це повідомлення більшовицьких газет.

Особливе місце серед фондів ДАСО займають архівні документи, які розповідають про масовий повстанський рух українських селян проти російських більшовиків. Повідомлення про економічну політику більшовиків, відому під назвою “воєнного комунізму”, служать ілюстрацією причин такої запеклої боротьби. Це не тільки інформація про проведення „продрозкладки”, але й низка репресивних заходів, спрямованих на організоване знищення цілих населених пунктів, як бази партизанської боротьби, створення мережі концтаборів на території нашого краю, системи заручників, причому не тільки як методу боротьби з повстанцями, але й для „викачування” продовольства з населення. Є серед радянських листівок і така, в якій більшовики фактично самі визнають факт окупації території України8.

okup

 

Це справжня знахідка, адже раніше пропагандистські служби держав – агресорів говорили тільки про „визволення” українського народу.

Далеко не всі документи цієї тематики ввійшли до альбому, але як листівки, так і матеріали газет опосередковано вказують на їх існування, дають невичерпне джерело для виявлення серед архівних фондів.

 При укладанні документи свідомо не були пов`язані тематично, а лише хронологічно, по періодах української державності та періодах окупації України  іноземними військами, даючи можливість користувачам самостійно характеризувати кожне оголошення чи листівку під кутом політичних, економіко-соціальних, культурних та інших проблем тієї доби, яку вони відображають.  При підборі матеріалу одним із завдань було показати  ті питання, які раніше не одержували належного висвітлення, зокрема діяльність українських установ на території нашого краю. До речі, за допомогою друкованих матеріалів: листівок, плакатів, газет дослідники можуть виявити і місцезнаходження різних українських установ в населених пунктах нашого краю. Так, уже цитована роменська газета Наша спілка 31грудня 1917 року помістила оголошення повітового комісара Центральної Ради:

„Оповіщаю населення м. Ромни і повіту, що канцелярія Роменського Повітового Комісара з 23 грудня ц.р. міститься по Пушкінській вул. в домі Бартоша проти жіночої гімназії.

Ромен. Пов. Ком. Лисенко9

Таким чином, поєднавши архівні знання з певними зусиллями на краєзнавчій ниві можна в цьому та багатьох подібних випадках провести значні історичні дослідження. Є надія, що вони знадобляться і для назрілих змін в українській топоніміці і для виявлення належних об`єктів для встановлення меморіальних дощок, пам’ятників.

Першоджерела та витяги з попередніх документальних збірників підібрані з таким розрахунком, щоб забезпечити студентам, викладачам, дослідникам можливість активно включитися в обговорення як багатьох  питань нашого минулого, так і тих сучасних, які закорінені в історію. Саме в обговоренні, глибокому аналізі історичних фактів запорука успішного засвоєння уроків нашого минулого, адже, як говорив В`ячеслав Липинський: “Навіть найкращі підручники  історії ще нікого в світі історії не навчили: її треба в своїй крові, в своїй традиції і у своїй культурі мати”10.

Можливо це спонукає читачів до більшого зацікавлення минулим  свого міста, краю,  через яке і пізнається історія всього народу.

__________________________________________________________________

1Наша спілка.- № 82.- 1917 р.- 31грудня.- С.3.

2 ДАСО. ФР. 45, оп. 1, спр. 1, арк. 21.

3Державний архів Сумської області: Путівник / Держкомархів України.Держархів Сумської    області. – Суми, 2002. – С. 228.

4Катков Н. Агитационно-пропагандистская работа большевиков в войсках и тылу белогвардейцев в период 1918-1920 гг. Л., 1977. - С.16.

5Скуленко М. История политической пропаганды. – К.: «Лыбидь», 1990. – С.129.

6Дмитрієнко М. Листівки більшовицьких організацій України 1917-1920 рр. як  історичне джерело. К., 1980. – С.13.

7Сумской вестникь. - № 250 – 1917г. – 23 ноября. – С. 4.

8ДАСО. Листівки. - № 2672. – С.22.

9Наша спілка.- № 82.- 1917 р.- 31грудня.- С.3.

10Українська афористика. – К., Просвіта, 2001. -  С.121.

Новини

Відзначення Конотопського краєзнавчого музею ім. О.М.Лазаревського

16-10-2020

Президія Національної спілки краєзнавців України з нагоди 120-річчя створення установи відзначила колектив Конотопського краєзнавчого музею ім. О.М.Лазаревського за активну науково-дослідницьку...

Презентація книги історика В.Оліцького “Калнишева слава не вмре, не загине” [Відео]

13-10-2020

09.10.2020 у конгрес-центрі СумДУ відбулася презентація книги сумського історика В.О.Оліцького “Калнишева слава не вмре, не загине”. У заході взяли участь...

Презентація книги Віктора Рога

28-09-2020

Шановні друзі, 2 жовтня, у п'ятницю, о 16:00 в Конгрес-центрі СумДУ (зала "Нью-Йорк") відбудеться презентація книги Віктора Рога "Пробудження". За...

Книга про Лохвицю Анни Коршунової

08-09-2020

Новим здобутком відомої української письменниці стала історична книга для дітей про м.Лохвиця. "Ось вона, нова книжка про ще одне українське місто...

Нова книга Віктора Рога

08-09-2020

Вийшла друком нова книга нашого земляка, засновника й багаторічного голови Спілки Української Молоді "Сумщина", відомого історика, публіциста й видавця, а...

Знайдено скарб з монетами Володимира Святого та Святополка Ярополковича

28-08-2020

Про історичну знахідку Національного значення щойно повідомив відомий український історик, науковий співробітник Інституту історії України Олександр Алфьоров на своїй сторінці у мережі Facebook.