Середа, 05 травня 2021 10:47

Російські ССівці в боротьбі за ідеали Гітлера і Сталіна

Алекс Сірий, історик
В. Гіль-Родіонов В. Гіль-Родіонов

Для виконання  плану «Цеппелін» у  таборах СС для радянських  військовополонених в окупованій німцями Польщі було створено  “Бойовий Союз Російських Націоналістів” (БСРН). Очолив цю політичну організацію  колишній підполковник Робітично-Селянської Червоної Армії Володимир Гіль, який отримав псевдо Родіонов.

         Володимир Гіль народився 11 червня 1906 року в селі Дороганово Бобруйського повіту, Могильовської губернії в Російській імперії. У 1923 році він закінчив школу та, через певний час, вступив до лав Робітично-Селянської Червоної Армії. Згодом випускника Борисоглібсько-Ленінградскої кавалерійської школи Володимира Гіля було призначено командиром загону у 32 Білоглинському кавалерійському полку. В 1931 році вступив до Всесоюзної комуністичної партії (більшовиків). З 1934 року Гіль командував ескадроном, у квітні 1935 року став помічником начальника штабу 33 Ставропільского кавалерійського полку. На початок війни він дослужився до звання підполковника, з відзнакою закінчив Військову академію імені М. Фрунзе та став начальником оперативного відділу штабу 12 механізованного корпусу.

Другу світову війну підполковник Гіль розпочав начальником штабу 229 стрілецької дивізії. Володимир Гіль потрапив у полон на Вітебщині,  біля  міст Сєнно та Толочина, його поранили в бою. У полоні Володимира Гіля завербувала  німецька розвідка СС, а після перевірки його призначено комендантом табору для радянських військовополонених у польському місті Сувалки.

         З членів “Бойового Союзу Російських Націоналістів” (БСРН) було сформовано першу сотню. У травні 1942 року її  було направлено до Люблінського округу. В  особливому таборі СД «Яблонь» (під Парчевим), розпочалася бойова підготовка російських ССівців. Саме в цей період російське формування отримало назву «Дружина».

         Через певний час  «Дружину» долучили до  каральних операцій,  що зводилося, головним чином, до знищення євреїв та боротьби  з польськими  націоналістами з Армії Крайової в Томашевському, Замостському, Рава-Руському та Парчевському повітах. Мета операцій полягала  в тому, щоб російські ССівці, перевдягнувшись у цивільний одяг, під виглядом партизанського загону знаходили червоних партизан, вступали з  ними в контакт, а потім знищували.

Згідно з документами, російські ССівці, прочісуючи парчевські ліси, знищили біля 1500 осіб. Особливими звірствами “прославився” начальник Штабу, колишній капітан РСЧА Андрій Блажевич, який власноручно  розстрілював  радянських партизанів.

Пройшовши бойове хрещення, «Дружина» повернулася до Парчева, де перебувала до кінця літа 1942 року. На базі першої сотні Гіль-Родіонова  розгорнули батальйон, який пізніше перекинули під Смоленськ. Начальник Штабу Андрій Блажевич разом з декількома  офіцерами Першої сотні були відправлені в особливий табір СС «Гайдов» при стаціонарному таборі для радянських військовополонених № 319 (під Люблином), де розпочали   формування «Дружини II» (особовий склад, підпорядковний Гілю-Родіонову, відповідно почали називати «Дружина I»). «Дружину II» активно почали залучати до знищення євреїв в окрузі Люблін. За наказом Андрія Блажевича було виготовлено стяг частини – велике оксамитове полотнище з вишитими золотом черепом та кістками.

         Відправка  батальйону Гіля-Родіонова до  Смоленська була пов’язана з посиленням на окупованій території СРСР комуністичного партизанського руху. В службі безпеки СС прийняли рішення перетворити формування російських ССівців з диверсійної дільності на антипартизанську. Солдатів Гіля-Родіонова ввели до складу німецького угрупування, спрямованого проти смоленських радянських партизанів. Як пізніше зазначалося в партизанських документах, Гіля-Родіонова було нагороджено німцями за бої в Смоленскій області.

         У жовтні  1942 року батальйон російських ССівців перекинули до Могильовської області Білорусі, під Старий Бихов. Російська «Дружина», що мала у своєму складі від 600 до 700 осіб, була відправлена на охорону залізничної дороги на ділянці Бихов – Тощиця та залучена до каральний акцій в Кличевському, Белиничському та Березинському районах.

В   січні 1943 року формування Володимира Гіль-Родіонова відправили до Слуцька та залучили до операції «Свято врожаю». Російських  ССівців включили до оперативного з’єднання  начальника СС та поліції Білорусі бригаденфюрера Курта фон Готтберга. Операція проводилася в Пуховичському та Слуцькому районах Мінської області. В результаті цієї каральної акції 1165 осіб було вбито, 1308 чоловіків та жінок забрано до Німеччини, захоплено велику кількість великої рогатої худоби та сільськогосподарської продукції.

us archive

Документ з колекції Національного архіву США

(З оперативного наказу щодо проведення  операції «Свято врожаю». Батальйон Гіля-Родіонова включено до однієї групи з  каральним батальйоном СС Оскара Дірлевангера).

Російська  СС  «Дружина»  залучалася до антипартизанскої операції «Свято врожаю II»,  діючи спільно з відомими карателями – особливим батальйоном СС Оскара Дірлевангера та батальйоном майора охоронної поліції Зігфріда Бінца. В ході операції були спалені хутори та села, знищувалося населення, яке допомагало комуністичним партизанам, здійснювалося захоплення робочої сили. В результаті було розстріляно 2325 осіб, біля 300  були  вивезені на роботу до Німеччини.

         Поряд  з боротьбою з радянськими партизанами, за вказівкою начальника поліції безпеки та СД Білорусі оберштурмбаннфюрера СС Едуарда Штрауха 8 - 9 лютого 1943 року здійснювалася акція по знищенню євреїв Слуцького гетто. Особовий склад одного з підрозділів російської «Дружини» брав у цьому участь. Самі росіяни євреїв  не розстрілювали (це робила спеціальна команда СД), але вони допомогали виганяти ув’язнених  з домівок та конвоювали до місця знищення.

         З 10 по 21 лютого 1943 року російська  «Дружина»  брала участь в одній з найкривавіших операцій – «Лютий». Російські ССівці Гіль-Родіонова увійшли до  складу бойової групи «Схід», якою керував командир 2-го поліцейського полку штандартенфюрер СС Ангальт. Загін переслідував радянських партизанів, робив зачистки населених пунктів, знищував іудеїв, конфіскував продукти, захоплював працездатне населення. За данними сучасних російських дослідників, росіяни ростріляли і замучили біля 13 тисяч громадян, 1900 будинків було спалено, захоплено 17 тися голів великої рогатої худоби.

Після операції «Лютий» була проведена повторна зачистка партизанського району, під час якої російська СС «Дружина» повторно спільно діяла  разом з карателями Дирлевангера.

         На початку березня  1943 року «Дружину» було передислоковано до Пліського району Вілейської області – до окружного комісаріату «Глибоке». Новим місцем дислокації стало село Лужки. Сюди ж прибуда з Люблінського округу «Дружина II» Андрія Блажевича, загін диверсантів-росіян з розвідувальної школи у Волау, а також Особливий російський батальйон СС з Бреслау. На основі вказаних російських  підрозділів було сформовано 1-й Російський національний полк СС. Частину очолив Гіль-Родіонов, а Блажевич став начальником Штабу. Обидва вони отримали звання  штандартенфюрера СС.

         У травні 1943 року на базі полку Гіля-Родіонова розпочалося формування 1-ї Російської національної бригади СС, яка завершилася до кінця червня. Бригада складалася з трьох стройових та одного навчального батальйонів, артилерійсько-мінометної батареї, кулеметної роти, штурмової роти, саперного загону, роти зв’язку  і взводу польової жандармерії, організованого Блажевичем.

         Заходи щодо реорганізації російської   «Дружини» в  бригаду проходили на фоні  боїв з партизанами, що не припинялися. З 15 травня до 21  червня декілька батальойнів Гіля-Радіонова взяли участь в  операції «Коттбус». Російські ССівці були задіяні у боротьбі з комуністичними партизанами Борисовсько-Бегомльської зони. Підрозділи росіян знаходились у складі бойової групи підполковника охоронної поліції Клумпа та при підтримці частин СС наступали з  боку Докшиців у загальному напрямі на Бегомль. Перед Гілем-Родіоновим поставили задачу відновити шлях Докшиці-Лепель та закрити її  від ударів червоних партизан.

Наприкінці  травня  Борисовсько-Бегомльська партизанська зона була  затиснена з різних боків, а наприкінці червня – тимчасово її ліквідовано. За участь у цій  операції російська   СС «Дружина» отримала високу оцінку з боку керівництва СС в Білорусі. Так, фон Готтберг відправив до Берліна звіт, у якому написав, що «ця бойова одиниця, що складається  з 1200 росіян, частина дуже скоро буде ударною силою, і в боротьбі  з бандами представляється  надійною».

Під час операції «Коттбус»  російська СС «Дружина» отримала наказ знищувати населенні пункти та мирних громадян, чим росіяни і займалися. Червоні партизани чудово знали про ці факти. Когда  радянські партизани обговорювали  питання, як вести  вести роботу по розкладанню та залученню російських ССівців на радянський бік, окремі командири партизанських загонів висловлювалися проти таких планів, приводячи приклади звірячої жорстокості росіян-ССівців по відношенню до місцевого населення.

У літку 1943 року російська  СС «Дружина» почала поступово розкладатися з середини. Причиною тому були перемоги радянських військ.

Питання про перевербування російських ССівців постало перед  радянськими партизанами ще восени 1942 року. Партизанскі бригади Могильовської області отримали вказівки ЦК КП(б)Б та Білоруського штабу партизанського руху (БШПД) про встановлення зв’язку з російськими ССівцями та активної  агітації з метою переходу  на бік комуністичних партизанів. У результаті цього  26 листопада 1942 року на бік комуністів перейшла зі зброєю офіцерська роті російських  ССівців у  кількості 75 осіб.

         У квітні 1943 року перейшло ще 6 російських ССівців. Щоб зупинити процес розкладання,  Гіль-Родіонов особисто знищував тих, кого вдалося запідозрити  в радянських  симпатіях. 18 квітня 1943 року за його  наказом було розстріляно 13 росіян за прослуховуння зведень Совінформбюро.

         У травні  1943 року за наказом Центрального штабу партизанського руху (ЦШПД) розкладанням російської СС «Дружини» зайнялися декілька партизанських бригад: ім.  Ворошилова, «Дубова», ім. Чапаєва, ім. ЦК КП(б)Б  та «Железняк». Увага до російської СС «Дружини» була викликана тим, що російське формування СС, окрім активних дій проти комуністичних партизанів, могло стати основою, як вважали у Москві, для розгортання сил  Російської Визвольної Армії (РОА).

         В  літку 1943 року моральний клімат у російській СС «Дружині» опинився на межі кризи.

         Гіль-Родінов  вийшов  на зв'язок  з  партизанскою бригадою «Железняк», якою командував співробітник держбезпеки СРСР капітан Іван Тітков. Між ним та Гілем-Родіоновим розпочалася таємна переписка. Керівник російських ССівців постійно ставив питання щодо гарантій у випадку переходу на бік більшовиків. Начальник Центрального штабу партизанського руху генерал-лейтенант П. Пономаренко наказав надати гарантії  та посилити  розкладання російської СС «Дружини».

         16 серпня 1943 року Іван Тітков особисто зустрівся з Гілем-Родіоновим. Перед ним поставили декілька умов. Російські ССівці повинні перейти у підпорядкування Борисовсько-Бегомльскої зони, видати співробітникам оперативної чекістської групи – начальника контррозвідки російської ССівської бригади колишнього радянського генерала П.Б. Богданова, гауптштурмфюрера СС князя Святополк-Мірського та графа Вирубова. Гіль-Родіонов пообіцяв виконати всі пункти угоди.

         Після переходу на бік червоних, російська СС «Дружина» отримала назву 1-ї Антифашистської,  17 серпня Гіль-Родіонов кинув свої сили на штурм гарнізону залізничної станції Крулевщина. Бій був на знищення і тривав понад чотирьох годин.

 1-а Антифашистська бригада захопила вузол,  знищила понад 600 солдатів супротивника.

         На бік червоних партизан перейшла більша частна формування Гіль-Родіонова – 106 офіцерів, 151 особа молодшого командного складу та 1175 рядовых. Деякі російські ССівці вирішили не переходити на бік більшовиків і до кінця воювати за ідеали націонал-соціалізму.

         1-ша Антифашистська бригада зарекомендовала себя з позитивного боку. Командуванння Борисовсько-Бегомльської, а потім Полоцько-Лепельскої партизанських зон кидало  бригаду колишніх ССівців на найскладніші ділянки боротьби з німцями. Але ніхто і ніколи з комуністів не забував, ким були  колишні вояки  1-шої Антифашистської бригади.

         Великим пропагандистською акцією, що вплинула на особовий склад бригади, стало присвоєння Гілю-Родіонову звання полковника та нагородження його орденом Червоної Зірки за знищення гарнизону на Крулевщині (територія Польщі).

ukaz

         Кінцем історії з російськими ССівцями-антифашистами став  травень 1944 року. В  тилу групи армій «Центр» було проведено велику  операцію  під назвою «Весняне свято». З’єднаннями  вермахту та військ СС повністю були оточені 16 комуністичними партизанскими бригадами Полоцько-Лепельскої зони.         1-ша Антифашистська бригада хоробро вела боротьбу проти своїх колишніх німецьких співбратів по зброї з СС та поліції.  Під час виснажливих боїв 1-ша Антифашистська бригада зазнала втрат  - 1026 були вбитими та пораненими, а бригада припинила своє існування. Сам Гіль-Родіонов,  помер від багаточисленних поранень 14 травня 1944 року.  Так завершилося існування загону, який встиг побувати російською «Дружиною» СС та 1-шою російською Антифашистською бригадою.

Вже після розвалу Радянського Союзу у вересні 1992 року пошуковцями білоруського  вітебського загону «Поіск» у районі хутора Накол Глубокського району були знайдені рештки полковника Гіля-Родіонова. Кістки  російського ССівця та радянського полковника нагородженого орденом Червної Зірки, були з почестями перепоховані в місті Ушачі у центрі братської партизанської могили.

Історія діяльності російської «Дружини» СС засвідчує, що у росіян під час Другої світової війни була відсутня третя сила,  подібна до української  ОУН-УПА або польської націоналістичної Армії Крайової. Тому росіяни змушені були воювати за інтереси Гітлера або Сталіна.

Алекс Сірий, м. Шостка-Путивль

Новини

У Глухові відкрили меморіальну дошку Юрію Коваленку

15-03-2024

Сьогодні мали честь бути присутніми на відкритті меморіальної дошки Юрію Коваленку - відомому історику, археологу, краєзнавцю, який загинув 14 березня...

Пам’яті історика Володимира Муравського

06-03-2024

З глибоким сумом сповіщаємо, що 4 березня 2024 р. у Львові помер член Організації Українських Націоналістів (бандерівців) Володимир Муравський – «Мураха». Народився...

Віктору Ющенку – 70

23-02-2024

Сьогодні відзначає свій 70-літній Ювілей третій Президент України Віктор Ющенко. Період його президенства – це запекла боротьба з промосковською номенклатурою, яка...

Пам'яті Лідії Григорівни Шеремет

10-02-2024

9 лютого померла Лідія Григорівна Шеремет, колишній депутат міськради, екс-директор заповідника "Михайлівська цілина", знавець народних традицій, автор величезної колекції старовинних...

Російський терорист Прилєпін про перейменування в Сумах

07-02-2024

Про перейменування вулиць у Сумах він написав на своєму Телеграм-каналі. Зокрема він визнав, що Ковпак воював проти України в 1918...

На Сумщині тероборона зупинила російську ДРГ: що відомо

04-02-2024

3 лютого на підступах до Глухівської громади бійці територіальної оборони України зупинили російську диверсійно-розвідувальну групу, яка намагалася перетнути державний кордон України. Про це повідомив Сергій...