На основі архівних та опублікованих джерел подається біографічний матеріал про юнацькі роки (1905–1912) українського науковця, громадського діяча й ідеолога українського націоналізму Євгена Онацького (1894-1979), які він провів у місті Кам’янець-Подільському. Також подані відомості про його батька – педагога й історика Дометія Онацького та старшого брата – Олександра. Джерело: Сіверщина в історії України. - К.; Глухів, 2010. - Вип. 3. - С. 260-263.

Аналіз матеріалів радянських органів державної безпеки вказує на те, що у ряді областей Наддніпрянської України боротьба з націоналістичним підпіллям, або його окремими представниками тривала ледь не до середини 1950-х років. Пропонуємо огляд кандидата історичних наук Юрія Щура про боротьбу з ОУН на території Сумської області на початку 1950-х років.

Ця книжка сумського краєзнавця Олексія Ленського знайомить читачів з Оскаром-Германом Германовичем Гансеном науковцем, музейним працівником, збирачем художніх цінностей та історією сумських музеїв.

У статті зведено друковану інформацію про родовід Пантелеймона Куліша по батьківській і материній лініях. На основі архівних джерел – метричної книги воронезької Трьохсвятительської церкви – подаються нові відомості про його найближчих родичів. Джерело: Український археографічний щорічник. — К., 2010. — Вип. 15. — С. 129-139.

У статті йдеться про співпрацю українського письменника Івана Багряного з підпіллям ОУН(м) і ОУН(б), а також закордонним представництвом (ЗП) УГВР під час Другої світової війни. З’ясовано шляхи, якими Багряний приєднався до українського визвольного руху, галузі співробітництва письменника з ОУН, простежено маршрут еміграції членів ЗП УГВР і проаналізовано причини розриву Багряного з націоналістичним табором. Джерело: Український визвольний рух / Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України, Центр досліджень визвольного руху. – Львів, 2015. – Збірник 20. 

У статті досліджується та узагальнюється інформація про період навчання О. П. Довженка у Глухівському учительському інституті в 1911–1914 роках, розкриваються його глухівські контакти та зв’язки. Джерело: Українська література в загальноосвітній школі. - 2014. - № 9. - С. 35-39.

Третій краєзнавчий збірник містить статті та публікації наукових співробітників Сумського обласного краєзнавчого музею, краєзнавців і науковців Сумщини. У більшості досліджень використано матеріали з фондів та наукової бібліотеки краєзнавчого музею. Для істориків, краєзнавців, студентів, всіх, хто цікавиться історією, мистецтвом та літературою рідного краю.

У статті розглядається низка питань пов’язаних з виникненням осередків українських політичних партій у місті Глухові та Глухівському повіті під час першої російської революції 1905 – 1907 рр.. Метою дослідження є встановлення часу появи місцевих організацій партій,особливостей їх формування і діяльності, виявлення форм впливу на соціальні верстви населення. Завдання розвідки полягають у вивченні їх кількісного і якісного складу, змісту ідеології і ставлення до національних проблем. Об’єктом дослідження є складові частини політичного руху в Глухівському повіті, його організаційне оформлення, національний зміст та результати партійної діяльності. Предметом виступає аналіз…

У статті проаналізовано та вивчено специфіку створення Сумської крайової організації Народного Руху України. Висвітлено суспільно-політичні та культурно-освітні передумови виникнення і становлення Сумської крайової організації Руху. Досліджено основні етапи розвитку та еволюції ідейних засад Сумського осередку Народного Руху. Проаналізовано форми і методи регіональної організації у боротьбі за незалежність Української держави. Здійснено спробу всебічного об’єктивного висвітлення поставленої проблеми. Джерело: Література та культура Полісся. - 2016. - Вип. 83. - С. 177-183.

28 липня 1919-го голова Харківського губвиконкому Павло Кін відправив до сумського земельно-житлового відділу довірену особу з мандатом.