В Україну повернувся ще один видатний і багатогранний працівник вільної української науки – ще маловідомий вчений-універсаліст, родом із Чернігова, Василь Дубровський (1897-1966). Під час 2-ої Світової війни учений і громадський діяч, як «неблагонадійний» науковець і ворог комунізму, був змушений покинути рідну землю й емігрувати. Скитальський шлях почався у вересні 1943 року і вів його з Києва – через Львів і Криницю – до Мюнхену. Однак, міграційна мандрівка привела його 1956 р. до США, де він проживав у м.Річмонд, а у…
Збірник містить доповіді та повідомлення учасників обласної науково-краєзнавчої конференції «Краєзнавство Сумщини в контексті вивчення історичної, духовної і культурної спадщини регіону», що відбулася 19 квітня 2018 року у рамках святкування 125-ї річниці від дня народження краєзнавця Павла Андрійовича Сапухіна. Автори статей відповідають за достовірність і вірогідність викладеної інформації, за належність поданого матеріалу їм особисто, за правильне цитування джерел та посилання на них.
У статті досліджується Лебединський період життя педагога, знакової постаті  українського краєзнавства Никанора Харитоновича Онацького.
«Новий герой» української літератури кінця ХІХ - початку ХХ ст. - це людина з низів, що через поневіряння виростає до рівня усвідомлення своїх соціальних прагнень, високої політичної культури, моральної готовності до відстоювання своїх класових інтересів. Таке пояснення цілком відповідає образу нової генерації літераторів, що мала селянське або робітниче походження, до якої належав і Антон Якович Шабленко, особисте, громадське та творче життя якого є об’єктом даної статті. Враховуючи специфіку опису життя громадського діяча і водночас літератора, її автори використали міждисциплінарний підхід до аналізу біографії українського письменника, поєднавши літературнознавчу критику, чисто…
Дослідження до 295-річниці від дня народження мандрівного філософа, просвітителя-гуманіста, поета, педагога, феномена української культури письменника Григорія Савича Сковороди та його Лебединський період життя.
У статті досліджуються та максимально повно узагальнюються події Української революції 1917–1921 рр. у Глухові. Описані здатність і спроможність глухівської інтелігенції до національного державотворення. Показана діяльність більшовиків у місті за часи революції та боротьба його захисників з агресією радянської Росії на Глухівщині. Джерело: Сіверщина в історії України. - К.; Глухів, 2018. - Вип. 11. - С.  273-276.
У статті на основі опублікованих спогадів та усних свідчень сумчан розглядається повсякденне життя мешканців Сум та деяких інших регіонів в період німецько-радянської війни та нацистської окупації 1941–1943 рр. Аналізуються альтернативні джерела вивчення воєнної доби (спогади та усні свідчення). Розглянуто особливості евакуації цивільного населення у тилові райони країни, стратегії виживання на окупованій території, взаємовідносини між цивільним населенням та військовою адміністрацією.  Джерело: Сіверщина в історії України. - К.; Глухів, 2018. - Вип. 11. - С. 337-341.
На основі документальних джерел історико-біографічний нарис розповідає про першого полковника Сумського слобідського полку Гарасима Кондратьєва та його нащадків - ратоборців, церковних і світських благодійників, найбільших землевласників свого часу.  
Пам’ятаю, як уперше проїздила потягом через станцію Крути в 1970–х роках. На лавках дрімали пасажири, хтось байдуже дивився у вікно. Поряд зі мною біля вікна сидів дідусь. «Крути, ті самі Крути», — намагався він привернути увагу. Згадався цей епізод пізніше, коли почали з’являтись публікації про ті драматичні події, а на полі біля станції був встановлений хрест. Майже щороку їду туди, щоб вшанувати пам’ять про полеглих у нерівному бою з окупантами. В одній із перших поїздок, чекаючи на потяг до Конотопа,…
Публікація відображає різні сторони існування Миропольській приватної жіночої гімназії (підвищення статусу, фінансування та матеріальне забезпечення, розміщення закладу, управління і кадрова політика, постановка навчально-виховної діяльності) - унікального за умовами своєї освіти і соціальним складом навчального закладу. Акцентований народний характер його створення, підкреслена роль його засновників, особливо, завідуючої гімназії Марії Іванівни Михайличенко, вказано н можливості продовження освіти і працевлаштування випускниць, простежено трудовий шлях окремих педагогів, наведено їх перелік. Охарактеризована джерельна база і перспектива подальшого дослідження минулого Миропольської «селянської школи».  Опубліковано: Zhurnal ministerstva narodnogo…