Стаття творця ідеології "чинного" націоналізму Дмитра Донцова (1883-1973) про політичні погляди та трагічну життєву і творчу долю націонал-комуніста Миколи Хвильвого (1893-1933), уродженця м. Тростянець. Вперше опубліковано: Вісник. - 1933. - № 7-8. - С. 591-609.  

Стаття про селянський анархістський повстанський рух у Глухівському, Конотопському та Кролевецькому повітах Чернігівської губерніїв роки Української революції. Опубліковано: Сіверянський літопис. - 2006. - № 1. - С. 73-81.

Дана стаття присвячена огляду головних причин та рушійних сил формування українських збройних формацій для боротьби проти більшовицької навали в 1917 році на території Сумщини. Дана робота є актуальною завдяки введенню в науковий обіг неопублікованих архівних документів, які переконливо свідчать про національний характер українського антибільшовицького руху. Після прийняття 7 листопада 1917 року Українською Центральною Радою ІІІ Універсалу, яким було задекларовано створення та автономію УНР, селяни Сумщини підтримали Центральну Раду, вважаючи себе громадянами новоствореної держави. Також позитивно до Української Центральної Ради поставилися і військові, що…

Від редакції:Року 1919-22 сталася окупація совєтським військом України.Вже з перших кроків вторгнення на територію України, бажаючи дезорієнтувати світову oпінію про дійсне значення подій, большевики почали, ширити чутки про те, що вони з’явились в Україну для братньої допомоги українському народові звільнитися від власного буржуазного уряду і що вони прибули на Україну на запрошення українських робітників і селян.Це твердження не відповідає правді. Трудовий Конгрес у Києві відкинув пропозицію большевиків передати владу в Україні большевицьким совєтам і висловив довір’я урядові – Центральній Раді.…

Вже скоро мине сорок років від того часу, коли за побуту в „Д.П.” таборі в Міттенвальді в Німеччині зустрівся я й щиро сприятелювався з одним земляком з рідної мені Полтавщини. Був це старший чоловік, український патріот, високоосвічена й ідейна людина. Він ще недавно тоді вирвався з-під совєтеького „райського” життя, переживши такі тяжкі обставини, серед яких міг загубити не лише життя, але перед тим... і душу. Фізично він був підірваний на здоров'ю, але душу свою зберіг незламною в найкращих людських чеснотах.…

У роботі наводяться відомості про два монетні скарби доби Руїни, виявлені на території полкового міста Охтирки на Слобожанщині. Опубліковано: Старожитності Лівобережного Подніпров’я – 2014: збірник на у кових праць. – К.; Полтава : Центр пам’ят ко знавства НАН України і УТОПІК, 2014. - С. 116-121.

Опубліковано: Актуальні питання історії та культурології : матеріали науково-теоретичної конференції викладачів, аспірантів та студентів. - Суми : СумДУ, 2006. - С.37-47.

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню суспільно-політичних трансформаційних процесів на Сумщині в роки перебудови (1985-1991 рр.). Створено цілісну картину перебудовчих змін та зрушень на Сумщині, розкрито процес їх розгортання та специфіку. Введено до наукового обігу неопубліковані архівні матеріали. Вивчено стан наукової розробки проблеми та окремих її аспектів. Зокрема, проаналізовано праці загального характеру, що стосуються перебудови в СРСР, а також спеціалізовані дослідження історії Сумщини у 1985-1991 рр., що стосуються політичного становища в області, її економічного розвитку. Визначено основні напрямки у вивченні суспільно-політичного розвитку…

Стаття присвячена історії Організації українських націоналістів у Румунії взагалі та Буковині зокрема наприкінці 1930-х – на початку 1940-х рр. Охарактеризована діяльність окремих представників ОУН крізь призму показів її політичного опонента, представника військового міністра УНР в Румунії Гната Порохівського у кримінальній справі про «контрреволюційну» діяльність. Ключові слова: еміграція, Гнат Порохівський, Організація українських націоналістів, Румунія. Архівно-слідчі справи репресованих українських політичних емігрантів наприкінці Другої світової війни є важливим документальним масивом з історії не тільки політичної еміграції взагалі та окремих її представників зокрема, але і різних політичних…

Охарактеризовано радикально-націоналістичне середовище української політичної еміграції у трьох балканських країнах – Болгарії, Румунії та Югославії. Визначено основні його структурні одиниці – місцеві осередки Організації українських націоналістів та Український фашистський здвиг. Перші діяли в Болгарії та Югославії, другий – лише в Югославії. Проаналізовано діяльність  Українського товариства «Просвіта» в Загребі та Українського культурного об’єднання в Болгарії, які перебували під впливом ОУН. В українському емігрантському середовищі в Румунії ОУН не спромоглася створити власні осередки. Вони діяли лише на етнічних українських землях – у Північній…