Так склалося історично, що український народ весь час повинен комусь доводити, що він має право на існування як окремий, незалежний народ. Про те, що він міг і може мати власну мову, державність і має змогу керувати СВОЄЮ державою за допомогою власних сильних духом і твердих в переконаннях лідерів. Українці в образах русичів-сіверян, козаків-волелюбців, простих воїнів не одне століття протистояли «монголо-татарам», «ляхам», «туркам», «московитам».
Так склалося історично, що український народ весь час повинен комусь доводити, що він має право на існування як окремий, незалежний народ. Про те, що він міг і може мати власну мову, державність і має змогу керувати СВОЄЮ державою за допомогою власних сильних духом і твердих в переконаннях лідерів. Українці в образах русичів-сіверян, козаків-волелюбців, простих воїнів не одне століття протистояли «монголо-татарам», «ляхам», «туркам», «московитам».
78 років тому у нашому краї, який тоді перебував у німецькій окупації, було остаточно розгромлено нечисельні партизанські групи, які створювалися тодішньою партійною і радянською владою для організації руху опору окупантам на території нашого району. В історичній літературі радянської доби і періоду незалежної України ці події краєзнавцями висвітлюватися не повністю, із наявної джерельної бази інформація оприлюднювалася вибірково, замовчували значний об’єм історичних матеріалів, що не давало змоги дати об’єктивну інтерпретацію минулого.
У статті розглянуто стан ознайомлення французької громадськості з Україною в ХVІІ ст. Автор простежує еволюцію французьких історичних досліджень про Україну. Здійснено комплексний аналіз одного з важливих джерел з історії України, листів французького дипломатаП’єра де Нуає (1655–1659). Опубліковано: Ніжинська старовина. - 2012. - Вип. 14. - С. 60-70 
Фото з 30-х років. На стіні шкільного класу над схиленими дитячими голівками – грізне гасло кривавого більшовицького диктатора Сталіна: «Дужа і могутня диктатура пролетаріату – ось що потрібно для того, щоб розвіяти дощенту останні рештки вимираючих класів і розбити їхні злодійські махінації».
У статті проведено персоналійний аналіз життя та творчості української письменниці Віри Смереки. The personality’s analysis of life and creative work of the Ukrainian writer Vira Smereka is done in the article. Віра Смерека (уроджена Ніпот) з’явилася на світ 19 січня 1923 р. у с. Андріївка Кролевецького району Сумської області в родині православного священика (УАПЦ) Степана Ніпота. Мати Віри – Євгенія Ніпот також походила з родини священнослужителя роду Чернівських. Ставлення більшовицької влади до релігії після революції 1917 року загальновідоме: руйнували храми,…
Стаття про специфіку українізаційних процесів у Глухівській окрузі 1924-1930 рр. Робиться висновок, що політика українізації не була повністю зреалізована.  Опубліковано: газета "Соборний майдан". - Глухів, 2015. - № 2. - С. 6; № 3. - С. 6-7.
Як не дивно, але німецька окупація нашого краю восени 1941 р. привела до деякої активізації національного життя. В контексті цього процесу розпочинається відродження просвітянського руху. В 1942 р. «Просвіти» були створені в Лебедині, Конотопі, Охтирці, Кролевці. В Сумах було виникло організаційне бюро зі створення «Просвіти» на чолі з С. Сапуном. Але найпершим, вже наприкінці грудня 1941 р., був створений осередок «Просвіти» в Путивлі. Серед свідомої української інтелігенції, що залишилася на окупованих територіях були досить сильними ілюзорні уявлення, що гітлерівський режим…
У книзі розглядаються зв’язки з Сумщиною відомих митців - художників і критиків Д. Бурлюка, О. Грищенка, К. Малевича, В. Барта, Р. Фалька, І. Аксьонова, які були пов’язані з художнім об’єднанням «Бубновий валет». Окремо аналізуються твори живопису і графіки, виконані Р. Фальком на Лебединщині та в Конотопі, а також визначено їх роль і місце у творчості художника. Адресовано історикам, мистецтвознавцям, краєзнавцям і всім, хто цікавиться історією, культурою та мистецтвом Сумщини. Зміст Художники «Бубнового валета»: Між Сезанном і авангардом Будетлянин Д. Бурлюк із…
Збірник містить доповіді та повідомлення учасників круглого столу «Штрихи до портрета П. Куліша», який відбувся 12 вересня 2019 року у рамках святкування 200-річчя від дня народження українського письменника, фольклориста, етнографа, лінгвіста, видавця Пантелеймона Олександровича Куліша. Автори статей відповідають за достовірність і вірогідність викладеної інформації, за належність поданого матеріалу, за правильне цитування джерел та посилання на них. Зміст Артюх В. «Хутірська філософія» Пантелеймона Куліша як вияв міфу «вкоріненості» Беценко Т. Фольклорна основа поетичної мови П. Куліша (словотвірний рівень) Беценко Т., Руденко Ю. Поетика «звукових»…