Стаття підготовлена до 130 річчя з дня народження діяча української революції 1917-1921 рр. Тита Васильовича Ковбаси (1889–1931), політичного в’язня (1908–1917), який в 27-річному віці був обраний 12 (25) листопада 1917 р. по списку від Української партії соціалістів-революціонерів та Української селянської спілки депутатом Всеросійських установчих зборів від Чернігівської губернії.

В статті розглядаються причини та перебіг селянського повстанського руху в північних районах сучасної Сумської області часів української революції. Джерело: Спадщина Сіверщини. Збірник історико-краєзнавчих праць. - Шостка, 2010. - С. 52-58.

Праця Сергія Подолинського (1850-1891) — природознавця, економіста, соціолога, громадського діяча соціал-демократичного напрямку "Ремесла і хвабрики на Україні", становить науковий інтерес передусім тим, що створена саме в період розвитку капіталізму в Україні і представляє "свіжий" погляд сучасника. В книзі помітний вплив економічних та суспільних поглядів К.Маркса, з яким автор був не лише знайомий, а й брав участь в V Конгресі І Інтернаціоналу (Гаага, 1872 р.). Дослідження вийшло друком в Женеві 1880 р. у видавництві "H.Georg Libraire". Оригінал видання зберігається в Українському…

Щодо заснування Білопілля маємо наступні дані. Філарет (Гумілевський), посилаючись на документ, написаний у 1774 р. білопільським комісаром Терентовським, зазначав, що місто було збудоване за царським указом у 1672 р. “на диких землях, на старом Вырском городище, которые земли заняты были Татарами, и называлось оное место Татарскою сакмою или кочевьем… От вышедших разного звания с Польского Варшавского повету, называемого Белополья, людей назван сей город Белопольем а с начала построения оный город, по текущей мимо его р.Крыги именовался Крыгою” [1].

Краєзнавча розвідка про молоду команду керівників Охтирського повітового відділу народної освіти, які в 1920-1921 роках творили українську Охтирку.

 В протоколи обшуків заносили геть не все вилучене, а обвинувачених люто били під час допитів.    

Оглав Переднє слово Розділ І. Неспокійний затишок 1.1. Уривки зі споминів Юрія Горліса-Горського «Холодний Яр» 1.2. Олексій Вертій. «Готуй нових борців. Холодний Яре!» (Звичаї Національно-Визвольних Змагань у споминах Юрія Горліса-Горського «Холодний Яр») 1.3. Зі спогадів Михайла Григоровича Любивого (с. Штепівка Лебединського району Сумської області*) 1.4. Зі спогадів Антоніни Андріївни Голодної (Гераськів хутір Семенівської сільської Ради Липоводолинського району Роменської округи) 1.5. Характерник з Лавіркового (Матеріали до життєпису кобзаря Ігоря Рачка) Роздії II. Гірка суть «Морального кодексу будівника комунізму», або Вільні в…

Книга розповідає про історичний розвиток села Боромля Тростянецького району з найдавніших часів до наших днів і адресована учням, учителям та жителям села.

Передмова до І видання. Леся Українка, як була ще зовсім молодою дівчиною, то вчила свою молодшу сестру. Перед тим як починати вчити її історії, Леся Українка звернулася до звісного історика, свого дядька Михайла Драгоманова, і попросила його порадити їй, як краще та по яких джерелах складати курс стародавньої історії. Драгоманов віднісся дуже уважно до того прохання своєї улюбленої племінниці, вибрав німецькії та французькї книжки, які радив їй, яко джерела, і прислав їй додавши до них докладні поради про складання курсу…

У статті на матеріалі тижневика "Панорама Сумщини" розглядаються краєзнавчі розвідки Геннадія Петрова як ознака вищого рівня національної свідомості, спрямованої на формування ідейно-естетичної концепції подальшого розвитку України.