Пропаганда завжди була і залишається невід’ємною частиною війни. Її розвиток у ХХ ст. тісно пов’язаний з розвитком технологій і засобів масової інформації. Яскравим прикладом її досить ефективного використання стала нацистська Німеччина. Напередодні нападу на СРСР були розроблені засади купаційної політики на його території, які включали методи й засоби пропагандистського впливу на населення з урахуванням регіональних та національних особливостей. А. Розенберг пропонував розвивати національну самосвідомість українців, зокрема, шляхом викриття злочинів радянського режиму. Одним із найжахливіших був Голодомор 1932-1933 рр. В статті аналізуються матеріали преси Сумщини періоду німецької окупації присвячені темі Голодомору.…
Стаття присвячена історії розвитку фортифікації укріплення Боромля. На основі письмових і картографічних джерел реконструюється історія розвитку населеного пункту. За допомогою використання сучасних карт і даних натурних обстежень локалізується місце розташування фортеці в сучасному селі Боромля. Наводяться дані про тип укріплень, озброєння, кількість козаків гарнізону. Опубліковано: Gardarika. - 2017. - № 4(1). - С. 35-49.
У статті йдеться про першого сумського полковника Герасима Кондратьєва (?-1701 рр.). Походження полковника невідоме, проте він повсякчас згадується як керівник сумської громади (1655-1701 рр.). Описується заснування міста Сум, утворення слобідських полків, початок утворення родинного клану Кондратьєвих, зв'язки слобідських старшин із Гетьманщиною, уявлення про родоначальника значного слобідського роду в історіографії. Опубліковано: Український історичний журнал. - 2006. - №4. - С. 77-86.
У статті аналізується проблема діяльності Української Автокефальної Православної Церкви у м. Глухові у 20-ті – 30-ті роки ХХ ст. Виокремлюються питання функціонування її Глухівської округової організації та підпорядкування церковних громад міста означеній конфесії.  Ключові слова: Глухівська округа, автокефальна громада, Трьох-Святська церква, старослов’янська орієнтація.  Опубліковано: Сіверщина в історії України. - 2017. - Вип. 10. - С. 364-368.
"Украй насичений подіями політичного життя виявився для мешканців поселення Шосткинського порохового заводу 1917 рік. Донедавна історія висвічувала минуле однобоко й не завжди об’єктивно. Лише зараз, завдяки залученню до вивчення тогочасних подій прихованих раніше в архівах документів, вдається впізнати сучасне в далекому складному минулому".
У монографії йдеться про заселення Cлобідської частини Сумщини у XVIII – XIX ст., виникнення нових населених пунктів і їх національний склад, становлення поміщицького і селянського землеволодіння, формування сільських громад і їхнього самоврядування, історію села в роки української національно-визвольної революції, радянської влади і в умовах незалежності України. Книга розрахована на учнівську і студентську молодь, вчителів та краєзнавців. "Коли був заснований хутір Лікарський – точно невідомо, але деякі документи дозволяють припускати, що в кінці XVIII – на початку ХІХ ст. він уже існував. Так, в Метричній книзі…
Репрезентуємо творчість знаних конотопських краєзнавців. Зміст Передмова Шаміль Акічев До витоків історії Конотопа З історії герба м. Конотоп або таємниця конотопської геральдики Міжнародна обстановка напередодні Конотопської битви Кримські татари – союзники України уКонотопській битві 1659 року Значення Конотопської битви 1659 р. для історії Конотопа Гетьман Мазепа і Конотопщина Козацька топоніміка Конотопщини Наші земляки з офіцерського корпусу України часів перших визвольних змагань Репресивна політика Радянської влади проти церкви на Конотопщині Зоя Шалівська «Самостійники» на Сумщині  Чим славний Конотоп Про нескореного священика-патріота (Дмитро Карпенко) Слово…
У статті вперше публікується щоденник офіцера російської імперської армії В. Бурятинського, який був активним учасником антибільшовицького повстанського руху на Глухівщині в 1917–1918 рр.   Джерело: Сіверщина в історії України. - 2015. - Вип. 8. - С. 257-264.
Збірник містить тези, статті та доповіді учасників Всеукраїнської науково-практичної конференції «Слобожанщина в 1917–1921 рр.: вимір революції». Розрахований на викладачів вищих та середніх навчальних закладів, науковців, аспірантів, студентів, учнів, краєзнавців, усіх тих, хто цікавиться історією України.    
В історико-партологічних студіях важливе місце займає проблематика партійної пропаганди. Певну специфіку вона набуває, якщо предметом дослідження виступає нелегальна агітація, поширена, зокрема, в Російській імперії на початку ХХ ст. Своєрідність підбору агітаційних матеріалів, їхні жанрові особливості, кількісна та якісна вибірка, інтенсивність і доступність агітації, характерні риси тактики поширення пропагандистської літератури відбивають оригінальний публічний «стиль» політичної організації, виявляють практичні вміння її чинних членів поширювати друковане слово й встановлювати зв'язки на місцях. Нарешті, зворотній зв'язок з об’єктами агітації дозволяє судити про популярність ідей тієї…