Вступ Як відомо, слобідське дворянство юридично оформилось як стан лише після видання Єкатєріной ІІ «Жалуваної грамоти дворянству» 1785 р. Одним із важливих нововведень, проголошених у цьому документі, було створення у кожній із губерній родовідної дворянської книги, до якої мали бути внесені відомості про усі роди, котрі могли довести свої права на спадкове дворянство. До родовідної дворянської книги Харківського намісництва була записана більшість представників слобідських козацько-старшинських родів. Тому, досліджуючи становище дворянського стану Слобожанщини, особливу увагу слід приділити аналізу Родовідної дворянської книги,…