Важливим представником філософської школи Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка був кандидат філософських наук, доцент Мечислав Йосипович Заремський. Він помер - 10 червня 2022 року. За 44 роки науково-педагогічної діяльності він став справжнім Учителем для тисяч випускників 1978-2023 років Глухівського вишу та став автором понад 80 наукових розробок, статей та монографій і посібників з філософії.
В історії української геральдики чільне місце займає проблема геральдичних символів Слобожанщини. При цьому її насичення багато в чому зумовлюється етапністю герботворчості. Це особливо притаманне для м. Суми. Мабуть, найцікавіший фрагмент його геральдичної історії – пропозиція ескізів гербів для Сумського полку 1734 року. Саме розкриття обставин їх розробки й складає мету даного допису.
Новий випуск #Історичних_студій з ведучою Тетяною Голуб - завідувачкою Відділ краєзнавчої літератури та бібліографії СОУНБ.
Надзвичайно важливою цьогорічною  подією в історичній науці стало видання першого тому « Ревізій Конотопської сотні 30 - 40-х рр. ХVIIIст.» (упорядник Олександр Тригуб). У цій актуальній і для нашого часу книзі маємо відомості про структуру землеволодіння Конотопської сотні Ніжинського полку, участь козаків у походах, їх генеалогію, соціальну інфраструктуру. 
10 листопада 1938 р. помер маршал Ґазі Мустафа Кемаль Ататюрк, пройшовши осяяний шлях справжнього вождя турецької нації. Організатор оборони проти інтервенції імперіалістичних держав. Один із фундаторів етатизму – доктрини щодо активного втручання держави в економічне та політичне життя суспільства. Провів ряд прогресивних національних реформ – від запровадження латинської абетки та європейського законодавства до відміни носіння жінками паранджі. В 1923 р. Туреччину було проголошено світською республікою. „Існує три основних фактори досягнення перемоги у війні. Перший – нація, що має непохитну рішучість…
Перший збірник наукових праць містить статті і повідомлення учасників Всеукраїнської науково-практичної конференції «Глухівські історико-філософські читання пам’яті Валерія Бєлашова, Мечислава Заремського, Віктора Заїки та Юрія Коваленка», присвяченої актуальним аспектам дослідження ролі особистості в дослідженні історичного минулого; філософіх освіти та ролі філософа у закладі вищої освіти; освіти й сучасного історико-філософського виховання: знання, цінності та функції; гуманітарних парадигм науки: історія та філософія. Матеріали збірника наукових праць можуть скласти інтерес для дослідників історії та філософії, викладачів та науковців закладів вищої та фахової передвищої освіти,…
У монографії аналізуються джерельна та історіографічна база дослідження. На тлі аналізу загальноукраїнських процесів еліти досліджено становлення та розвиток регіональних еліт Сумщини у період з кінця 1991 до 2021 рр. Розкрито трансформацію ідентичностей регіональної політичної еліти та її політичних цінностей. Політика регіональної ідентичності обумовлена культурою регіональних еліт, їхніми уявленнями про минуле і майбутнє регіону, країни. Регіональні політичні еліти часто сприяють зростанню полярних і конфліктних ідентичностей. У процесі дослідження політичної поведінки доведено, що обрана лінія поведінки регіональної політичної еліти Сумщини не завжди…
В цьому тексті дається пояснення "конотопського чуда" 1652 р.: загибелі сім’ї урядника Сосновського та чудесного збереження їх останків у колодязі.
«Конотопські читання» 2021 – збірник публікацій за результатами ХІІ читань Конотопського міського краєзнавчого музею ім. О.М. Лазаревського. Висвітлює факти з археології краю, історії релігійного життя, розвитку ремесел, промисловості, транспорту, техніки, радіо і телебачення, пам’яткоохоронної справи, краєзнавчого руху та туризму, писемних джерел та історіографії, збереження культурної спадщини Конотопщини та Лівобережної України. Видання розраховане як для фахівців: істориків, археологів, музеєзнавців, так і для широкого загалу читачів - усіх, хто цікавиться пам’яткознавством, пам’яткоохоронною справою, музеєзнавством, історією і культурою краю та України в цілому. Зміст Передмова Акічев Ш.М. Славетна…
У статті розглядаються питання локалізації літописного міста Хотень, яке традиційно розміщували на території однойменного села у Сумській області. Археологічні розвідки на території села не виявили решток городища або археологічного комплексу яке можна було б ототожнити з літописним містом. Натомість документи московського походження вказують на розташування Хотенської волості у межиріччі Псла та Хоролу. У вказаному регіоні є два городища, які відповідають критеріям літописного міста. Це городища у селі Книшівка та місті Гадяч. Вони мають площу близько 1,5 га та збудовані до…

Новини

У Глухові відкрили меморіальну дошку Юрію Коваленку

15-03-2024

Сьогодні мали честь бути присутніми на відкритті меморіальної дошки Юрію Коваленку - відомому історику, археологу, краєзнавцю, який загинув 14 березня...

Пам’яті історика Володимира Муравського

06-03-2024

З глибоким сумом сповіщаємо, що 4 березня 2024 р. у Львові помер член Організації Українських Націоналістів (бандерівців) Володимир Муравський – «Мураха». Народився...

Віктору Ющенку – 70

23-02-2024

Сьогодні відзначає свій 70-літній Ювілей третій Президент України Віктор Ющенко. Період його президенства – це запекла боротьба з промосковською номенклатурою, яка...

Пам'яті Лідії Григорівни Шеремет

10-02-2024

9 лютого померла Лідія Григорівна Шеремет, колишній депутат міськради, екс-директор заповідника "Михайлівська цілина", знавець народних традицій, автор величезної колекції старовинних...

Російський терорист Прилєпін про перейменування в Сумах

07-02-2024

Про перейменування вулиць у Сумах він написав на своєму Телеграм-каналі. Зокрема він визнав, що Ковпак воював проти України в 1918...

На Сумщині тероборона зупинила російську ДРГ: що відомо

04-02-2024

3 лютого на підступах до Глухівської громади бійці територіальної оборони України зупинили російську диверсійно-розвідувальну групу, яка намагалася перетнути державний кордон України. Про це повідомив Сергій...