Уперше за час існування міста до 350-річного ювілею підготовлена книга з його історії, де викладаються події з найдавніших часів до наших днів. Нариси історії Тростянця написані на підставі результатів археологічних розкопок, архівних матеріалів, публікацій газет і журналів, досліджень краєзнавців та спогадів очевидців. У науковий обіг введено значну частину історичних фактів, не відомих читачу. Книга розповідає про розвиток історичного процесу на прикладі життя і діяльності людей, спонукає краян задуматися над формуванням психології особистості та ролі кожного з нас в історії.  …
 У статті розкриваються основні етапи біографії і наукової діяльності фольклориста Григорія Нудьги. Особлива увага приділяється дослідженням народної пісенної творчості, зокрема, українських дум.  
 У статті аналізуються видання «Наша освіта» (1924-1930) та «Трудова освіта» (1920-1922) як впливовий чинник формування радянської громадсько-педагогічної думки 20-х років ХХ ст.
У статті миколаївського історика проаналізовано вплив діяльності родини Харитоненків на становлення, збереження та розвиток духовних традицій українського суспільства середини ХІХ – початку ХХ ст.
 У статті досліджено процес створення та діяльності однієї з пенітенціарних установ Слобожанщини – Сумського тюремного замку у ХІХ ст. Розглянуто законодавчі основи будівництва в`язниці, систему управління та фінансування, роль громадськості в процесі функціонування закладу. З’ясовано питання участі у діяльності Сумського комітету Товариства опіки тюрем відомого підприємця та мецената І. Г. Харитоненка.  
 Праця викладача Кролевецької чоловічої гімназії Олександра Гур'єва - перша книга з історії міста Кролевця Сумської області. На основі архівних матеріалів та відомостей від старожилів автор простежує історію заснування та розвитку Кролевця в XVIII-XIX століттях, а також окремо зупиняється на історії кролевецьких церков та ярмарку.
На початок 1917 року територія нашого краю перебувала у складі чотирьох російських губерній: Сумський повіт, до якого входила і територія нинішнього Білопільського району, належав до Харківської губернії. До неї ж входили: Лебединський повіт з частиною сучасної Недригайлівщини та Охтирський, що мав у своєму складі Тростянець і Краснопілля. Чернігівська губернія мала у своєму складі Конотопський, Кролевецький і Глухівський повіт (з Ямполем і Шосткою). Північно-західна частина теперішнього Шосткинського району разом з Середино – Будою знаходились у складі Новгород – Сіверського повіту Чернігівщини.…