Стаття сумського краєзавця Володимира Голубченка про життєвий шлях та творчість відомого українського літературознавця, професора Павла Охріменка. Джерело: Рідний край. - Полтава, 2012. - № 1 (26). - С. 141-146. 
Аналізується навчально-виховна та організаційна діяльність Параскеевского пристанища - притулку для дівчаток-сиріт в Сумах, яке існувало в 1895-1906 рр. На основі архівних документів з фонду Сумської міської думи Державного архіву Сумської області (Україна) з'ясовуються причини негативної постановки педагогічного процесу в притулку, а також відсутність протягом довгого часу впливу з боку міської влади на можливість зміни матеріального і морального становища вихованок. Значну увагу приділено персоні протоієрея Феоктиста Лащенкова - основного фігуранта конфлікту, що розгорівся навколо притулку, а також автора докладних записок про…
У статті висвітлюється життєвий шлях та творча діяльність відомого громадського діяча, історика, перекладача, бібліофіла, правника Григорія Андрійовича Політики, уродженця м. Ромни Сумської області. Джерело: Сумська старовина. - 2013. - № XL. - C. 101-108.
Ворог радянського імперіалізму, якого не подужали енкаведисти. Письменник, якому на диво не заважала, а тільки допомагала політична заанґажованість. Іван Багряний – герой із яскравою, карколомною біографією: і творчою, і особистою, і політичною.
Тимошенко Сергій Прокопович (23.01.(5.02).1881, с. Базилівка (нині Крупське Конотопського р-ну Сумської обл.) — 6.07.1950, Пало- Альто) — державний і політичний діяч, архітектор, професор. Народився в родині землеміра. Мати походила з польської родини Сарнавських. Початкову освіту здобув удома. Закінчив Роменське реальне училище, 1906 — Петербурзький інститут цивільних інженерів. Член Української студентської громади, з 1903 — петербурзького осередку РУП (пізніше — УСДРП).
Із здобуттям Україною незалежності інтерес до міжвоєнної української політич­ної еміграції в Європі посилився. Це було пов’язано з тим, що, незважаючи на строка­тість політичних течій та партій в еміграції, вона сповідувала альтернативні радянській (УСРР/УРСР) форми державного устрою України. З’явилися збірники документів, ме­муари, епістолярії провідників еміграції, документальні публікації, монографії, статті у науковій періодиці, навчальні посібники, довідково-бібліографічні видання тощо. У науковій літературі знайшли відображення різноманітні сторони життя еміграції як на рівні континенту, так і окремих країн. Проте основна увага дослідників зосереджувалася переважно на…
Треті «Петровські читання» присвячені 80-річчю від дня народження відомого сумського журналіста-краєзнавця, дослідника Г. Т. Петрова (1936–1996) і містять спогади про Геннадія Терентійовича сумських науковців, краєзнавців, архівістів, освітян, журналістів, музейних і бібліотечних працівників. Опубліковані роботи будуть цікавими науковцям для подальшого дослідження життя і творчості Г. Т. Петрова.       Зміст Передмова Сапухіна Л. П. Неперевершений дослідник, ерудит, патріот Покидченко Л. А. Належить вічності – заповіт Геннадія Петрова Гризун А. П. Довічна любов і шана Кислиця П. М. Майстер часу Геннадій Петров­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­ Ярова А. Г. Колега по світогляду Ткаченко Б. І.…
У збірнику статей “Сумчани в боротьбі за волю. 10 біографій” йдеться про героїв і подвижників Українського визвольного руху – уродженців Сумщини. Розраховано на істориків, краєзнавців, вихователів, студентів, учнів, усіх, хто цікавиться історією рідного краю. Зміст Передмова: Кого немає в цій книзі? 1. Олександр Коваленко 2. Павло Зайцев 3. Олександр Греков 4. Михайло Ковенко 5. Василь Филонович 6-7. Настя Гудимович і Марія Тарасенко 8. Іван Литвиненко 9. Семен Сапун 10. Олекса Калиник  Про автора
Вагоме значення в дослідженні вітчизняної історичної науки має вивчення діяльності її регіональних інститутів. Такими у 1920-ті роки були місцеві відділи Комісії з історії української революції та комуністичної партії при ВУЦВК (Істпарт), що зосереджувалися на питаннях розвитку революційного руху в Україні, перебігу подій Першої російської та Жовтневої революцій (процеси останньої в сучасній українські історіографії розглядаються в контексті розгортання Української національнодемократичної революції в якості більшовицької інтервенції), діяльності лівих політичних організацій, профспілок, самої комуністичної партії та її молодіжного крила. Дане дослідження конкретизує зміст…