Так склалося історично, що український народ весь час повинен комусь доводити, що він має право на існування як окремий, незалежний народ. Про те, що він міг і може мати власну мову, державність і має змогу керувати СВОЄЮ державою за допомогою власних сильних духом і твердих в переконаннях лідерів. Українці в образах русичів-сіверян, козаків-волелюбців, простих воїнів не одне століття протистояли «монголо-татарам», «ляхам», «туркам», «московитам».
Так склалося історично, що український народ весь час повинен комусь доводити, що він має право на існування як окремий, незалежний народ. Про те, що він міг і може мати власну мову, державність і має змогу керувати СВОЄЮ державою за допомогою власних сильних духом і твердих в переконаннях лідерів. Українці в образах русичів-сіверян, козаків-волелюбців, простих воїнів не одне століття протистояли «монголо-татарам», «ляхам», «туркам», «московитам».
78 років тому у нашому краї, який тоді перебував у німецькій окупації, було остаточно розгромлено нечисельні партизанські групи, які створювалися тодішньою партійною і радянською владою для організації руху опору окупантам на території нашого району. В історичній літературі радянської доби і періоду незалежної України ці події краєзнавцями висвітлюватися не повністю, із наявної джерельної бази інформація оприлюднювалася вибірково, замовчували значний об’єм історичних матеріалів, що не давало змоги дати об’єктивну інтерпретацію минулого.
У статті розглянуто стан ознайомлення французької громадськості з Україною в ХVІІ ст. Автор простежує еволюцію французьких історичних досліджень про Україну. Здійснено комплексний аналіз одного з важливих джерел з історії України, листів французького дипломатаП’єра де Нуає (1655–1659). Опубліковано: Ніжинська старовина. - 2012. - Вип. 14. - С. 60-70 
Фото з 30-х років. На стіні шкільного класу над схиленими дитячими голівками – грізне гасло кривавого більшовицького диктатора Сталіна: «Дужа і могутня диктатура пролетаріату – ось що потрібно для того, щоб розвіяти дощенту останні рештки вимираючих класів і розбити їхні злодійські махінації».
Стаття про специфіку українізаційних процесів у Глухівській окрузі 1924-1930 рр. Робиться висновок, що політика українізації не була повністю зреалізована.  Опубліковано: газета "Соборний майдан". - Глухів, 2015. - № 2. - С. 6; № 3. - С. 6-7.
Як не дивно, але німецька окупація нашого краю восени 1941 р. привела до деякої активізації національного життя. В контексті цього процесу розпочинається відродження просвітянського руху. В 1942 р. «Просвіти» були створені в Лебедині, Конотопі, Охтирці, Кролевці. В Сумах було виникло організаційне бюро зі створення «Просвіти» на чолі з С. Сапуном. Але найпершим, вже наприкінці грудня 1941 р., був створений осередок «Просвіти» в Путивлі. Серед свідомої української інтелігенції, що залишилася на окупованих територіях були досить сильними ілюзорні уявлення, що гітлерівський режим…
Своєю новою публікацією хочу познайомити з малодослідженою постаттю в українській вітчизняній історії, нашого земляка, обдарованої людини, педагога з 50-річним стажем Юрієм Пилиповичем Самбросом.
У статті доводиться, що питання національно-культурного відродження України для Павла Грабовського (уродженця Краснопільщини) було визначальним, хоча совєтське літературознавство й виводило свідомо на передній план питання революційності й інтернаціоналізму письменника. Надруковано: Дивослово. - 2014. - № 9. - С. 44-46.
Розглядаються окремі аспекти повстання під проводом К.Булавіна та участь Сумського козацького полку у боротьбі проти його учасників. Джерело: Сумська старовина. - 2008. - № ХХIV. - С. 75-81.