Ма­ло­ві­до­мою сто­рі­н­кою по­лі­тич­ної іс­то­рії Укра­ї­ни кі­н­ця 50-х рр. XVII ст. є пе­ре­біг во­єн­них дій укра­ї­н­сь­ко-­ро­сій­сь­кої вій­ни 1658—1659 рр.1 на Сі­ве­р­щи­ні та мі­с­це Глу­хо­ва й глу­хів­сь­ких ко­за­ків у тих по­ді­ях.
Один з найрізкіших текстів Пантелеймона Куліша проти поневолення України російським царатом. Опубліковано: Україна. - 1995. - № 14. - С. 10-13.
У статті розглянуто внесок відомого вченого, уродженця Роменщини Григорія Нудьги у дослідження народного героїчного епосу. З’ясовано погляди науковця на природу жанру думи. Схарактеризовано міркування дослідника стосовно зв’язку з іншими жанрами народної творчості. Обґрунтовано масштабність наукової розвідки дослідника. Опубліковано: Народознавчі зошити. - 2013. - № 4. - С. 693-695.
У статті розглянуто антицерковну політику радянської влади у Сумському регіоні в 1919-1988 рр. Увагу приділено обставинам закриття та руйнації православних храмів Конотопщини. Визначено основні етапи закриття культових будівель. Уточнено час та обставини часткового руйнування, переобладнання під різні установи або знищення храмів Конотопщини. З’ясовано, що основні заходи антирелігійної політики визначалися всесоюзною та республіканською владою, проте їх реалізація залежала, у значній мірі, від місцевого партійно-державного керівництва. Наслідком такої політики було закриття в 1920-30-ті рр. всіх храмів у регіоні. Опубліковано: Емінак. - 2018. - № 3.…
Вирішальною подією військової кампанії Речі Посполнтой на завершальній стадії російсько-польської війни 1654-1667 рр. стала невдала облога Глухова. Вона закінчилася важкою поразкою польських військ, що означало провал останньої спроби Польсько-Литовської держави повернути під свою владу землі Лівобережної України. Незважаючи на чималу кількість досліджень, присвячених походу короля Яна Казимира, в цілому ця кампанія вивчена ще дуже недостатньо. Джерельну основу статті склали матеріали Розрядного приказу, досить добре збереглися в Російському державному архіві давніх актів (РГАДА). Значна частина використаних джерел вперше введена до наукового…
Розглядається участь С.В. Руднєва в 1940-1941 рр. у становленні Путивльської районної організації Тсоавіахіму та формуванні місцевого винищувального батальйону, котрі відіграли певну роль у подальшому розгортанні партизанського руху в Сумській області.
Розвідка про одного з представників відомого в Сумах роду Линтварьових. 
Дана публікація є першим біографічним нарисом Миколи Георгійовича Кобеляцького, старшини української армії, який брав участь у боротьбі за утримання м. Суми в складі Української Народної Республіки. Здійснена характеристика наявного корпусу джерел – архівних документів, довідникової літератури, “Картотеки Бюро з урахування втрат на фронтах Першої світової війни 1914–1918 рр.”, наказів про відзначення Василя та Миколи Кобеляцьких чинами та орденами, опубліковані у виданні “Височайші накази про військові чини”, газеті “Російський інвалід”, та журналі “Розвідник”, мемуарів колишніх червоних партизанів та сумського повітового старости Сергія Гребенщикова. Акцентована участь родини Кобеляцьких в українофільському рухові…
Так склалося історично, що український народ весь час повинен комусь доводити, що він має право на існування як окремий, незалежний народ. Про те, що він міг і може мати власну мову, державність і має змогу керувати СВОЄЮ державою за допомогою власних сильних духом і твердих в переконаннях лідерів. Українці в образах русичів-сіверян, козаків-волелюбців, простих воїнів не одне століття протистояли «монголо-татарам», «ляхам», «туркам», «московитам».
78 років тому у нашому краї, який тоді перебував у німецькій окупації, було остаточно розгромлено нечисельні партизанські групи, які створювалися тодішньою партійною і радянською владою для організації руху опору окупантам на території нашого району. В історичній літературі радянської доби і періоду незалежної України ці події краєзнавцями висвітлюватися не повністю, із наявної джерельної бази інформація оприлюднювалася вибірково, замовчували значний об’єм історичних матеріалів, що не давало змоги дати об’єктивну інтерпретацію минулого.