Витяг зі справи КГБ СССР, який подаємо тут в електронній копії, стосується діяльності відомого дисидента Михайла Осадчого та обставин його політичних переслідувань за написання роману «Більмо». (Українська Видавнича спілка. - Лондон. - 1972. - 92 с.) Оригінал документа зберігається в Галузевому Державному архіві Служби безпеки України.
Летів яструб через поле та й сів на стовп, закопаний посеред майдану нового козацького поселення. Так говорить одна з легенд про походження назви села. Минали роки, десятиліття, відколи тут у кінці XVII століття осіли перші вихідці з Правобережної України. Поступово втративши козацькі привілеї, вони перетворювалися на звичайних селян або наймитів строганівських економій, хутора Степного, села Овчарного та інших маєтків. Сіре, буденне життя і таке ж непримітне село.
Подібний переказ про захований прапор УНР я чув у нашому Лебедині. Там, на горищі однієї жінки зберігалася безцінна реліквія протягом 73 років. Заховані прапори... Це як закопані скарби Полуботка. Є вони насправді чи ні, але поки живе легенда – живе і віра в досягнення мети. Ці два прапори існували реально. І реальні люди переховували їх та про це писали. Автор цього спогаду – Леонід Полтава, був учасником підпілля ОУН(р) в часи німецької окупації на Роменщині Сумської області. Можливо і згаданий…
У совєтській історіографії й міфології картина нацистської окупації СССР представлена кількома доволі простими схемами. Зокрема стосовно комуністичного партизанського руху було висунуто низку постулатів, за рамки яких донедавна просто заборонялося виходити: — совєтські партизани мали всебічну підтримку мирного населення; — головна мета партизанського руху — боротьба з німцями, другим завданням був захист населення від терору та репресій ворогів; — матеріально й матеріяльно-технічно «народні месники» забезпечували себе за рахунок трофеїв, забраних у противника, при чому частину з них повертали місцевому населенню.
Досліджуваний період відомий як доба визвольних змагань. У цей час на території України існувало декілька державно-політичних режимів: Українська Центральна Рада, Українська Держава П. Скоропадського, Директорія УНР, ЗУНР, УСРР. Внутрішні протиріччя і зовнішньополітичні фактори не сприяли їх утвердженню, формуванню стратегії розвитку, стабілізації влади та її ефективному функціонуванню, але за кожного режиму значна увага приділялась функціонуванню банківських установ і правовому регулюванню банківської діяльності.
На замовлення петербурзького купецтва відомий російський слов'янофіл Іван Сергійович Аксаков (1823-1886) провів дослідження про можливості торгівлі на українських ярмарках. У цьому дослідженні детально описується і Введенський ярмарок у Сумах. Результвати своєї праці І. Аксаков подав у "Трудах имперского русского географического общества".
Хліборобська цивілізація в Україні налічує п’ять тисяч літ. Вона, очевидно-таки, найстаріша в Європі. Традиції хліборобства у нас не переривались, а продовжувались і розвивались. Їх носіями і хранителями в ХХ в. були, передусім, оті 200 тисяч родин, які радвлада оголосила куркульськими і з настанням 1930 р. товарняками з глухих станцій, як правило, уночі почала відправляти на засніжені простори російської Півночі і Сибіру. Українське хліборобство зазнало нищівного удару. Виселяли наймудріших і найпрацьовитіших.
  У статті простежується доля і творчий шлях українського поета і публіциста Миколи Данька, розкриваються мікроконтексти, з яких формувалися його світогляд та життєві принципи.
Голодомор-геноцид Українського народу 1932–1933 років був заздалегідь продуманою і ретельно спланованою акцією московського компартійного режиму. Така акція не мала жодного відношення до погодних умов, розмірів врожаю на колгоспних та одноосібних ланах, пошестей та інших привхідних факторів, на які залюбки посилаються російські історики та політики, а також ті, хто підспівує їм в Україні. Про це однозначно свідчить продумана стратегія репресивних заходів щодо українського селянства з метою створення нестерпних умов для життя.
Розвідка сумського журналіста Григорія Хвостенка про репресовану сталінським режимом оперну співачку, уродженку міста Суми, Катерину Оловейникову. Репресії 30 років минулого століття проти українського народу принесли страхітливі втрати. Комуністична система лише за десяток років знищила українців більше, ніж забрали в нашого народу всі війни XX століття. Знищувалися, чи насильно усувалися від нормального розвитку народу кращі сини і доньки нації. Ми не можемо поіменно згадати мільйони їхніх прізвищ, хоча б тому, що не всі їх знаємо, злочинна влада вміла приховувати свої злочини.…