"Смерть однієї людини - це трагедія, смерть мільйонів - це статистика"  (Й.Сталін) Ці слова одного з організаторів геноциду українців приходять на думку тоді, коли, за відсутності джерел, історики іноді "вимальовують" умоглядні схеми, базовані на висновках статистики "творчо осмисленої" свого часу в партійних кабінетах. Для комуністичної партії уже в роки Голодомору важливо було знайти виправдання і пояснення людських втрат тож "жонглювання" статистикою ставало мало не основним завданням відповідних органів під пильним керівництвом "керівної і спрямовуючої"...
Стаття доби "перестройки" відомого українського історика Сергія Білоконя про нашого визначного земляка, уродженцям м. Лебедин, Стефана Таранушенка. Стаття взята з персонального сайту Сергія Білоконя.
У статті відомого сумського краєзнавця Лади Сапухіної йдеться про наказного гетьмана Лівобережної України Павла Полуботка (1722-1724) та його легендарннй вклад у банк Ост-Індської компанії, наводяться цікаві відомості про життя й побут роду Полуботків.
Ще одна історія людини, здатної на самопожертву заради творення великого майбутнього України. Виявляється, не лише Львів, Київ та Тернопіль холодної осені 1990 року піднялися на боротьбу за становлення нової України. 20-ти річний студент історичного факультету Віктор Рог приїхав із Сумщини, як тоді казали – «втраченого» і «русифікованого» регіону України.
Стаття містить стислі біографії найяскравіших представників слобідського козацько-старшинського роду Красовських: сумського полкового обозного Тимофія Михайловича, його сина Івана, онука Опанаса і правнука Андрія Красовських. 
Період 30-х - 50-х років XX століття в Україні досить складний і неоднозначний в оцінках істориків. Погляди на політичні про­цеси, що відбувалися в ті роки, є часом діа­метрально протилежними, суперечливими. З відновленням Україною незалежності зроб­лено перші кроки з переосмислення ролі і місця Організації Українських Націоналістів та Української Повстанської Армії в боротьбі українського народу за державність. Особ­ливо активізувались такі дослідження в ос­танні півтора роки. Проте, майже всі до­слідники стоять перед проблемою використання документів противників ОУН - УПА, які переважно «грішать» оціночними…
Після смерті Богдана Хмельницького Україна переживала один із найтрагічніших періодів своєї історії, коди бойові дії поширились на всю територію України, а збройні сили і політична верхівка виявились розколотими на кілька таборів. Руїна була породжена як об'єктивними процесами, так і ще в більшій мірі недалекоглядною політикою значної частини козацької старшини з її нездатністю висунути лідера, гідного Великого Богдана. Потенційно ним міг стати Іван Виговський, полководницький талант якого розкрився в одній з найбільших битв козацької України – Конотопській або Соснівській. Перемога козацької…
У 1917 р. есмінець “Завидний” вийшов у море під українським прапором. Після проголошення УНР майже половина кораблів флоту підняла українські прапори. Перший і оригінальний прапор було вивезено з Києва під час евакуації центральних установ. Сьогодні реліквія зберігається в США. “Час іде, але ми, українці, мусимо ніколи не забувати, що Чорне море – Українське море, що без нього не може бути Української Самостійної Великої Держави, і тому мусимо глибоко вірити, що з повстанням Української Держави на Чорному морі знову замайорять українські…
З нагоди відкриття виставки документів в Українському Музеї-архіві в Клівленді (США, штат Огайо), член вченої ради Центру досліджень визвольного руху Геннадій Іванущенко дав інтерв'ю місцевому радіо. Історик розповів журналістці Вірі Іваницькій про результати відрядження до цієї установи. Український Музей-архів у Клівленді (The Ukrainian Museum-Archives in Cleveland) було засновано у 1952 р. з ініціативи Леоніда Бачинського Сьогодні він складається з трьох структурних підрозділів: власне музею, де зберігаються колекції творів українського образотворчого мистецтва, поштових марок, монет, творів народного мистецтва; архіву та бібліотеки,…