Глинські — княжий рід Великого князівства Литовського і Московського Великого князівства

П'ятниця, 28 жовтня 2011 03:00

Глинські — княжий рід Великого князівства Литовського і Московського Великого князівства

Вікіпедія

Рід мав половецьке коріння, за літописними даними його родоначальником є відомий темник Золотої Орди Мамай, який після поразки, завданої йому Дмитрієм Донським відійшов разом з військом під захист Великого Князя Литовського, на землі Південної Русі і син якого, Мансур-Кият, колись покинув синів Ськидара і Лекса (у хрещенні Олександр).

Останній виїхав у Великого князівства литовського, прийняв православ'я і отримав від великого князя Вітовта землі на межі із Золотою Ордою і міста Полтаву і Глинськ (сучасне місто Золотоноша, Черкаській області, в Україні).

Першим в історичних джерелах в 1398 році згадується Іван Олександрович Глинський, який був одружений з дочкою князя Данила Острозького Анастасією.

За Окольським рід Глинських походить від сіверських князів.

Лев князь Глинський, дідич на Глинську, мав чотирьох синів:Михайла, Василя,Івана,Григорія.

Григорій Глинський був овруцьким старостою,загинув 1503 в битві з перекопськими татарами на ріці Уші.

Михайло Глинський 12 років провів у Європі,був дворянином цісаря Максимиліана,знав майже всі європейські мови,був маршалком двору кн. лит Олександра,був опікуном Івана Грозного,загинув в московській вязниці.

Василь Глинський - разом з братом Михайлом перейшов до москви,його донька була матірю Івана Грозного.

Іван Глинський - київський воєвода 1500-1507,з 1507 новгородський воєвода.Йому була надана вел. кн лит. Олександром - Гостомель.

Зміст

1 Короткі відомості

2 Родовід

3 Примітки

4 Джерела та література

5 Ресурси інтернету

Короткі відомості

У результаті битви на Синіх Водах (1362) родичі ординських ханів і темників, сотників і десятників поступали на службу до великих князів литовських. Їм надавалися землі та княжі титули, що відрізняло їх від рядових ординських нукерів. Обидві ордниські групи осідали у князівстві на правах земян та дрібної шляхти.

Нащадки ординського темника Мамая Кіята — князі Глинські — пробилися у перші ряди литовської і московської знаті.

Рід користувався власним гербом — Глінські, який походить від ординської родової тамги.

Родовід

Родовід поданий за монографією Войтовича «Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль». Рахунок поколінь умовно ведеться від Мамая.

Мамай Кіят (1335? — 1380)

ІІ

Мансур Кіятович Мамай (? — після 1392)

ІІІ

Скіндир (Іскандер) (? — ?)

Олекса (Олександр)Мансурович Мамай (? — після 1399)

Іван Олександрович Глинський (? — 1425?)

~ княгиня Анастасія Данилівна Острозька

Борис Іванович Глинський (? — 1451)^[1]

~ вдова князя Івана Корибутовича

Федір Іванович Глинський (? — ?)

~ Олександра

Семен Домонт Іванович Глинський (? — 1448)

Лев Борисович Глинський Сліпий (? — ?)

Григорій-Юрій Борисович Глинський (? — 1503)

Василь Борисович Глинський (? — 1496)

Федька Борисівна Глинська (? — 1491)

~ Олександр Дрождж

Іван Борисович Глинський (? — 1498)^[2]

Федір Семенович Глинський (? — 1480)^[3]

Андрій Семенович Глинський (? — ?)

Дмитро Семенович Глинський-Домонт (? — ?)^[4]

— князі Домотновичі

Іван Семенович Глинський (? — 1504)^[5]

— князі Глинські (смоленська гілка)

Агафія Семенівна Глинська (? — 1509)

VII

Іван Львович Глинський-Мамай (? — 1522)^[6]

~ невідома Романівна Іванцевич

Василь Львович Глинський Сліпий Мамай (? — 1522)^[7]

~ Анна, дочка сербського воєводи Стефана Якшича^[8]

Федір Львович Глинський (? — 1488)

Михайло Львович Глинський Дородний (? — 1534)^[9]

~ невідома княгиня Оболенська.

Невідома Львівна Глинська

~ Мартин Хребтович

Олена Григорівна Глинська

~ князь Григорій-Василь Домонт

Іван Васильвич Глинський (? — 1508)

Василь Васильович Глинський

Семен Васильович Глинський

Дмитро Васильович Глинський (? — 1508)

Іван-Юрій Васильович Глинський Хромий (? — 1508)

Невідома Іванівна Глинська

Іван Дашкович Глинський Хромий (? — 1499)

Василь Дашкович Глинський (? — 1507)^[10]

Василь Дашкович Глинський (? — 1507)

Григорій-Василь Федорович Домонт-Кіятів (? — 1498)

~ Олена Григорівна Глинська

Богдан Федорович Глинський-Путивльский (? — 1509 (1512))^[11]

~ княгиня Марія Іванівна Заславська

VIIІ

Олена Василівна Глинська (1508 — †4(13 квітня) 1538) — Московська велика княгиня.

Михайло Васильович Глинський (? — 1559) — боярин, воєвода.

Юрій Васильович Глинський (? — 1547) — вбитий під час Московського повстання 1547 р.

Іван Михайлович Глинський (? — 1602) — боярин, воєвода^[12]. Останній представник роду.

Примітки

↑ Впереше згадується з 1432 року. Сподвижник Свидригайла Ольгердовича (1442).
↑ Посол Великого князівства Литовського в Орду (1474, 1479—1480), намісник чернігівський (1490—1498). У 1482 році тимчасово переховувався у Великому князівстві Московському.
↑ слуга київських князів Олелька й Івана. Отримав від них село Борове. Деякі нащадки Федора записувалися Боровськими.
↑ Засновник княжого роду Домонтовичів. Мав сина Стефана і Потапа. Їхні нащадки втратили князівський титул. Праонук Дмитра, Григорій Домонтович, був засновником козацького старшинського роду.
↑ Мав синів Юрія, Михайла та Федора. Перший потрапив у московський полон, де помер 1528 року, а два останніх служили литовським магнатам Мартину Гаштольду та Миколі Радзивілу, від яких отримали володіння у Смоленській землі. Їхні нащадки розрослися і згодом втратили князівський титул.
↑ Воєвода київський (1505—1507). З 1508 року в Москві.
↑ З 1508 року в Москві.
↑ З 1547 року черниця Анисія (? — 1553).
↑ Політичний діяч Великого князівства і Великого князівства Литовського.
↑ Черкаський намісник 1504—1507.
↑ Путивльський намісник (1495—1497).
↑ http://www.hrono.ru/biograf/bio_g/glinski_i.html