В документі під назвою "Стан обліку населення в УСРР" [1], адресованому С.Косіору і П.Постишеву від 22 квітня 1935 року, ставиться під сумнів достовірність і правильність підрахунків, з яких виходить, що чисельність населення в Україні становила:
на 01.01 1933 р. - 31901,4 тис. чол.
на 01.01 1934 р. - 30655,3 тис. чол.
на 01.01 1935 р. - 30743,5 тис. чол.
Отже, замість приросту, Україна тільки за 1933 рік втратила 1 млн. 246,1 тис. населення.
В документі робиться спроба виправдати такий стан речей кількома "причинами":
1. Поганим забезпеченням сільрад актовими книгами (через тимчасову ліквідацію апарату РАЦС в системі НКВД), внаслідок чого записи робилися на клаптиках паперу, "плуталась нумерація", реєстрацію проводили не фахівці тощо.
2. "Засміченістю" особового складу, який вів реєстрацію актів громадського стану "класово-ворожими елементами - куркулями, колишніми попами, розтратчиками і т.д.", тобто "навмисним перекрученням дійсності".
Автори документа визнають непомірні великі "недоліки в обліку населення" саме в 1932-1933 роках, наводячи таку статистику:
В 1930 році народилося 102952 осіб, в 1931 - 975320, в 1932 - 782042, а в 1933 році - 470685. Тобто, в 1932 народжуваність знижується на 193278 осіб, у порівнянні з 1931 роком, а в 1933-му - на 311357, в порівнянні з 1932 р.
Смертність у ці роки навпаки зростає. У 1930 р. вона складає 538080 ос., у 1931 р. - 514744 ос., у 1932 р. -668158, а в 1933-му - аж 1 850256 ос. Тобто, за 1932-1933 роки померло 2518414 чоловік.
Природний приріст населення, мав такі показники: 1930 р. - 484872, 1931 р. - 460576, 1932 р. - 113884, а в 1933 р. -"мінус" 1379571 чол., тобто, скорочення населення на вказану цифру.
Автори доповідної записки, уникаючи прямого пояснення такого різкого падіння росту кількості населення, висувають ще одну "гіпотезу":- відсутність 100-відсоткової паспортизації сіл та паспортних столів у низці великих міст, що привело, на їх думку, до "неврахування" значної частини населення під час внутрішніх міграцій.
Як підтвердження цієї версії (висуненої, можливо, не з власної волі), автори наводять розбіжність у статистиці Народного комісаріату фінансів (який обліковував податки) та Управління народно-господарського обліку УСРР за 1934 рік. Ця розбіжність складала 4 млн. 179,5 тис. осіб.
Таким чином, всі вказані недоліки поточного обліку населення ставлять під сумнів достовірність і правильність наведених на початку цієї записки обчислень населення, опертих на матеріали поточного обліку.
До аналогічного висновку приводить і співставлення результатів обчислення сільського населення з чисельністю останнього, визначеного на підставі сільськогосподарського податкового обліку НКФ [Народного Комісаріату Фінансів - авт.]. Чисельність сільського населення по цьому обліку визначалась на червень 1934 р. в 19374,1 тис. душ, за обліками Управління народно-господарства УСРР на 1/1-34 р. сільського населення нараховувалось - 23553,6 тис. душ. Наявність великого розходження в наведених цифрах характеризує без сумніву низьку якість обох джерел. "
Не вдаючись до аналізу: чому стала можливою така похибка (чи через те, що Наркомфін обліковував тільки платників податків, а УНГО - все населення, чи з іншої причини), але, на нашу думку тут очевидна спроба приховати справжні причини зменшення населення України в 1932-1933 роках.
Привертає увагу, що, "як засіб уникнення помилок в майбутньому", автори пропонують провести, спочатку Всеукраїнську, а потім Всесоюзну нараду працівників з обліку населення. Така ідея виникла не тільки "у зв`язку з недоліками обліку" в 1932-1933 роках, а й в переддень перепису населення 1936 року.
Ніхто ж не брався прогнозувати, які ще завдання "накреслить" партія... Головне, щоб рахували "правильно".
1. Доповідні записки, лист Управління народного-господарського обліку УСРР про чисельність населення України 1932-1935 роках, підготовку до перепису населення // Партійний архів Інституту історії партії при ЦК Компартії України - Філії Інституту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС. (нині - Центральний державний архів громадських об'єднань України -ЦДАГОУ)- Ф.1, оп.20, спр.6762, арк.1-3.
Цього року відзначають 80-і роковини Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні. Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору закликає киян прийти о 14:00 до метро Арсенальна звідки розпочнеться спільна хода, о 15:00 — панахида біля Національного меморіалу Голодомору, а о 16:00 загальнонаціональна хвилина мовчання. В цей час по всій Україні запалюватимуть свічки у вікнах домівок в пам'ять про мільйони вбитих геноцидом.
Джерело: День