Неділя, 02 грудня 2018 16:35

Кириєвський В'ячеслав. Український гурток у Шостці 1917 року

В'ячеслав Кириєвський, краєзнавець (м. Шостка)
Кириєвський В'ячеслав. Український гурток у Шостці 1917 року

У квітні 1917 р. зо два десятки національно свідомих робітників, військовослужбовців Шосткинського порохового заводу (ШПЗ) зорганізувалися в український гурток. Головою українського гуртка було обрано штабс-капітана Михайла Івановича Федоренка (1884-1937), командира охоронного батальйону ШПЗ та   військового коменданта Шостки [1, арк. 58].

Наприкінці квітня 1917 р. до українського гуртка записалося майже 700 шосткинців, які 29 квітня заснували український клуб та товариство «Просвіта» [4, 27]. Гуртківці прийняли найактивнішу участь у першотравневій маніфестації 1917 р., що відбулася на Базарній площі Шостки. Вони вийшли на маніфестацію у вишиванках в супроводі духового оркестру, розмішеного на підводі, запряженій волами. Про це свідчать фотографії першотравневого мітингу в Шостці, одна з яких зберігається у фондах Сумського обласного краєзнавчого музею. Світлина, зроблена шосткинським фотографом Іваном Опанасовичем Карповим (1879–1953) й завірена його особистий штампом на зворотному боці.

Шосткинцям відома ще друга фотографія гуртківців знятих Карповим з ближчої відстані. Вона міститься на 61 сторінці фотоальбому Юрія Дмитровича Лози «Шостка початку ХХ століття очима фотохудожника», Київ ВД «Фолігрант», 2014.

оооо

Гуртківці стоять під портретами Шевченка та великими прапорами з гаслами написаними українською мовою: «Гуртуйтеся українці!», «Слава Україні!», «Прийшов тей рік, згинула неволя. Гуртуйтеся українці. Да здрастує воля!». За розповіддю гуртківця Петача Микити Денисовича (1880-1938), на мітингу був присутній ворог українства пан-отець Нименський. Він, «як побачив той великий український рух, то під час маніфестації вітав усіх».

На першотравневому мітингу виступив з промовою тимчасово виконуючий обов’язки начальника ШПЗ гвардії полковник Микола Стефанович Юркевич (1875-1937). Він «висловив побажання, щоб завод був прилучений до Києва, а не до Петрограду через те, що до Петрограду далеко звертатись за всякими потребами і багато йде на се часу» [4, 27]. По завершенню мітингу солдати на чолі з командиром Федоренком рушили з площі, тримаючи прапор з гаслом: «Нехай правда запанує в Україні!».

ююююю

За кілька днів після маніфестації додатково записалося до українського гуртка ще 350 шосткинціів [4, 27]. Отже, кожен шостий дорослий шосткинець став гуртківцем, свідомим українцем. В українському клубі відкрилася читальня та проводилися лекції на політичні теми [4, 27]. Таким чином в Шостці стрімко відновилося українське життя, придушене в грудні 1905 р., коли поліція підступно спалила першій в історії поселення робітничий проукраїнський клуб, де майже три роки місцеві самодіяльні артисти ставили любі шосткинцям українські п’єси «Сватання на Гончарівці», «Дай серцю волю – заведе у неволю», «Глитай, або ж Павук». У клубі співав, наперекір волі «попа Кашпура», церковний хор, потім склався новий гарний хор під керівництвом лікаря Шермана [2; 3].

У травні 1917 р. шосткинські гуртківці зібрали 350 карбованців до Національного фонду, заснованого в березні Центральною Радою [4, 27]. Український гурток виступав за автономію України у складі федеративної Росії. Підтвердженням тому є вітальна телеграма надіслана головою гуртка Федоренком в адрес Центральної Ради. Телеграма опублікована в київській газеті «Нова Рада» за 31 травня 1917 р.: «Український гурток містечка Шостка щиро вітає Центральну Українську Раду в Києві і разом з тим вбачає в ній найкращого оборонця занедбаних прав України. Гурток певен, що Центральна Рада, ґрунтуючись на довір’ї всіх синів України ужиє відповідних заходів і незабаром Тимчасовий Російський уряд оголосить дочасно Автономію України. – Голова гуртка М. Федоренко» [5].

Шосткинські гуртківці засновували в навколишніх селах українські гуртки та товариства «Просвіта», ставили там спектаклі й агітували за Самостійну Україну [1, арк. 32 зв., 35].

Український гурток діяв в Шостці до появи в поселенні у грудні 1917 р. московських більшовиків, які зорганізували в Домі Советов ревком зі своїх ідейних прибічників місцевих більшовиків вороже налаштованих до самостійного українства.

 Посилання

  1. ДАСО. - Ф. Р-7641. - Оп. 5. - Спр. 539.
  2. Кукарєшніков Д. Наша народна культура // Зоря. – 1962. – 25 грудня.
  3. Кукарешников Д. Народный дом в Шостке // Советское Полесье. – 1966. – 18 марта.
  4. Український з’їзд у Чернігові: (8–10 червня 1917 р.): матеріали та коментарі / Упоряд.: В.М. Бойко, Р.Б. Воробей, Т.П. Демченко. – Чернігів: Сіверський центр післядипломної освіти, 2012. – 98 с.
  5. Нова Рада. – 1917. – № 51 (31 травня).