Неділя, 24 березня 2019 20:42

Баня А. Ю. З історії Білопілля

А. Ю. Баня
Баня А. Ю. З історії Білопілля

Щодо заснування Білопілля маємо наступні дані. Філарет (Гумілевський), посилаючись на документ, написаний у 1774 р. білопільським комісаром Терентовським, зазначав, що місто було збудоване за царським указом у 1672 р. “на диких землях, на старом Вырском городище, которые земли заняты были Татарами, и называлось оное место Татарскою сакмою или кочевьем… От вышедших разного звания с Польского Варшавского повету, называемого Белополья, людей назван сей город Белопольем а с начала построения оный город, по текущей мимо его р.Крыги именовался Крыгою” [1].

      В епоху ж неоліту, в V-III тис. до н.е., на теперішніх білопільських землях зафіксовані перші стоянки людей. Археологічною пам’яткою Білопільщини є літописне місто Вир, залишки якого знаходяться у центрі Білопілля. Стародавній Вир разом з іншими укріпленими городищами мав стратегічне значення наприкінці XI ст. у так званому степному коридорі у межиріччі Сейму та Сули. Академік Б.О.Рибаков називає Вир “воротами у руські землі” [2]. З “Повчання Мономаха дітям”, розміщеного у Лаврентіївському літописі під 1096 р., ми дізнаємося, що половецькі хани Аепа та Боняк підійшли до стін Вира, але не змогли його взяти й відступили, дізнавшись про те, що князь Володимир Мономах збирає своє військо біля міста Ромен [3].

             Формування більшості населених пунктів Вирської області почалось з середини XI ст. цілеспрямованими зусиллями Давньоруської держави по укріпленню небезпечних ділянок степового коридору. Серед цих укріплень була і фортеця Вир [4]. Але археологічні розкопки свідчать про існування тут поселення задовго до 1093 р.

          З 1125 до 1148 р. Вир знаходився у володіннях Переяславського князівства. У 1185 р. герой “Слова о полку Ігоревім” Ігор Святославич, князь Новгород-Сіверський, разом з іншими князями ходив у похід на половців. Шлях його проходив через Вир. У 1237 р. монголо-татари спустошили і спалили Вир.

           З середини XVI ст. на стародавніх городищах почали встановлювати пости російських служилих людей - воїнські сторожі. Одна з них з’явилася на вирському городищі. Згодом, фортеця Крига  увійшла до складу Бєлгородської захисної лінії, будівництво якої велось з 1633 до 1658 р. У 1672 р. сотник Степан Фоменко з Правобережної України привів козаків і отримав дозвіл царя оселитися навколо нової фортеці. Нове поселення було назване Білопілля.

         В останній чверті XVIII ст. призначена урядом “Комісія від будівель” видала нові “регулярні” плани. Катерина ІІ затвердила план Білопілля - на раціонально побудований живописний план міста була накладена жорстка прямокутна решітка вулиць. Уже після ліквідації полкового устрою в 1765 р. Білопілля стало центром комісарства і ввійшло до складу Слобідсько-Української губернії; з 1780 до 1796 р. - було центром повіту Харківського намісництва.

         Щодо населення, то у 1678 р. Білопілля складалось з 53 російських служилих людей і 1202 українців. А в окружних селах: Крига, Ворожба, Павлівка - вже у 1686 р. проживало 5255 чоловік. Кількість мешканців містечка збільшувалась. За переписом 1732 р., кількість населення у Білопіллі становила близько 5632 осіб [5]; дворів нараховувалось 682, хат - 880. В Білопіллі діяли 4 народні школи, де дітей навчали 7 вчителів; 9 шпиталів (притулків).

        Нова губернська влада після скасування автономії слобідських полків докладала великих зусиль для створення нових ремісничих цехів. І вже в 1780 р. в Білопіллі нараховувалось 7 цехів, найбільшими з яких були ткацький та чоботарний, де було зайнято 345 ремісників [5].

      Найбільш розповсюдженими промислами, як і раніше, були млинарний та винокурний. В 1781 р. у Білопіллі нараховувалось 26 водяних млинів (що зумовило зображення їх на гербі міста, затвердженому в 1781 р.), 46 вітряків і 65 винокурень. Діяли в місті 3 салотопні, продукцію яких вивозили до Бєлгорода [6]. Наприкінці XVIII ст. в Білопіллі збирались 2 ярмарки - зимова (тривалістю 4 дні) та літня (тривав 2 тижні). На них торгували хлібом, м’ясом, салом, птицею, глиняним посудом, шерстю, а також виробами місцевої промисловості. Купці їхали сюди з Харкова, Сум, Охтирки, Ізюму. Білопільський літній ярмарок був одним із кращих серед малих ярмарків. З середини ХІХ ст. тут проводились вже 4 ярмарки.

        В пореформений період ремісництво набуває все більшого розвитку - в місті налічувалось 33 різновиди ремесел. У 1881 р. тут працювали 624 ремісники. Більше за інші було розвинуте виготовлення чобіт і кожухів. Ці вироби славились далеко за межами міста. З’явились перші підприємства фабрично-заводської   промисловості. У 80-х роках ХІХ ст. у місті діяли 3 цегельні заводи, 3 салотопні, 2 свічкових заводи. Помітне місце в Білопіллі займало круп’яне виробництво - 5 крупорушок виробляли 10 тис. пудів крупи на рік. На початку ХХ ст. в місті працювали пивоварний, механічний, цегельний заводи і шкіряні підприємства.

       В 1870 р. було відкрито Курсько-Київську та в 1873 р. - Харківсько-Миколаївську залізниці, що сприяло пожвавленню економічного розвитку Білопілля.

       На початку ХХ ст. в Білопіллі деякого розвитку набули і медична та освітянська сфери - функціонувала лікарня на 20 ліжок, амбулаторія, діяли двокласне чоловіче і жіноче училища, 5 церковно-парафіяльних шкіл, Олександрівське ремісниче училище (засноване земством), жіноча і чоловіча гімназії, декілька приватних шкіл. Але не вистачало вчителів. В гімназіях навчались переважно діти купців, заможних міщан і селян. Через скрутне матеріальне становище далеко не всі діти могли отримати навіть початкову освіту. Міська дума недостатньо турбувалась про благоустрій Білопілля. Умови праці на Білопільських підприємствах були важкими. Міські вулиці майже не освітлювались.

        У 1917 р. відбулися дві революції. Уряди змінювалися один за одним - Тимчасовий уряд, Центральна Рада, гетьманат П.Скоропадського, Директорія, більшовики. Потім довгі і нелегкі роки радянської влади. Всі ці зміни відбилися й на житті м.Білопілля. Багато видатних постатей пов’язали з ним свої імена та життя. Багато подій у ньому відбулися. Але й нині історія цього невеликого міста продовжує творитися.

 _____________________________

  1. Филарет (Гумилевский). Историко-статистическое описание Харьковской епархии. - Отделение ІІІ. Уезды Ахтырский и Богодуховский, Сумский и Лебединский. - М., 1859. - С.413-414.
  2. Рыбаков Б.А. Киевская Русь и древнерусские княжества IХ-ХII вв. - М., 1981. - С.264, 266-269.
  3. Полное собрание русских летописей. Лаврентьевская и Суздальская летописи по академическому списку. - Т.1. - М., 1962. - Стб.653.
  4. Беляева С., Кучера М., Сухобоков О. и др. Древнерусские поселения Среднего Поднепровья. - К., 1986. - С.135.
  5. Сумщина від давнини до сьогодення. Довідник. - Суми, 2000.
  6. Нестеренко О.О. Розвиток промисловості на Україні. - Ч.1. - К., 1959. - С.440.
  7. История Великой Отечественной войны Советского союза 1941- 1945 гг.: в 6-ти томах. - Т.2. - М., 1961. - С.111.

Джерело: Актуальні питання вітчизняної та світової історії : збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції, 23-24 квітня 2010 року / За заг. ред. С.І.Дегтярьова. — Суми : СумДУ, 2010. — С. 107-109.

Новини

У Глухові відкрили меморіальну дошку Юрію Коваленку

15-03-2024

Сьогодні мали честь бути присутніми на відкритті меморіальної дошки Юрію Коваленку - відомому історику, археологу, краєзнавцю, який загинув 14 березня...

Пам’яті історика Володимира Муравського

06-03-2024

З глибоким сумом сповіщаємо, що 4 березня 2024 р. у Львові помер член Організації Українських Націоналістів (бандерівців) Володимир Муравський – «Мураха». Народився...

Віктору Ющенку – 70

23-02-2024

Сьогодні відзначає свій 70-літній Ювілей третій Президент України Віктор Ющенко. Період його президенства – це запекла боротьба з промосковською номенклатурою, яка...

Пам'яті Лідії Григорівни Шеремет

10-02-2024

9 лютого померла Лідія Григорівна Шеремет, колишній депутат міськради, екс-директор заповідника "Михайлівська цілина", знавець народних традицій, автор величезної колекції старовинних...

Російський терорист Прилєпін про перейменування в Сумах

07-02-2024

Про перейменування вулиць у Сумах він написав на своєму Телеграм-каналі. Зокрема він визнав, що Ковпак воював проти України в 1918...

На Сумщині тероборона зупинила російську ДРГ: що відомо

04-02-2024

3 лютого на підступах до Глухівської громади бійці територіальної оборони України зупинили російську диверсійно-розвідувальну групу, яка намагалася перетнути державний кордон України. Про це повідомив Сергій...