Понеділок, 04 січня 2021 12:44

Мурашко Катерина. Похідні групи ОУН на Сумщині

Катерина Мурашко, студент (СумДУ)
Мурашко Катерина. Похідні групи ОУН на Сумщині

Осередки ОУН на Сумщині утворювалися по-різному. Були або відгалудження похідних груп сусідніх Чернігівщини і Харківщини, або ж родинні зв’язки західних українців з корінним населенням. Насіння, посіяне оунівціми, швидко проросло, адже жителі області ще пам’ятали ночі в очікуванні «чорного воронка», голодомор 1932–1933 років, антицерковну кампанію тощо. Тому дуже швидко виникають осередки ОУН як в місті, так і по області [1].

Подекуди похідні групи знаходили в лісах області рештки організацій , які були популярними ще на початку 1930-х років. Це організації т. зв. «Мужичої партії», яка діяла в Полтаві, Ромнах та Охтирці. Також до похідних груп приєднувалися рештки загонів отамана Пилипа Ващенка [2].

Уже до кінця 1941 року до міста почали надходити рештки похідних груп з Харківщини і вперше закладено осередок, чисельністю 8 осіб. 405 Пізніше, коли провід у місті зміцнився і укріпився проукраїнськи налаштованими містянами, його ще підсилили групою з Вінниччини. Учасник іще однієї похідної групи, що йшла за маршрутом Київ – Вороніж, Михайло Кудла, також займався організацією націоналістичного підпілля в Сумах. Були направлені для цієї ж роботи учасники північної похідної групи Іван Кошин, Григорій Очуй, Василь Войнарович та деякі інші.

Група Семена Сапуна та її діяльність. Керівником першого проводу ОУН на Сумщині був учитель фізики однієї з шкіл міста Суми Семен Сапун. З початком окупації, використовуючи зв’язки з місцевою інтелігенцією, він організував «Просвіту», під опікою якої перебувала школа перекладачів, гімназія, художня школа. Збиралися члени «Просвіти» у приміщенні театру ім. Шевченка. Загалом праця Сапуна в царині культури та освіти, себто за межами якої-небудь політичної діяльності, сприяла формуванню до нього лояльного ставлення з боку окупаційної влади. Натомість діяла класична на той час схема «хто кого використає»: під виглядом учбового процесу у перекладацькій школі відбувалася підготовка молоді до підпільної роботи в ОУН.

Одним із важливих напрямків роботи осередку була пропагандистська робота. Широко велося поширення просвітницьких матеріалів. Спочатку ж ініціатори створення похідної групи відкинули можливість друку у місцевій пресі, але згодом з’явилися відозви та просвітницькі статті в легальному органі міської управи та в газеті «Сумський вісник». Сам же Семен Сапун наполягав на необхідності друку не в місцевій пресі, а у власній нелегальній націоналістичній газеті.

У публікаціях Сапуна акценти багато в чому розставлені приязно до гітлерівців. Наскільки щирим він був у своїх словах, чи не були вони лише маскуванням його оунівської роботи – стверджувати щось певне важко. Однак з призначенням на посаду заступника бургомістра Сум націоналіста Григорія Сергієнка у газетах з’явилися статті українського національного змісту, але про відродження незалежності не могло бути й мови, адже за цим дивилася німецька комендатура.

Сапун залучав до підпільної роботи і колег із Західних земель. Так, емісари ОУН зі Львівщини Савченко і Чайка по прибутті до Сум влаштувалися на роботу в перекладацьку школу, взявши таким чином участь у підпільній роботі міста. Під прикриттям виконання господарських доручень вони виїжджали до Лебединського, Краснопільського, Конотопського, Хотінського та інших районів області.

Згодом німці якось вийшли на слід сумського осередку і заарештували близько 3000 причетних до діяльності націоналістів. У області заарештовано таких керівників ОУН: заступник Сумського бургомістра Седенко, бургомістр Краснопільського району Мірошниченко і багато інших [3].

Крім Мірошниченка, який загинув, до Краснопільського осередку ОУН належали учителі Чепурний та Волхов. Вони займалися поширенням бандерівських видань «Україна в боротьбі», «За самостійну Україну» і так далі.

Про діяльність ОУН у Конотопському районі є різні дані. Статистика на 5 березня 1944 року: 4 осередки ОУН, заарештовано 18 її членів, виявлено 25 осіб по Сумській області.

На Роменщині член однієї з похідних груп «Остап» також організував підпільну діяльність. Учасниками були Володимир Мазур, Леонід Полтава, Михайло Чигирин та ін.

Завдяки зусиллям обласного проводу підпільні осередки створено і по селах області. Так, в Улянівці Білопільського району групу очолював Олійник. Є також відомості, що на теренах області діяли не тільки структури ОУН, але УПА [4].

Активізувався Рух Опору в 1946–1947 рр., коли на цих територіях був спалах голоду. Кролевецький відділ МВС повідомляє про зростання бандитизму. Група Кобзаря налетіла на колгоспну ферму, розірвала два портрети і залишила контрреволюційну листівку. В місті Охтирка виявлено 5 листівок «контрреволюційного» змісту, в Лебедині таких було аж 25. Органи Лебединського МГБ наводили цифри у 10000 осіб, що мешкали в районі і були так чи інакше пов’язані з ОУН. Проте насправді членами ОУН на Сумщині було всього кількасот осіб. Бої тривали аж до 1948 року [5].

Діяльність УПА на Сумщині, як збройний опір націоналістів. В області діяли не лише загони ОУН, але і УПА. Ряди бійців поповнювалися в лісах сусідньої Чернігівщини. УПА діяла в основному на Кролевеччині, Шосткинському районі, Глухівщині, поодинокі вояки УПА були в селі Успенка Буринського району [6]. На сьогоднішній день невідомо, які організаційні схеми використовували оунівці для переїзду збройних формувань УПА на східноукраїнські землі. Серед цих груп є ті, що воювали на Сумщині в завершальний період війни та після неї:

Ø Боївки братів Супрунів і братів Лузанів;

Ø Боївка «Дулі», яка просочилася з Волині і діяла на Глухівщині та Кролевеччині;

Ø Зовсім невелика групка діяла на Глухівщині, згодом вона розширилася на Путивльський та Шалигинський райони.

Найбільшого розголосу набула діяльність невеликої групи УПА, сформованої у липні 1944 року в Недригайлівському та Роменському районах. Очільник цієї групи привозив з Рівненщини нормативні акти, відозви, закони та інструкції, мав тісні зв’язки з Головним Командуванням УПА. У Лебедині накопичувалася зброя, в Конотопі випускалася підпільна газета. Завдання цієї «Банди» полягали в проведенні каральних нальотів проти установ та представників радянської влади. Акцент був на тих колгоспних активістах, які були відомими завдяки жорстокому поводженню з мирними мешканцями. Під час вилучення майна колгоспів повстанці проводили роз’яснення своєї роботи. У листопаді 1944 року до Роменського відділу НКВС дійшли скарги на банду, яка має зброю та займається грабежами місцевого, населення та колгоспів, до того ж була перевдягена у форму енкавеесників. Для пошуку цієї групи створено агентурну справу «Автоматчики» і підіслано одного агента на прізвисько «Гром». Знешкоджено цю боївку було 19 грудня 1944 року через зрадницьку роботу ворожого агента [6].

Боротьба українських націоналістів на цьому не припинилася. Подекуди вона набуває форми т. зв. «партизанщини». Чернігівський дослідник С. Бутко пише, що у травні 1944 р. з Волині до Сумщини та Чернігівщини прибула нова група УПА, яка налічувала близько 20 осіб.

Загалом, протягом 1948–1949 рр. у селах Конотопського району велася справжня боротьба проти радянської влади. Підпільники не обмежувалися тільки терором, а проводили широку пропагандистську діяльність: з’явилися агітки, що закликають до зриву праці в колгоспах та до захисту втікачів-дармоїдів.

У 1946 році на Сумщину із західних земель прибула група Миколи Цуба. Він налічував всього на всього від 14 до 16 осіб і діяв на території Роменського та Недригайлівського районів. Група знищувала партійноколгоспних активістів, вела роз’яснювальну роботу.

На Глухівщині діяла невеличка група братів Семенцових. У сутичці з міліцією частина повстанців загинула, інша вийшла з оточення. Група остаточно ліквідована у 1948 році.

Найбільший резонанс створила група т. зв. «Дулі», який був активним на Кролевеччині. Здійснював напади на колгоспи, органи самоврядування, опісля ховаючись у ближніх лісах. А під час засідання депутатів сільради у с. Поділки партизани відкрили вогонь, убивши секретаря тамтешньої партії. Про цей випадок дізнався Хрущов, особисто зайнявшись знищенням повсталих [6].

Особливу роль відігравало те, що Сумщина має не лише вигідне географічне положення, але і давні визвольні традиції. Суспільнополітична ситуація в умовах окупації періодично сприяла утворенню організацій , які бачили політичний ідеал у створенні самостійної України, вистражданої декількома поколіннями борців за свободу.

Останній рейд УПА на Сумщину відбувся у 1949 році. До села Погребки увійшла група з 25 осіб. Місцеве населення здивувалося такому візиту. Переночувавши, загін з тривогою вирушив далі. Дорогою їх перехопили загони внутрішньої міліції (НКВС), повстанці загинули в нерівному бою [8].

Отже, сили ОУН–УПА на Сумщині трималися довше багатьох інших регіонів. Пояснити це можна декількома факторами:

Ø вигідне географічне положення та лісиста місцевість дозволяли добре маскуватися від ворога;

Ø «лояльне» ставлення керівника Семена Сапуна до німецької влади та добре продумана, злагоджена тактика;

Ø широка підпільна та партизанська сітка, підтримка народу;

Ø підтримка з західноукраїнських земель дозволяла поповнювати криївки харчами, загони живою силою, боротьбу агітаційними листівками та пропагандистськими матеріалами.

Саме тому згадки про ОУН–УПА на Сумщині завершуються 1950-тими роками, в той час як в інших східних областях лави повстанців розбиті ще в 1945–1947 рр.

 Список використаних джерел та літератури

  1. Іванущенко Г. Залізом і кров’ю. Сумщина в національно-визвольній боротьбі першої половини ХХ ст.: історико-документальні нариси. Суми: Собор, 2001. 189 с.
  2. Вахтанг Кіпіані. ОУН–УПА на Сумщині. 89 документів з архівів управлінь СБУ та МВС / [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.istpravda.com.ua/reviews/ 2010/12/2/7318/.
  3. Іванущенко Г. Семен Сапун – керівник підпілля ОУН на Сумщині / [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://chtyvo.org.ua/authors/Ivanuschenko_HM/Semen_ Sapun_kerivnyk_pidpillia_OUN_na_Sumschyni/.
  4. Іванущенко Г. Деякі факти діяльності ОУН–УПА на Сумщині / [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://chtyvo.org.ua/authors/Ivanuschenko_HM/Deiaki_fakty_ diialnosti_OUN_i_UPA_na_Sumschyni/.
  5. Діяльність ОУН на Сумщині / [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://upa.in.ua/book/?p=64&cpage=1.
  6. Діяльність ОУН на Сумщині / [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://upa.in.ua/book/?p=64&cpage=1.
  7. Іванущенко Г. Деякі факти діяльності УПА на Сумщині / [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://core.ac.uk/display/38392381.
  8. Самотуга І. Діяльність ОУН-УПА на Сумщині / [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://repository.sspu.sumy.ua/bitstream/123456789/5459/1/Samotuga.pdf

Опубліковано: Сумські історико-краєзнавчі студії. Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції (Суми, 5 листопада 2020 р.) / Редкол.: Д. В. Кудінов (відповідальний редактор), О. М. Клочко, М. А. Михайліченко, В. О. Оліцький, Н. В. Сидоренко. Суми: ФОП Цьома С.П., 2020. С. 404-408.    

 

 

Новини

47 робіт Ніла Хасевича — вже онлайн

23-12-2020

47 робіт Ніла Хасевича — вже онлайн Електронна колекція творів видатного повстанського графіка включає: портрети провідників та діячів ОУН і УПА; ...

Вітаємо з відзнакою Валерія Власенка

16-12-2020

Правління й членство Сумської обласної організації Національної спілки краєзнавців щиросердно вітають члена НСКУ, доцента кафедри історії Сумського державного університету, кандидата...

Проєкт «Імена самостійної України» потребує оплати хостингу

10-12-2020

Благодійна ініціатива «Героїка» нарощує масштаби роботи із документами Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України. Меморандум про співпрацю та...

У Сумах презентували виставку "Герої серед нас!"

06-12-2020

Це — проєкт про 13 героїв учасників АТО/ООС, які пройшли горнило війни, повернулися додому, живуть і працюють поряд з нами...

В Києві презентували віртуальний некрополь української еміграції

24-11-2020

Сьогодні в Україні з’явилась геоінформаційна система, що збирає, класифікує та оприлюднює інформацію про поховання українських емігрантів. Проєкт презентував Український інститут національної...