Середа, 13 січня 2021 11:00

Осадчий Євген, Берест Юрій. "Чертеж пасечных угодий вдоль реки Ворсклы между городом Олешней Яблоновского уезда и литовскими городами Куземиным, Грунь Черкасской" (1652 р.)

Євген Осадчий, кандидат історичних наук (м. Суми), Юрій Берест, (м. Охтирка)
Осадчий Євген, Берест Юрій. "Чертеж пасечных угодий вдоль реки Ворсклы между городом Олешней Яблоновского уезда и литовскими городами Куземиным, Грунь Черкасской" (1652 р.)

Стаття про одну з найдавніших карт території Охтирщини.

Картографічні матеріали ранньомодерного часу Північно-Східної Слобожанщини є нечисленною категорією зображувальних джерел, що дозволяють локалізувати ділянки укріплень фортець, визначити місця проходження шляхів сполучення між містами та з’ясувати загальну картину заселення регіону в середині — другій половині XVII ст.

Територія, де розташоване Більське городище, свого часу знаходилася на прикордонні двох держав – Речі Посполитої та Московського царства. Вперше на топографічній карті ці землі позначив польський військовий картограф Фрідріх Геткант. Її назва — «Таbula Geographica Ukrainska». Карта складена у період з 1634 по 1638 роки. На ній, до речі, позначена слобода Глинськ. На карті Г. Л. де Боплана вже позначене саме Більське городище та вказана його назва. Ці матеріали добре відомі та опубліковані в фахових виданнях.

Виготовлення подібних карт вимагало значної кількості часу, а їх вартість була високою. Тому вони ретельно зберігалися, переважно у державних архівах. Натомість крупномасштабні плани створювалися ситуативно, для ілюстрації певної події. Часто вони втрачалися з рештою подібної документації, що переставала бути актуально. Одним з таких планів є «Чертеж пасечных угодий вдоль реки Ворсклы между городом Олешней Яблоновского уезда и литовскими городами Куземиным, Грунь Черкаской», складений у 1652 р. під час розслідування прикордонного конфлікту.

У середині XVII ст. територія Більського городища та його околиць на кілька років опинилася у сфері інтересів міждержавної комісії з визначення рубежу між Річчю Посполитою та Московським царством. Після визначення кордону та підписання актів про передачу населених пунктів до територій, що відійшли Московії, почали повертатися українські бджолярі.

У 1650 р. син боярський з Олешні І. Неудачін був посланий для перепису всіх пасік на царській стороні. Того ж року Сава Фустов з Кашири їздив в Олешанський повіт з метою виселення бджолярів, які представляли литовську сторону. Останні проігнорували наказ, а покинути царську землю пообіцяли після закінчення сезону. Крім того, поблизу пасік функціонували дігтярні. Дітьми боярськими було складено докладний перепис пасік та тих, хто вів промисли (Воссоединение 1953, с. 137–139).

За повідомленням воєводи А. Щепотьєва у 1651 р. пасічники стояли на Ворсклі у місцях, звідки їх виселили раніше. Свій промисел вони здійснювали без дозволу та відмовлялися приймати присягу царю. За наказом, даним яблоновському воєводі Г. С. Куракіну, необхідно було привести пасічників до присяги. Тих, хто відмовився, передбачалося виселити за кордон. За наказом вольненського воєводи князя В. Новосільцева стрілецький голова О. Сірий виїхав на р. Хухра та склав перелік пасік, розташованих на царській території. До цього документу було додано креслення (Папков 2004, с. 285—286).

Вперше цей план з розшифруванням написів було опубліковано Віктором Юркевичем у роботі «Еміграція на схід і залюднення Слобожанщини за Б. Хмельницького» (Юркевич 1932, додаток до с. 59). На жать, якість друку не дає змоги в повній мірі вивчити цей документ. У фондах Охтирського краєзнавчого музею зберігається рукописна кольорова копія цієї карти. Її було підготовлено науковим співробітником даного закладу В. Волісом у середині 70-х рр. XX ст. під час роботи у РГАДА. З невідомих причин ця копія не увійшла до його монографії. У 2018 р. копію карти було виявлено серед матеріалів, з якими В. Воліс працював під час написання книги з історії Охтирського козацького полку.

«Чертеж пасечных угодий вдоль реки Ворсклы между городом Олешней Яблоновского уезда и литовскими городами Куземиным, Грунь Черкаской» добре відомий за публікацією в каталозі Російського архіву давніх актів. У ньому зазначені всі написи та вказано датування цього креслення. Розміри останнього — 38x29,8 см. Креслення зроблене на папері з філігранню — будинок з хрестом, навколо якого обвилася змія. На зворотній стороні помітка — «161 октября в 19 день таков чертеж подал в Разряде Яблоновской казак Енимка Макаров» (Шахова, с. 24). Через реорганізацію справи в Російському державному архіві давніх актів це креслення довгий час вважалося втраченим. Лише завдяки наполегливості Ю. Ю. Моргунова його вдалося віднайти та відцифрувати в належній якості.

Зображення об’єктів карти горизонтальне. Масштаб відсутній, так само як і позначки щодо орієнтування за сторонами світу. Це – фіксаційне креслення, зроблене за результатами огляду певної території та оформлене у вигляді карти (рис. 1). Контури малюнка виконані пером та чорною тушшю на папері. Річки та основні об’єкти наведено жирною лінією, решта — штрихами та тонкими лініями.

Ворскла та її притоки займають центральне місце на карті. Річка — площинний об’єкт, зображена у нижній третині аркуша. Саме до неї йде прив’язка решти карти. Напрям течії переданий хвилястими лініями. У Ворсклу впадають три невеликих притоки: Олешня, Мошна та Хухра. Береги вкриті лісом (позначений масивом із зображенням окремих дерев). Останній на лівому березі має назву «лес Черной». У нижньому лівому куті є напис «Бор». Лівий берег, на якому немає лісу, має назву «Поле».

Рельєф на карті позначено тільки поблизу містечка Куземин. Це — «Скельские горы». Їх рельєф передано досить детально. Між двох гір проходить дорога до млина на річні Ворскла. На вершині

карта

західної гори можна вирізнити ескарпований схил Скельського городища.

Містобудівні об’єкти — це містечка Куземин, Грунь та Олешня. Вони зображені іконками, але вирізняються елементами. Грунь -у вигляді башти або воріт з колонами. Фронтон — трикутний, дах двоскатний. За баштою позначена аналогічна за стилем церква. Над зображенням вміщено напис «Литовской город Грунь Черкаская».

Куземин позначений масивною спорудою, яка нагадує башту з напівциркульним фронтоном. За нею — два шпилі. Один з них увінчаний хрестом, другий – нижчий, має трикутний фронтон та двоскатний дах. Над зображенням вміщено напис «Литовской город Куземин».

Олешня позначена у вигляді трьох споруд. На першому плані -двоповерхова, з трикутним фронтоном і двоскатним дахом. Певно, вона символізує будівлю впливової людини, ймовірно воєводи. Нижній ярус — без вікон, на другому — три аркоподібні вікна. Праворуч від споруди зображено церкву зі шпилем. Ліворуч - частину будівлі з двоскатним дахом та арковим вікном. Зображення Куземина та Груні передають більш низький статус даних населених пунктів в порівнянні з Олешнею, яка виділена як значний адміністративний центр. Це зроблено для того, щоб підкреслити значимість царської фортеці. Цікаво, що на карті зовсім відсутні фортифікаційні елементи, що було типовим для картографії середини XVII ст. Над зображенням містечка вміщено напис «Олешня».

Об'єкти промислів – млини та пасіки. На річці Ворскла зображено два млини в типовій манері для московської картографії. Споруди зображені реалістично, греблі — у вигляді широкої темної смуги з поперечним штрихуванням. Млини — невеликі, з двоскатним дахом та водяними колесами. Від млина біля Куземина йде дорога до пасік. Виділяється шлях від Олешні до Скелькських гір. Ця дорога, на відміну від інших, — до конкретного місця, де на той час не було поселення або промислу.

Пасіки, головний елемент карти, заради я кого її і створювали, зображені на лівому березі Ворскли у лісовому масиві. Вони розташовані на галявинах з підписом «пасика». На відміну від московських, де, згідно описів, були стаціонарні житла та клуні, ці пасіки були сезонними. Вулики вивозилися на період збору меду. Всього на карті зображено 8 пасік. З них сім — на лівому березі, одна — на правому.

Особливий акцент — зображенню шляхів сполучення. Вони виділяються на фоні решти об’єктів карти завдяки темному заповненню. Шляхи з’єднують населені пункти й ведуть до річки та переправ через неї. Останні здійснювалися через греблі млинів та брід вище за течією від Скельського городища. У верхній частині карти двома пунктирними лініями позначено кордон між Московським царством та Річчю Посполитою. Цей рубіж зберігався і після початку повстання під проводом Б. Хмельницького в 1648 р. У нижній частині карти, де сконцентровано переважну більшість пасік, цей кордон не позначено. Ймовірно, той, хто креслив лівий берег Ворскли, вже давно вважав його московським (РГАДА. Оп. 13. Стлб. 203. Л. 350).

Загалом, карта «Чертеж пасечных угодий вдоль реки Ворсклы между городом Олешней Яблоновского уезда и литовскими городами Куземиным, Грунь Черкаской» є важливим джерелом у вивченні періоду заселення українцями територій майбутньої Північно-Західної Слобожанщини, оскільки дозволяє реконструювати ситуацію на кордоні між Московським царством та державою Б. Хмельницького у період від 1648 р. до підписання Переяславських угод.

Література

Воссоединение, 1953. Воссоедииение Украины с Россией. Документы и материалы в трех томах, том 3. 1651—1654 годы. Москва: АН СССР.

Папков, А. И. 2004. Порубежье Российского царства и украинских земель Речи Посполитой (конец XVII—первая половина XVII века). Белгород: изд-во «Константа».

РГАДА. Оп. 13. стб. 203. Л. 350. Российский государственных архив древних актов. Опись чертежей. Ф.210 (Разрядный приказ) (1631—1703). Оп. 13. Столбцы Приказного стола. Стлб. 203. Л. 350 «Чертеж пасечных угодий вдоль реки Ворсклы между городом Олешней Яблоновского уезда и литовскими городами Куземином и Грунью Черкаской».

Шахова, А. Д. Российский государственный архив древних актов. Опись чертежей Ф. 210 (Разрядный приказ) (1631—1703). Оп. 25.

Юркевич, В. 1932. Еміграція на схід і залюднення Слобожанщини за Б. Хмельницького. Київ: з друкарні ВУАК.

Опубліковано: Феномен Більського городища - 2020. Збірник наукових праць за матеріалами Всеукраїнської конференції. - Київ-Котельва, 2020. - С. 356-361.

 

Новини

47 робіт Ніла Хасевича — вже онлайн

23-12-2020

47 робіт Ніла Хасевича — вже онлайн Електронна колекція творів видатного повстанського графіка включає: портрети провідників та діячів ОУН і УПА; ...

Вітаємо з відзнакою Валерія Власенка

16-12-2020

Правління й членство Сумської обласної організації Національної спілки краєзнавців щиросердно вітають члена НСКУ, доцента кафедри історії Сумського державного університету, кандидата...

Проєкт «Імена самостійної України» потребує оплати хостингу

10-12-2020

Благодійна ініціатива «Героїка» нарощує масштаби роботи із документами Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України. Меморандум про співпрацю та...

У Сумах презентували виставку "Герої серед нас!"

06-12-2020

Це — проєкт про 13 героїв учасників АТО/ООС, які пройшли горнило війни, повернулися додому, живуть і працюють поряд з нами...

В Києві презентували віртуальний некрополь української еміграції

24-11-2020

Сьогодні в Україні з’явилась геоінформаційна система, що збирає, класифікує та оприлюднює інформацію про поховання українських емігрантів. Проєкт презентував Український інститут національної...