Праця Сергія Подолинського (1850-1891) — природознавця, економіста, соціолога, громадського діяча соціал-демократичного напрямку "Ремесла і хвабрики на Україні", становить науковий інтерес передусім тим, що створена саме в період розвитку капіталізму в Україні і представляє "свіжий" погляд сучасника. В книзі помітний вплив економічних та суспільних поглядів К.Маркса, з яким автор був не лише знайомий, а й брав участь в V Конгресі І Інтернаціоналу (Гаага, 1872 р.). Дослідження вийшло друком в Женеві 1880 р. у видавництві "H.Georg Libraire". Оригінал видання зберігається в Українському…
Краєзнавча розвідка про молоду команду керівників Охтирського повітового відділу народної освіти, які в 1920-1921 роках творили українську Охтирку.
Оглав Переднє слово Розділ І. Неспокійний затишок 1.1. Уривки зі споминів Юрія Горліса-Горського «Холодний Яр» 1.2. Олексій Вертій. «Готуй нових борців. Холодний Яре!» (Звичаї Національно-Визвольних Змагань у споминах Юрія Горліса-Горського «Холодний Яр») 1.3. Зі спогадів Михайла Григоровича Любивого (с. Штепівка Лебединського району Сумської області*) 1.4. Зі спогадів Антоніни Андріївни Голодної (Гераськів хутір Семенівської сільської Ради Липоводолинського району Роменської округи) 1.5. Характерник з Лавіркового (Матеріали до життєпису кобзаря Ігоря Рачка) Роздії II. Гірка суть «Морального кодексу будівника комунізму», або Вільні в…
Книга розповідає про історичний розвиток села Боромля Тростянецького району з найдавніших часів до наших днів і адресована учням, учителям та жителям села.
Передмова до І видання. Леся Українка, як була ще зовсім молодою дівчиною, то вчила свою молодшу сестру. Перед тим як починати вчити її історії, Леся Українка звернулася до звісного історика, свого дядька Михайла Драгоманова, і попросила його порадити їй, як краще та по яких джерелах складати курс стародавньої історії. Драгоманов віднісся дуже уважно до того прохання своєї улюбленої племінниці, вибрав німецькії та французькї книжки, які радив їй, яко джерела, і прислав їй додавши до них докладні поради про складання курсу…
Треті «Петровські читання» присвячені 80-річчю від дня народження відомого сумського журналіста-краєзнавця, дослідника Г. Т. Петрова (1936–1996) і містять спогади про Геннадія Терентійовича сумських науковців, краєзнавців, архівістів, освітян, журналістів, музейних і бібліотечних працівників. Опубліковані роботи будуть цікавими науковцям для подальшого дослідження життя і творчості Г. Т. Петрова.       Зміст Передмова Сапухіна Л. П. Неперевершений дослідник, ерудит, патріот Покидченко Л. А. Належить вічності – заповіт Геннадія Петрова Гризун А. П. Довічна любов і шана Кислиця П. М. Майстер часу Геннадій Петров­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­ Ярова А. Г. Колега по світогляду Ткаченко Б. І.…
У збірнику статей “Сумчани в боротьбі за волю. 10 біографій” йдеться про героїв і подвижників Українського визвольного руху – уродженців Сумщини. Розраховано на істориків, краєзнавців, вихователів, студентів, учнів, усіх, хто цікавиться історією рідного краю. Зміст Передмова: Кого немає в цій книзі? 1. Олександр Коваленко 2. Павло Зайцев 3. Олександр Греков 4. Михайло Ковенко 5. Василь Филонович 6-7. Настя Гудимович і Марія Тарасенко 8. Іван Литвиненко 9. Семен Сапун 10. Олекса Калиник  Про автора
Збірник містить доповіді та повідомлення учасників обласної науково-краєзнавчої конференції «Краєзнавство Сумщини в контексті вивчення історичної, духовної і культурної спадщини регіону», що відбулася 19 квітня 2018 року у рамках святкування 125-ї річниці від дня народження краєзнавця Павла Андрійовича Сапухіна. Автори статей відповідають за достовірність і вірогідність викладеної інформації, за належність поданого матеріалу їм особисто, за правильне цитування джерел та посилання на них.
На основі документальних джерел історико-біографічний нарис розповідає про першого полковника Сумського слобідського полку Гарасима Кондратьєва та його нащадків - ратоборців, церковних і світських благодійників, найбільших землевласників свого часу.  
"Украй насичений подіями політичного життя виявився для мешканців поселення Шосткинського порохового заводу 1917 рік. Донедавна історія висвічувала минуле однобоко й не завжди об’єктивно. Лише зараз, завдяки залученню до вивчення тогочасних подій прихованих раніше в архівах документів, вдається впізнати сучасне в далекому складному минулому".