Краєзнавець із села Смілого Роменського району Феодосій Іванович Сахно (1918-1988) працював над цією книгою більше 25 років. Хронологічно "Історія Смілого" охоплює період з 1629 (рік заснування села) і до 1970 року. Автор зібрав і подав у праці сотні документів про історичне минуле свого села - цього колись сотенного містечка Лубенського козацького полку. Але із сторінок книги постає і особистісне начало самого Ф. Сахна - правдолюба-ідеаліста, борця із несправедливістю і самодурством місцевого начальства та безкорисливого ентузіаста. Це йому сумський поет Микола…
Ця книга є збірником тез Сумської обласної науково-практичної конференції з археології. В ній зачіпається велике коло археологічних проблем: від вивчення первісної доби і до епохи Давньої Русі. Значне місце також відводиться питанням охорони історичних та археологічних пам'яток.
  Ця робота була написана охтирським краєзнавцем Віллі Волісом близько 1956 року, але опублікована лише в 2007 році. Автор з позицій марксистсько-ленінської методології висвітлює минуле Слобідської України та Охтирського Слобідського козацького полку і, незважаючи на заангажованість комуністичними ідеологічними догмами, досить часто виходить за їх межі, даючи цікаві інтерпретації і вступаючи в дискусію з усталеними історіографічними думками. Вступну статтю до публікації цієї праці Віллі Воліса написав харківський історик Володимир Маслійчук. Книгу взято із сайту: http://www.twirpx.com/
У книзі в науково-популярному викладі оповідається про одну з найколоритніших постатей української історії - останнього кошового отамана Запорізької Січі Петра Калнишевського, який народився в селі Пустовійтівка, що на Роменщині. Доля відмірила йому нести тяжкий хрест останнього поводиря запорожців, за якого Росії вдалося знищити Запорізьку Січ та запорізьке козацтво. З'ясовано родовід П. Калнишевського, простежено життєвий шлях та кредо кошового, описано його діяльність на різних посадах у Війську Запорізькому Низовому, доброчинство, перебування на засланні в Соловецькому монастирі.
Історичний нарис відомого сумського краєзнавця Лади Сапухіної присвячений історії створення та бойового шляху Сумського козацького та Сумського гусарського полків.
Це перший в незалежній Україні збірник наукових праць, присвячений перемозі під Конотопом об'єднаного українсько-татарського війська над московитами у 1659 році. Серед авторів збірника такі знані українські історики як Ярослав Дашкевич, Юрій Мицик, Олена Апанович, Тарас Чухліб.
Подаємо фрагменти із третього відділу знаменитої праці єпископа Філарета (Дмитра Гумілевського) (1805-1866) "Историко-статистическое описание Харьковской епархии" (1857). Описуючи церковні старожитності єпархії, він подає також багатющий краєзнавчий матеріал з історії населених пунктів Сумського та Лебединського повітів Харківської губернії. Зокрема, тут оприлюдено десятки актів, універсалів, грамот, розпоряджень церковних і світських властей, приватних листів, купчих, духівниць, які збагачують наші знання з регіональної історії.
Книга військового історика генерал-майора Василя Олександроваича Потто (1836-1911) і штабс-ротмістра Сергія Івановича Одинцова (1874-1920) охоплює період перетворення Охтирського слобідського козацького полку в гусарський та ранню історію останнього до кінця ХVІІІ століття. Наприкінці книги подаємо схеми, плани та мапи бойових дій Охтирського гусарського полку.
Багато хто вважає, що це вже історія. Хоча, останнім часом таких меншає... Якщо це історія, то її треба вивчати, щоб подібне не повторилося. Якщо це - сьогоднішня політична практика, то вивчати треба ще наполегливіше, щоб викорінити це зло з життя народу, який хоче бути вільним, цивілізованим, європейським. У збірнику вперше подається чималий масив унікальних за своєю безжальною відвертістю документів політичної цензури українських медіа – т.зв. “Темників”. Анонімні інструкції від есдеків і чиновників президентської адміністрації виявились, у певний період, сильнішими за…
Спогади старожила Івана Петровича Рожевецького про життя міста Лебедина та Лебединщини у 1860 роки. Спочатку вони публікувалися у Лебединській міжрайонній газеті "Життя Лебединщини". А у 2007 році завдяки зусиллям лебединського краєзнавця Володимира Кравченка та харківського видавця Андрія Парамонова вийшли брошурою у видавництві "Харьковский частный музей городской усадьбы".