Неділя, 11 березня 2012 02:00

Шевченко Тарас. Перше видання "Кобзаря" [1840 р.]

Іванущенко Геннадій
Шевченко Тарас. Перше видання "Кобзаря" [1840 р.]

Тарас Шевченко. Кобзар. - Видавництво Е.Фішера. - С.- Петербург, 1840. - 114 с.

Місце зберігання оригіналу: Музей Визвольної боротьби ім. С.Бандери (Лондон) – Інв. № 2543.

Зазвичай так коротко описують книги. З цим примірником першого видання Шевченкового "Кобзаря" так не вийде. Історія книжки інтригує вже на самому початку дарчим підписом: "Шановній і дорогій панні Ганні Олександрович на вспомин про спільну працю в гуртку у Крем'янці на Волині. М. Бжеська. 9-го падолиста 1923 року". 
Перші пошуки в інтернеті  на питання: "Хто така Ганна Олександрович?" не дали ніякої відповіді – треба шукати в серйозніших джерелах... Стосовно М. Бжеської історія прояснилася. Маргарита Бжеська (у дівоцтві Бове) - співачка, перша дружина відомого політичного діяча, дослідника української історії, літератора і публіциста Романа Бжеського.

Роман Бжеський народився 5 квітня 1894 року в Ніжині у родині інженера Стефана Бжеського, поляка, прихильного до України. Його мати — Олена Грищенко походила з українського старшинського роду Грищенків, а бабуся по матері Юлія Пивинська була близькою родичкою Миколи Гоголя. Батько у 1920 році емігрував до Польщі, там і помер. 1916 року Роман Бжеський закінчив Чернігівську гімназію з військовою спеціалізацією в чині старшого унтер-офіцера.

Роман Бжеський з юних літ ідентифікував себе українцем. У гімназійні роки увійшов до таємної молодіжної організації "Братство самостійників" (до неї належали також Павло ТичинаВасиль Елланський, які пізніше вийшли з неї). Тоді ж познайомився з Євгеном ОнацькимВалентином ОтамановськимМиколою Міхновським. Сповідуючи ідею незалежності України, з 1917 року поринув у вир політичної та воєнної боротьби. Був одним із організаторів у Чернігові українського полку ім. гетьмана П.Дорошенка  — керував культурно-політичною частиною полку. У червні 1917 року на Другому військовому з'їзді у Києві запропонував підняти повстання проти Росії, проти чого рішуче запротестували Симон Петлюра та Микола Порш.

За уповноваженням Української Центральної Ради як повітовий інспектор організовував державну діяльність спочатку у Кролевці, згодом - у Літині на Вінниччині. Працював урядовцем у загальному департаменті Генерального секретаріату внутрішніх справ.

Коли більшовицькі війська під командуванням Муравйова рушили на Київ, в час більшовицького повстання у Києві Роман Бжеський вступив до Першого Куреня Січових стрільців і в складі сотні Василя Кучабського хоробро захищав столицю. Після окупації Києва більшовиками повернувся на Чернігівщину, де в березні 1918 року став одним з організаторів антибільшовицького повстанського загону.

Після повернення до Києва знову працював урядовцем Міністерства чужоземних зносин в урядах Центральної Ради та Гетьманату. Навесні 1918 р. їздив як уповноважений від уряду України до Москви на дипломатичні переговори з Г. Чічеріним, Левом Караханом. За гетьманування Павла Скоропадського був активним членом партії хліборобів-демократів, разом з Д. Донцовим та М. Міхновським.

Після поразки Визвольних змагань й арешту більшовиками у 1920 році Бжеський втікає на Волинь і поселяється в Крем’янці. Працює директором української книгарні повітового товариства «Просвіта». Засновує таємні навчальні гуртки, у яких за підпільною системою "трійок" проводить заняття з українознавства, загальної та політичної освіти.

Особливу увагу акцентує на вивченні націоналізму за Д. Донцовим. Освітній курс тривав 3-4 роки. Більшість з понад 50 осіб, які навчалися у цих гуртках, пізніше загинули в боротьбі за незалежну Україну.

У цей час Бжеський декілька разів нелегально переходить на територію радянської України, зустрічається зі своїми друзями, не раз потрапляє до тюрми.

За власним свідченням, за період з 1917 року до 1939 року він був 17 разів зарештований, отримав кілька присудів смерті.

У 1934 році став одним з перших в'язнів польського концтабору в Березі-Картузькій. Після приєднання Західної України до СРСР у 1939 році Р. Бжеський переїжджає до Кракова. Та в 1941 р. знову повертається до Крем'янця. 

Детальніше про Романа Степановича Бжеського можна прочитати тут.

Більше хотілося б дізнатися про долю подарованого “Кобзаря”. Адже “занесло” його аж до США і вже після війни, стараннями директора Музею Визвольної боротьби ім. С. Бандери Василя Олеськіва ця книжка потрапила до Лондона. На обкладинці помітно короткий підпис “В. Бан...”

Цікаво, що в’язнями Берези Картузької були і Роман Бжеський і Степан Бандера і Василь Бандера. Але то – мабуть, мало пов’язане з книгою. Хоча...

Редколегія Сумського історичного порталу буде вдячна всім, хто долучиться до продовження історії мандрів унікальної книги.

Новини

Книга про Лохвицю Анни Коршунової

08-09-2020

Новим здобутком відомої української письменниці стала історична книга для дітей про м.Лохвиця. "Ось вона, нова книжка про ще одне українське місто...

Нова книга Віктора Рога

08-09-2020

Вийшла друком нова книга нашого земляка, засновника й багаторічного голови Спілки Української Молоді "Сумщина", відомого історика, публіциста й видавця, а...

Знайдено скарб з монетами Володимира Святого та Святополка Ярополковича

28-08-2020

Про історичну знахідку Національного значення щойно повідомив відомий український історик, науковий співробітник Інституту історії України Олександр Алфьоров на своїй сторінці у мережі Facebook.  

На Театральній площі Сум знайшли скарб

13-08-2020

"Цікаві знахідки прямо в самому центрі міста Суми. Щойно під час прогулянки Театральною площею помітив металевий предмет схожий на монету. Підійшовши...

18-ті Затуливітрівські Читання

08-08-2020

Як завжди, Читання пам'яті відомого українського поета Володимира Затуливітра приурочуються до дня Св. Володимира і відбуваються в останні вихідні липня...

Вшанування пам'яті журналіста, члена Конотопської "Просвіти" Анатолія Соболєва

03-08-2020

У селі Попівка та місті Конотоп вшановували пам’ять журналіста, патріота, громадянина Анатолія Соболєва з нагоди його 80-річчя. До заходів долучилася...