Джерело: Український Музей-Архів у Клівленді
Онацький Євген Дометійович (псевдоніми – Характерник та ін.; 13(01).01.1894–27.10.1979) – журналіст, публіцист, мовознавець, історик культури, організатор наукової праці в Південній Америці. Професор (1936). Дійсний член Української вільної академії наук, Наукового товариства імені Шевченка та Українського історичного товариства. Народився в м. Глухів у сім'ї міського вчителя. Закінчив Кам'янець-Подільську гімназію. Навчався в Київському університеті (1912–1917). В Українській Центральній Раді репрезентував Чернігівську губернію. Cекретар УЦР (у січні–березні 1918). Керівник прес-бюро, голова дипломатичної місії Української Народної Республіки в Італії (1919–21). Член Української партії соціалістів-революціонерів. На еміграції – з 1921. Професор Вищого східного іннституту в Неаполі (1936–40), лектор Римського університету (1940–43). У 1943 заарештований та ув'язнений німецькими нацистами. З 1947 – в Аргентині. Голова спілки українських науковців, літераторів і митців в Аргентині. У 1960–70-ті рр. редагував видання "Наш клич", "Дзвін", "Відродження". Автор-фундатор "Української малої енциклопедії" (у 16-ти кн., 4-х т. Буенос-Айрес, 1957–67), автор студій з біографістики, етнографії, української історіографії кінця 18 ст., історії української культури, мемуарів.Помер у м. Буенос-Айрес (Аргентина).Книга споминів "У вавилонському полоні" описує враження від перебування в ув'язненні, спочатку, у Берлінській внутрішній тюрмі, а потім - у концтаборі Заксенхаузен.
Джерело: Український Музей-Архів у Клівленді