Фото Сергія Шейка, 2007 р.
Фотографії цієї чудової церкви надіслав нам Сергій Шейко. Він очолює ініціативну групу з місцевих мешканців та настоятеля, що намагається врятувати храм від остаточної руйнації. З весни 2007 р. вони звертаються до районної та обладміністрацій, щоб отримати від них хоча б реставраційно-проектну документацію, а вже кошти на реставрацію збиратимуть самотужки. Без документації чіпати споруду незаконно, бо це пам'ятка архітектури національного значення.
За колективним листом, з яким ініціптивна група звернулася до Сумської ОДА тепер працює Охтирська РДА - поставилися з розумінням і обіцяють зробити все, що від них залежить. Поки що вони збирають інформацію по об'єкту, а це забере багато часу, оскільки він на балансі - в одних, на збереженні - у других, у користуванні - в третіх, а земельна ділянка - у четвертих. Люди і влада мінялися, і тепер все дуже заплутано. Якби на руках вже була проектно-кошторисна документація, то можна було б вже оформити заявки до міжнародних фондів і програм.
Ми будемо вдячні тим, хто може дати цінні поради і взагалі надати будь-яку допомогу - пишіть на адресу нашого сайту або самому Сергієві Шейку (akhtyrka
Через ЗМІ громада планує розповсюдити своє офіційне звернення про збір коштів на реставрацію, для чого відкрито спеціальні рахунки (їхні реквізити наводяться).
Хоча храм і стоїть напівруїною, він виглядає "благородніше" за будь-яку "доглянуту", пофарбовану на синє або зелене, церкву подібного єпархіального стилю. Зараз у бакирівській церкві можна побачити неприховану красу ретельно пророблених деталей: різьблення, візерунчасті віконні шибки тощо. Хочеться вірити - якщо громада зможе врятувати церкву від загибелі, то зробить це максимально делікатно, не вдаючись до протилежних крайнощів - не поховає архітектуру під товстим шаром фарби і фальшиво-золотими куполами.
Сергій відшукав наступну інформацію про церкву в Бакирівці:
Церква Великомучениці Параскеви П'ятниці походить з 1685 року. За свою довгу історію пережила не одне відновлення та відтворення (1712, 1801, 1864, 1901, 1903). Існуюча споруда збудована у кінці XIX ст. [ПГА, т.4, с.17-18], за іншими джерелами [Филарет (Гумилевский Д.Г.). Историко-статистическое описание Харьковской епархии] - у 1903 році. До 1920 р. у церкві знаходилася метрична книга, записи з якої є сьогодні у фонді всесвітньо відомої Бібліотеки історії сім'ї (Солт Лейк Сіті, США).
Церква дерев'яна, на цегляному фундаменті, всередині отинькована, хрещата в плані, п'ятизрубна одноверха, з прибудованою із заходу дзвіницею та бічними притворами.
Храм збудований за проектом Володимира Миколайовича Покровського (1864-1924), єпархіального архітектора Варшавсько-Холмської і Харківської єпархій (не слід плутати його з Володимиром Олександровичем Покровським, теж видатним архітектором того ж часу (1871-1931), якого ми знаємо за знаменитою Покровською церквою в Пархомівці).
За своє життя В.М.Покровський побудував більше 60 храмів, за що отримав високі нагороди від Миколи II.
Дерев'яні храми В.М. Покровського цілковито унікальні за своєю архітектурою. Маючи однотипне планувальне рішення, кожна з його дерев'яних церков відрізнялася деталями, і при ретельному огляді видно, що кожна з них є своєрідною і неповторною.
П'ятницька церква в Бакирівці - єдиний дерев'яний витвір зодчого, який дійшов до нас. Незважаючи на обвалену баню, старе дерево, втрачене віконне шкло і численні деталі, церква все ще прекрасна.
[ПГА, т.4, с.17-18]: Деревянная, на кирпичном основании, внутри оштукатурена, крестовая в плане, пятисрубная одноглавая, с пристроенной с запада колокольней и помещениями по сторонам. Переход о четверика центрального сруба к восьмерику перекрытому высоким шатром с луковичной главкой, при помощи парусов. Одной из особенностей памятника являются пятигранные окна в основном объеме и прямоугольные трехстворчатые в каждой из граней восьмерика.
Высокая двухъярусная колокольня напоминает северные русские шатровые храмы.
Джерело: Дерев'яні храми України