Спогади О. Шевченка дуже особисті й може тому, даючи характеристики й оцінки своїм знайомим і друзям (а вони часто є ще й лідерами українського руху в Сумах), він керується часто лише своїм суб’єктивним світосприйняттям. Історія доби подається у нього через індивідуальне заломлення. Зрозуміло, що й за точність відтворення історичного фактажу несе відповідальність сам автор спогадів.
Це повідомлення в харківській газеті «Рідне слово» про рух свідомого українства в містечку Білопілля після Лютневої революції в Росії та постання Української Центральної Ради.
7 травня 1918 року відбулися організаційні Загальні Збори членів Т-ва «Просвіта» для заснування сього Т-ва. Ще минулий рік була в Лебедині «Просвіта», але вона завдяки бурхливій течії часу не змогла розвинути свою діяльність і поволі завмерла. Коли після большовитських подій українцям трошки лекше зітхнулось, знов з’явилась думка відродити сю культурну організацію і от 7-го травня і відбулися такі організаційні Збори. П’ять місяців проминуло з того часу. 5 місяців недовгий час, але він потрібував такого колосального напруження сил, такої енергії і…
100-річчя! Спогади "червоного" партизана про взяття міста Суми 5 січня 1919 року загоном Панаса Багацького. Це історичне джерело зберігається в фондах Сумського обласного краєзначого музею.
Муштровий Статут для піхоти Армії Української Народної Республіки включає загальні основи бойової підготовки та основи муштрової науки. Оригінал видання зберігається в архіві Дослідного Інституту "Україніка", м.Торонто, Канада.
Четвер, 21 березня 2019 13:57

Газета "Голос села"

Автор
Газета Охтирської групи Української партії соціалістів-революціонерів "Голос села". - 1917. - № 2. Місце зберігання: Охтирський міський краєзнавчий музей (КЗ «ОМКМ». - Інв. № 1274).
Середа, 13 березня 2019 06:17

Мороз Іван. 1905-й рік у Ромнах

Автор
Розповідь про чорносотенний погром у Ромнах. Джерело: 1905 год на Полтавщине. – Полтава, 1925. –  С. 42-44.
До видання увійшли найважливіші відомі документи з історії Сумського слобідського козацького полку сер. XVII – XVIII ст. – однієї з найбільших адміністративно-територіальних і військових одиниць Слобідської України. Джерела містять відомості про соціально-економічний розвиток території полку, населені пункти та їхні фортифікаційні споруди, місцеву козацьку старшину та її взаємовідносини з московською владою, про участь старшин і козаків у бойових діях тощо. Для краєзнавців, студентів, учнів загальноосвітніх закладів, а також усіх, хто цікавиться минулим України, історією Слобожанщини та Сумського полку зокрема.
Юрій Самброс – відомий діяч в освітній галузі 20-х років на Сумщині, розпочав писати свої спогади в 1941 році, закінчив у 1957. Ці спогади – це не лише сповідь одинокої людини про своє життя, але й ціла хроніка національного відродження та його творців, а також сталінського погрому цього піднесення українства. Доречно нагадати, що Юрій Самброс разом з Борисом Антоненком-Давидовичем, Матвієм Довгополюком, Григорієм Сергієнком були основними українізаторами освіти на Охтирщині початку 20-х років. Як працівник народної освіти він організовував в Сумах…
Спогади дитинства Юрія Шковири, який пережив німецьку окупацію в місті Путивлі.  Джерело: Сіверянський літопис. - 2018. - № 3. - С. 197-203.