"Наказ від жителів Сум депутату Катериненської Законодавчої комісії Степану Перекрістову (Перехрестову) [1767 рік]" був надрукований в Збірнику російського імператорського історичного товариства в Т. 147, який вийшов в Петрограді в 1915 році.
Списки с памятей каковы писаны к Ивашке Серку о походе а он те памятиі послал к Ивашку Брюховецкому а он Івашко с тех памятей списки прислал к сумскому полковнику с теме ж прелесными листы Лета 7176-го февраля въ 25 день по государеву цареву і великого князя Алексея Михайловича всеа Великия и Малыя и Белыя Росиі самодержца указу памят харковскому полковнику Івану Дмитреівичю Серку писал ты к околничему і воеводам ко князю Юрью Никитичю Борятинскому с товарыщі и прислал прелесные листы…
Із цієї чолобитної московському царю видно, що переселенці з містечка Ставищ прийшли на місце нинішніх Сум у "вєлікіє говейны" (тобото перед Паскою у великий піст) 7163 року від сотворення світу (тобто у 1655 році) і вже у червні цього ж року попросили дозволу на поселення, що й було зроблено. Таким чином чітко фіксується дата заснування міста Суми - 1655 рік.
Один з "прелєсних" листів гетьмана Лівоборежної України Івана Брюховецького (1623-1668) до сумського полковника Гарасима Кондратьєва, в якому він закликає останнього до боротьби з "московською тиранією". Та Гарасим Кондратьєв, залишаючися вірним московському царю, переслав цього листа бєлгородському воєводі князю Юрію Борятинському.    
  Государю царю і великому князю Алексею Михайловичю всея Великия и Малыя и Белыя Росиї самодержцу холопъ твой Кирюшка Арсеневъ челом бьет по твоему великому государеву цареву і великого князя Алексея Михайловича всея Великия и Малыя и Белыя Росиї самодержца указу велено мне холопу твоему на Сумине городищи город и острог поставит и всякия крепости учинит и черкас построит дворами и пашнею и сенными покосы и всякими угоди и по твоему великому государеву указу я холопъ твой город поставилъ со…
  Государю царю і великому князю Алексею Михайловичю всеа Великия и Малыя и Белыя Росиї самодержцу холопъ твой Юшка Борятинской с товарыщи челом бьет по твоему великого государя царя і великого князя Алексея Михайловича всеа Великия и Малыя и Белыя Росиї самодержца указу ходил я холоп твой с твоими великого государя ратными людми из Охтырского под Котелву и против твоего великого государя указу и статей под Котелвою учинил и о том к тебе великому государю царю і великому князю Алексею…
У 1658 році, після Кирила Арсеньєва, другим сумським воєводою був призначений Умай Шамордін. Як видно із цього документу, через його утиски і грабунки місцевих козаків у Сумах виникло заворушення і була скликана "чорна рада". На чолі виступу став козак Кіндрат Леонтьєв.
Государю царю і великому князю Алекссею Михайловичю всеа Великия и Малыя и Белыя Росиі самодержцу холоп твой Бориско Репнин с товарыщі челом бьют в прошлом во 173-м году октября въ 26-м числе прислана твоя [великого государя Алексея Михайло]вича всеа Великия и Малыя и Белыя Росиі самодержца грамота в Белгород к нам холопем твоим за приписью дьяка Федора Грибоедова а в твоей великого государя грамоте написано указал ты великиі государь подлинное дело Умая Шамордина с сумским черкашенином с Кондрашком Леонтьевым для…
  29 травня 1917 року В Сумскую городскую думу Товарищества “Просвиты” имени Т.Г. Шевченка ЗАВЛЕНИЕ 21 мая 1917 года в г. Сумах на глазах многочисленной толпы народа всех положений и состояний происходили украинския торжества, на которых выступали с приветом и.д. Городского Головы Н.С. Крамаренко.– Торжества эти по величию и красоте производили сильнейшее впечатление.– Цель их пробудить национальное сознание среди украинцев и вместе с этим сделать сбор в пользу образования национального фонда украинского.– Несмотря на краткость времени для организации торжеств эти…
"А Й ЛЮДИНОЮ ЯКЖЕ НЕ ЛЕГКО БУТИ В НАШ ЧАС" (З листування Йосипа Дудки, Миколи Данька, Леоніда Малецького та Петра Ротача) Ці болючі та разом з тим глибокі своїм змістом слова, винесені в заголовок, узяті з листа Йосипа Дудки (1915-1990) до Миколи Данька (1926-1993) від 16 січня 1983 року. І то справді так. Але й за обставин постійних цькувань, переслідувань та утисків і Йосип Михайлович, і його друзі не втратили своєї громадянської позиції, не зрадили своїм переконанням, вистояли під найжорсткішими…