У фондах Путивльського державного історико-культурного заповідника зберігається значна колекція рукописних документів XVII-XVIIІст. Більшість з них стосуються поземельних відносин (пожалування, купівля-продаж, обмін ). Є й документи інших категорій – шлюбні угоди, кримінальні розслідування, різноманітні чолобитні тощо. У нинішній публікації друкуються документи XVII ст. Вони містять чимало важливої інформації з історії краю. Зокрема згадується значна кількість персоналій, а також топонімів, що відкриває широкі можливості для порівняльного аналізу, уточнення локалізації географічних об`єктів, дослідження походження назв тощо. Тексти подано у хронологічній послідовності. Збережено тогочасний…
Цей ордер був виданий генералом Олександром Румянцевим (1680-1749) на виконання указу російської імператриці Анни (1730-1740) про відкриття в місті Глухові співочої школи, яка б готувала співаків для виступів на імператорській сцені. Глухівська школа заклала міцний фундамент для розвитку української національної співочої культури. Найвідомішими її вихованцями стали Дмитро Бортнянський (1751-1825), Максим Березовський (1745-1777) та Артем Ведель (1767-1808), які піднесли українську музику до світового рівня.
П'ятниця, 14 червня 2013 00:00

Маловідоме фото Олеся

Автор
  “Не сумуй, дитино,   що немає тата, Мабуть, його в полі   стримала розплата. Він прийде додому, принесе гостинця - Повні поли маків і перлин для синця…” (Олександр Олесь)   У дорослих багато справ... Надто ж якщо вони зайняті державними справами. Навіть, якщо й урядують в екзилі.
На нинішній Театральній площі м. Суми, в одному з найоригінальніших будинків міста з вежоподібним виступом, прикрашеному статуями-каріатидами, міститься Обласний краєзнавчий музей. Тут до революції розміщалася Земська управа. З повітовим земством і площею перед ним пов’язані сторінки історії політичної боротьби партій та рухів початку ХХ століття. У 1905 і 1917 році тут відбувалися з’їзди, збори, мітинги з вимогами демократичних свобод. У будинку Земства у 1905 році містилися редакції перших місцевих періодичних видань: "Сумський голос" і "Селянська газета". Серед членів редколегії "Сумського…
"Як побачите Табашникова, то заплюйте йому всю його собачу морду. Диво мені, що таку подлую, гнусную тварь земля носить..." У своїх листах середини XIX сторіччя Тарас Григорович не соромився міцних слів і неполіткоректних означень.
Подаємо дані реєстру Воронезької сотні (селище Вороніж тепер належить до Шоскинського району Сумської області) Ніжинського козацького полку станом на 1723 рік, який склав бунчуковий товариш Іван Забіла на вимогу Малоросійської колегії. Документ засвідчує зростання такої обтяжливої для українського господаря повинності, як утримання на постої російських військових. Він подає важливу інформацію про становий склад населення, співвідношення козацьких та селянських дворів, характер повинностей, які вони відбували та посилення процесу зубожіння і покріпачення населення.
Після "Конституції" Пилипа Орлика (1710 р.) ця "Промова..." Григорія Політики (1725-1784), вихідця із роменської козацької старшини, вважається істориками одним з найважливіших національних маніфестів XVIII століття. Документ взятий із сайту Сергія Білоконя: http://www.s-bilokin.name/
Декрет Ради Народних Комісарів РРСФР "О снятии памятников, воздвигнутых в честь царей и их слуг, и выработке проэктов памятников Российской Социалистической революции". Підписали: В. Ульянов (Ленін), А Луначарський, Сталін. Опублікований в № 74 "Известий Всероссийского Центрального Исполнительного Комитета Советов" від 14/1 квітня 1918 року.
Стаття краєзнавця Михайла Шкурки присвячена художньому відображенню цікавої ландшафтної місцевості - села Михайлівки Лебединського району. Це про це село відомий церковний історик єпископ Філарет писав у 1857 році: "Місцевість Михайлівки - чарівна. Дивлячись з хребта гір, під якими розташована Михайлівка, ви бачите амфітеатр гір і біля їх підніжжя долину, покриту оксамитною зеленню; поблизу гір стрічкою в'ється Псел, який зрошуючи у весняний час долину водою, запліднює її розкішною рослинністю". Наприкінці статті подаються зразки полотен з михайлівськими краєвидами, які належать пензлю Валентина…
Підбірка документів про перипетії перенесення Іллінського ярмарку з Ромнів до Полтави у 1852 році зроблена Іваном Францевичем Павловським (1851-1922), відомим знавцем історії Полтавського краю.