Науково-документальний фільм про Павла Івановича Зайцева, уродженця міста Суми, українського громадського діяча часів Української Народної Республіки та Української Держави гетьмана Скоропадського, згодом політичного емігранта, видатного українського літературознавця, найпершого дослідника творчості Т.Г. Шевченка. Сценарист і режисер — Тетяна Голуб; Оператоp;Олександр Бєлявський; Відеомонтаж — Петро Криштоп; Комп'ютерна графіка — Петро Криштоп; Диктори – Тетяна Голуб, Олег Опанасюк. Студія "Akadem-TV", 2011
Дослідження Голодомору 1932-1933 років на "мікрорівні" - у межах однієї сільської ради дозволяє уявити масштаби неоголошеної війни проти Українського народу. Книга створювалась дідами і правнуками. Перші - болісно, іноді боязко, ділилися спогадами. Другі - тодішні десятикласники, проходили усі свої зимові канікули по всіх 12 населених пунктах найбільшої в районі Северинівської сільської ради, записуючи їх. Приходили: іноді, по пояс у снігу, збуджені і втомлені. І завжди з постійним питанням у очах: "Як таке могло статися?!" Спогади вичитувались і оброблялися. А тоді,…
Внаслідок бурхливих подій 1917-1921 рр. декілька сотень тисяч українців опинилося поза межами Батьківщини. Частина з них повернулася в Україну, проте основна маса залишилася в еміграції. Перебуваючи в іншому політичному, соціальному, економічному, культурному, мовному та релігійному середовищі, емігранти відчували гостру потребу в інформації про рідний край та долю рідних і близьких, які залишилися вдома. В еміграції важливим для них було спілкування зі своїми земляками-емігрантами, оскільки це опосередковано пов’язувало їх з малою батьківщиною. Розкидані майже по всіх країнах Європи, емігранти -уродженці певного…
Короткі спогади відомого діяча Армії УНР, військового коменданта м. Ромен у 1918 році, а в кінці ІІ Світової війни - одного з командирів дивізії "Галичина", (з 1945 року відомої, як 1-а Українська Дивізія Української Національної Армії) полковника Михайла Крата про навчання в Сумському кадетському корпусі. Вони цікаві не тільки деталями побуту й культурного життя кадетів, а тим, що відрізняються у цьому плані від спогадів, написаних від імені російських ветеранських організацій монархічного спрямування, отже, відповідно, просякнутих "вірнопідданськими" настроями.
Ці свідчення про голодовку 1932-1933 років на Сумщині взяті із сайту відомого українського історика Юрія Мицика.
Листування урядових установ за 1894 рік розкриває обставини встановлення пам'ятника видатному цукрозаводчику і благодійнику Івану Герасимовичу Харитоненку в Сумах. Значне місце приділяється обгрунтуванню потреби встановлення пам'ятника та, у зв'язку з цим, переліку заслуг видатного громадянина перед містом. Оригінали документів зберіггаються в Російському державному історичному архіві (м. Санкт-Петербург)
Коли читаєш давні оголошення, які стосуються благоустрою, багато аналогій приходить на думку. Цього разу згадався цікавий діалог: "...Свирид Опанасович: - Порядок тада у них був!.. Саломон Самсонович: - А щас? Свирид Опанасович: - Щас ні. Щас ні в них, ні в нас, кругом порядка нема..." (Лесь Подерев'янський. "Казка про Рєпку...")
Мустафа Наїма – перший державний літописець Османської імперії. Народившись 1655 року в Алеппо в яничарській сім’ї, він пройшов доволі довгий як на ті часи шлях службовця Дивану (1). Навчався при найповажніших мечетях Стамбула, слугував кільком Великим Візирам (2) імперії, врешті під час походу одного з них у Морею (3) й помер 1712 року простим фінансовим контролером. Утім, для всіх, хто цікавиться українською історією, а найдужче – козацькими стосунками з мусульманською Туреччиною – це одне з ключових імен. Адже Мустафа Наїма…
 У другому томі своїх "Матеріалів..." відомий український історик Дмитро Багалій (1857-1932) також публікує багато цікавих документів XVIII століття, що стосуються історії Сумського, Охтирського слобідських полків та періоду Слобідсько-Української губернії. Це і "Екстракт про слобідські полки 1734 року", і перепис Сумського козацького полку 1755 року, і деякі інші. Д. Багалієм планувалося, що після публікації докторської дисертації (1887) у вигляді першого тому "Нарисів з історії колонізації степової окраїни Московської держави" буде публікуватися і другий том "Нарисів...". Але цей том так і не…
Відомий український історик Дмитро Багалій (1857-1932), за слушним висловом Д. Дорошенка, "утворив наукову історію Слобожанщини". Перший том збірника документів "Матеріали до історії колонізації і побуту степової окраїни Московської держави..." вийшов у 1886 році і, на думку самого Д. Багалія, дав матеріали для написання докторської дисертації, яку вчений захистив у 1887 році. До цих "Матеріалів..." ввійшли цінні документи, які Д. Багалій відшукав у архівах державних установ царської Росії - Розрядному та Посольському приказах, а також Бєлгородському столі. Це, як правило, офіційні…