Розпаковую бандероль. Миколу ДАНЬКА, хоча й навчався в одній Альма Матер, і жили в одному місті, у Львові, я особисто не знав. Познайомився з ним на зеленобережному, мальовничому Пслі в Сумах. І наші безконечні розмови, певне, передчували безконечну розлуку — впродовж 20 літ. І ось несподівана зустріч — на адресу «Кафедри» надходять дві рекомендовані бандеролі. Зворотня адреса: 244000, Суми, вул. Малиновського, 2 кв. 7. Данько Микола Михайлович. Розпаковую бандероль свого чарівного земляка перед читачами «Кафедри» і сподіваюся, що він стане…
Пропоновані читачеві архівні джерела відтворюють реакцію органів безпеки УРСР і комсомольсько-партійних структур Львівського університету на антирадянську діяльність студентів історичного факультету. В цих матеріалах багато місця приділяється постаті Григорія Хвостенка, тоді студента філологічного факультету Львівського державного університету ім. І.Франка, а пізніше знаного сумського журналіста. Навесні 1973 р. співробітники КДБ викрили групу студентів, головно істориків і філологів, запідозрених у “націоналістичній діяльності”. Викриття супроводжувалася галасливою кампанією таврування “ідеологічних збочень” молоді та пошуками винних у “зривах в ідейно-політичному вихованні студентів”. Усіх звинувачуваних студентів відрахували…
“Краще пізно, як ніколи”…Ця пословиця вповні підходить до недавньої заяви канцлєра Гітлера, що він не має жадних зобов’язань супроти українського народу. Як реалісти в політиці – ми ніколи не перецінювали намірів канцлєра Гітлера відносно України і на них своїх розрахунків не будували. Проте згадана заява – зложена так ясно й недвозначно та ще й після заключення німецько-совєтського пакту і відступлення Німеччиною Москві Західної України – має свою вартість. Бо цим канцлєр Гітлєр самий нарешті спростував одну злісну провокацію, яка –…
В оперативних донесеннях Управління КДБ по Сумській області за 1957 рік міститься інформація про отримання адресатами в області різної націоналістичної літератури, в т.ч. бюлетнів Української Головної Визвольної Ради (УГВР) з Німеччини, США, Англії, Канади, Аргентини. На 28 аркушах тексту вмістилися відомості про відправників та одержувачів. Ми ж публікуємо лише текст доповідної записки та скан самого бюлетня, які свідчать про те, що й після ІІ Світової війни Сумська область розглядалася представниками Українського Визвольного руху за кордоном, як перспективна для сприйняття ідей…
Подаємо публікацію 15 раніше невідомих документів з історії Сумської “Просвіти” доби Української революції (1917-1921). Зміст документів засвідчує, що в Сумах Товариство “Просвіта” було створено 9 квітня 1917 р. і вже 21 травня голосно заявило про себе, ставши організатором Шевченківського свята. Тоді ж Товариством були внесені до міської думи пропозиції назвати одну з вулиць міста іменем Тараса Шевченка, а також поставити йому пам’ятник. “Просвіта” взяла активну участь в українізації державного управлінського апарату за гетьмана Павла Скоропадського. При “Просвіті” були відкриті курси з українознавства та української мови для…
Збірник документів та спогадів "Чорні сторінки історії Тростянеччини. 1932-1 933 роки" - то є плідна праця багатьох жителів нашого району, які звідусіль, по краплинах, збирали інформацію про цю жахливу трагедію, аби розкрити землякам всю довго замовчувану правду про ті події. Цей збірник зібрав у собі інформацію про Голодомор на території нашого району, не одного автора, а спогади і свідчення сотень жителів сіл і міста, які не бажають щоб правда про ті страшні лихоліття 75-річної давнини приховувалися ще кілька десятиліть, а…
Sumy (ukrainisch Суми; russisch Сумы) ist der Verwaltungszentrum der Oblast Sumy im Nordosten der Ukraine am Fluss Psel (linker Nebenfluss des Dnepr) Die Stadt hat etwa 296.000 Einwohner (2001). Bei den Grablagen ist zu beachten, dass es noch ein Sumy bei Witebsk (Belarus) gibt, wo sich ebenfalls deutsche Grablagen - vorrangig Dez. 1943 - gibt.  
5 серпня - день народження відомого українського письменника Бориса Антоненка-Давидовича (1899-1984). Народився майбутній літератор в передмісті Ромнів - Засуллі. Після закінчення в Охтирці гімназії був активістом Тростянецької та Охтирської "Просвіт". А в 1921 р., перебуваючи вже на посаді завідувача Охтирським відділом народної освіти, він прилучився до організації "Червоних Просвіт". Власний досвід та спогади були покладені письменником через кілька років в основу написання ним художніх творів з  просвітянської тематики. Отже, "раннє" сатиричне оповідання Б. Антоненка-Давидовича "Просвітяни" (1922 р.) - це реальна…