День 19 серпня 1991 року увійшов в історію, як день ГКЧП: останні конвульсії конаючої імперії і, одночасно, лакмусовий папірець для тодішніх "політичних еліт". Що він показав? Багато хто вичікував, дехто "зарив голову в пісок". Але були і ті, хто налаштувався на тривалу і безкомпромісну боротьбу за Незалежність України і закликав до цього інших. Серед них - члени Спілки Української Молоді "Сумщина", яка зверталася до сумчан цією листівкою. Як видно з її змісту, "опорною базою" демократії була тоді і Сумська міська…
Подаємо важливе для розуміння становлення феномену москофільства на землях Закарпаття та Словаччини джерело - автобіографію Олександра Духновича (1803-1865). Як випливає із свідчень автора, плекання своєї русинської ідентичності приводило його до ототожнення з російським народом і Росією як захисницею всіх слов'ян. Документ розшукав у Сумах, у паперах родини Раєвських  і опублікував краєзнавець Михайло Манько.
До видання увійшли найважливіші обліково-статистичні джерела з історії Слобідської України 60-х рр. XVIII ст. Документи було підготовлено напередодні брутального скасування Росією козацького устрою краю та в перші роки після цих переломних подій в історії Слобожанщини. Джерела містять унікальні відомості про слобідську козацьку старшину, дозволяють з’ясувати її персональний склад, кількісні й вікові характеристики, прослідкувати родинні зв’язки, походження, дослідити особливості світогляду тогочасної верхівки Слобожанщини. Суттєвою є можливість взаємної верифікації й доповнення джерел. Книга взята із сайту Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.…
Після того, як Гетьманщина була остаточно інкорпорована Російською імперією, козацька старшина була приписана до стану дворянства. Але дуже швидко російський уряд почав піддавати сумніву шляхетське походження сотень малоросійських старшинських родів. У відповідь українська шляхта Лівобережжя (Чернігівської і Полтавської губерній) почала наводити історичні аргументи щодо свого "рицарського" походження. Право на дворянство походить не із індивідуальних заслуг, а із колективних привілеїв всього стану козаків, - твердили її представники. Українська шляхта є традиційним правлячим класом цієї території, її походження і права беруть свій…
Традиція пов'язує заснування Сумського Успенського монастиря у 1658 році з ім'ям полковника Гарасима Кондратьєва (?-1701). Розташовувався монастир на території села Мала Чернетчина (зараз це село входить до складу села Токарі). Філарет (Д. Гумілевський) описує монастир так: "Успенский монастырь находился в 9 верстах от г. Сум. Он занимал местность довольно живописную. Расположенный на небольшой возвышенности, он окружен был горами, покрытыми лесом. Вблизи монастыря был пруд...  В последние десятилетия своего существования он был великолепный. В нем было три храма, и все три каменные.…
У Торонто (Канада) знайшовся архів Українського громадського комітету рятунку України на мікроплівках. Про це повідомив член вченої ради Центру досліджень визвольного руху, історик Геннадій Іванущенко, який зараз досліджує архівні збірки української діаспори у Канаді та США. Український громадський комітет рятунку України був створений наприкінці липня 1933 року у Львові і спершу мав назву «Громадський комітет допомоги страждальній Україні». Документи засвідчують немалі збірки грошей практично у всіх галицьких містах і селах для допомоги голодуючим селянам з «великої України» під час Голодомору-геноциду…
У фондах Путивльського державного історико-культурного заповідника зберігається значна колекція рукописних документів XVII-XVIIІст. Більшість з них стосуються поземельних відносин (пожалування, купівля-продаж, обмін ). Є й документи інших категорій – шлюбні угоди, кримінальні розслідування, різноманітні чолобитні тощо. У нинішній публікації друкуються документи XVII ст. Вони містять чимало важливої інформації з історії краю. Зокрема згадується значна кількість персоналій, а також топонімів, що відкриває широкі можливості для порівняльного аналізу, уточнення локалізації географічних об`єктів, дослідження походження назв тощо. Тексти подано у хронологічній послідовності. Збережено тогочасний…
Цей ордер був виданий генералом Олександром Румянцевим (1680-1749) на виконання указу російської імператриці Анни (1730-1740) про відкриття в місті Глухові співочої школи, яка б готувала співаків для виступів на імператорській сцені. Глухівська школа заклала міцний фундамент для розвитку української національної співочої культури. Найвідомішими її вихованцями стали Дмитро Бортнянський (1751-1825), Максим Березовський (1745-1777) та Артем Ведель (1767-1808), які піднесли українську музику до світового рівня.
На нинішній Театральній площі м. Суми, в одному з найоригінальніших будинків міста з вежоподібним виступом, прикрашеному статуями-каріатидами, міститься Обласний краєзнавчий музей. Тут до революції розміщалася Земська управа. З повітовим земством і площею перед ним пов’язані сторінки історії політичної боротьби партій та рухів початку ХХ століття. У 1905 і 1917 році тут відбувалися з’їзди, збори, мітинги з вимогами демократичних свобод. У будинку Земства у 1905 році містилися редакції перших місцевих періодичних видань: "Сумський голос" і "Селянська газета". Серед членів редколегії "Сумського…
"Як побачите Табашникова, то заплюйте йому всю його собачу морду. Диво мені, що таку подлую, гнусную тварь земля носить..." У своїх листах середини XIX сторіччя Тарас Григорович не соромився міцних слів і неполіткоректних означень.