Традиція пов'язує заснування Сумського Успенського монастиря у 1658 році з ім'ям полковника Гарасима Кондратьєва (?-1701). Розташовувався монастир на території села Мала Чернетчина (зараз це село входить до складу села Токарі). Філарет (Д. Гумілевський) описує монастир так: "Успенский монастырь находился в 9 верстах от г. Сум. Он занимал местность довольно живописную. Расположенный на небольшой возвышенности, он окружен был горами, покрытыми лесом. Вблизи монастыря был пруд...  В последние десятилетия своего существования он был великолепный. В нем было три храма, и все три каменные.…
У Торонто (Канада) знайшовся архів Українського громадського комітету рятунку України на мікроплівках. Про це повідомив член вченої ради Центру досліджень визвольного руху, історик Геннадій Іванущенко, який зараз досліджує архівні збірки української діаспори у Канаді та США. Український громадський комітет рятунку України був створений наприкінці липня 1933 року у Львові і спершу мав назву «Громадський комітет допомоги страждальній Україні». Документи засвідчують немалі збірки грошей практично у всіх галицьких містах і селах для допомоги голодуючим селянам з «великої України» під час Голодомору-геноциду…
У фондах Путивльського державного історико-культурного заповідника зберігається значна колекція рукописних документів XVII-XVIIІст. Більшість з них стосуються поземельних відносин (пожалування, купівля-продаж, обмін ). Є й документи інших категорій – шлюбні угоди, кримінальні розслідування, різноманітні чолобитні тощо. У нинішній публікації друкуються документи XVII ст. Вони містять чимало важливої інформації з історії краю. Зокрема згадується значна кількість персоналій, а також топонімів, що відкриває широкі можливості для порівняльного аналізу, уточнення локалізації географічних об`єктів, дослідження походження назв тощо. Тексти подано у хронологічній послідовності. Збережено тогочасний…
Цей ордер був виданий генералом Олександром Румянцевим (1680-1749) на виконання указу російської імператриці Анни (1730-1740) про відкриття в місті Глухові співочої школи, яка б готувала співаків для виступів на імператорській сцені. Глухівська школа заклала міцний фундамент для розвитку української національної співочої культури. Найвідомішими її вихованцями стали Дмитро Бортнянський (1751-1825), Максим Березовський (1745-1777) та Артем Ведель (1767-1808), які піднесли українську музику до світового рівня.
"Як побачите Табашникова, то заплюйте йому всю його собачу морду. Диво мені, що таку подлую, гнусную тварь земля носить..." У своїх листах середини XIX сторіччя Тарас Григорович не соромився міцних слів і неполіткоректних означень.
Подаємо дані реєстру Воронезької сотні (селище Вороніж тепер належить до Шоскинського району Сумської області) Ніжинського козацького полку станом на 1723 рік, який склав бунчуковий товариш Іван Забіла на вимогу Малоросійської колегії. Документ засвідчує зростання такої обтяжливої для українського господаря повинності, як утримання на постої російських військових. Він подає важливу інформацію про становий склад населення, співвідношення козацьких та селянських дворів, характер повинностей, які вони відбували та посилення процесу зубожіння і покріпачення населення.
Після "Конституції" Пилипа Орлика (1710 р.) ця "Промова..." Григорія Політики (1725-1784), вихідця із роменської козацької старшини, вважається істориками одним з найважливіших національних маніфестів XVIII століття. Документ взятий із сайту Сергія Білоконя: http://www.s-bilokin.name/
Декрет Ради Народних Комісарів РРСФР "О снятии памятников, воздвигнутых в честь царей и их слуг, и выработке проэктов памятников Российской Социалистической революции". Підписали: В. Ульянов (Ленін), А Луначарський, Сталін. Опублікований в № 74 "Известий Всероссийского Центрального Исполнительного Комитета Советов" від 14/1 квітня 1918 року.
Підбірка документів про перипетії перенесення Іллінського ярмарку з Ромнів до Полтави у 1852 році зроблена Іваном Францевичем Павловським (1851-1922), відомим знавцем історії Полтавського краю.
Вівторок, 15 січня 2013 00:00

Інакодумство на Сумщині Т. 1

Автор
У збірнику подані документи, що висвітлюють історію протестних настроїв та проявів інокодумства комуністичному авторитарному режимові на території Сумщини, починаючи з часів хрущовської «відлиги» до періоду пізньої «перестройки». Документи стосуються найважливіших форм «антисовєтських проявів» – від випадкових розмов, розповсюдження листівок, дисидентства інтелігенції і до створення підпільних організацій.Для дослідників історії національно-визвольного руху, краєзнавців, учителів, студентів, усіх, хто цікавиться новітньою історією України.