Листування урядових установ за 1894 рік розкриває обставини встановлення пам'ятника видатному цукрозаводчику і благодійнику Івану Герасимовичу Харитоненку в Сумах. Значне місце приділяється обгрунтуванню потреби встановлення пам'ятника та, у зв'язку з цим, переліку заслуг видатного громадянина перед містом. Оригінали документів зберіггаються в Російському державному історичному архіві (м. Санкт-Петербург)
Коли читаєш давні оголошення, які стосуються благоустрою, багато аналогій приходить на думку. Цього разу згадався цікавий діалог: "...Свирид Опанасович: - Порядок тада у них був!.. Саломон Самсонович: - А щас? Свирид Опанасович: - Щас ні. Щас ні в них, ні в нас, кругом порядка нема..." (Лесь Подерев'янський. "Казка про Рєпку...")
Мустафа Наїма – перший державний літописець Османської імперії. Народившись 1655 року в Алеппо в яничарській сім’ї, він пройшов доволі довгий як на ті часи шлях службовця Дивану (1). Навчався при найповажніших мечетях Стамбула, слугував кільком Великим Візирам (2) імперії, врешті під час походу одного з них у Морею (3) й помер 1712 року простим фінансовим контролером. Утім, для всіх, хто цікавиться українською історією, а найдужче – козацькими стосунками з мусульманською Туреччиною – це одне з ключових імен. Адже Мустафа Наїма…
 У другому томі своїх "Матеріалів..." відомий український історик Дмитро Багалій (1857-1932) також публікує багато цікавих документів XVIII століття, що стосуються історії Сумського, Охтирського слобідських полків та періоду Слобідсько-Української губернії. Це і "Екстракт про слобідські полки 1734 року", і перепис Сумського козацького полку 1755 року, і деякі інші. Д. Багалієм планувалося, що після публікації докторської дисертації (1887) у вигляді першого тому "Нарисів з історії колонізації степової окраїни Московської держави" буде публікуватися і другий том "Нарисів...". Але цей том так і не…
Відомий український історик Дмитро Багалій (1857-1932), за слушним висловом Д. Дорошенка, "утворив наукову історію Слобожанщини". Перший том збірника документів "Матеріали до історії колонізації і побуту степової окраїни Московської держави..." вийшов у 1886 році і, на думку самого Д. Багалія, дав матеріали для написання докторської дисертації, яку вчений захистив у 1887 році. До цих "Матеріалів..." ввійшли цінні документи, які Д. Багалій відшукав у архівах державних установ царської Росії - Розрядному та Посольському приказах, а також Бєлгородському столі. Це, як правило, офіційні…
Сумський історичний портал починає реалізацію проекту “Поверни собі пам’ять!” Він передбачає оприлюднення у відкритому доступі повної бази даних про померлих у період Голодомору 1932-1933 років на території Сумської області.
Відблиск доби з пожовклих сторінок В кінці травня 1994 року сумчани побачили перше число видання Спілки Української Молоді "Сумщина" "Гроно". Наступного дня після виходу газети на телеканалі "Відікон" показали репортаж та інтерв’ю з редактором. Так Суми дізналися про появу нового видання.
Коли 13 років тому готувалися до оприлюднення перші факти про підпілля ОУН на Сумщині, відносна вузькість джерельної бази залишала простір для критики. Критики наукової. Думаю, вона попереду. І це було б не тільки нормально, але і корисно. Для всіх.
Збірник містить спогади очевидців голодоморів 1932-1933 та 1947 років на Сумщині, зібраних учнівською та студентською молоддю, а також педагогами у рамках проекту "Голодомор у пам'яті народу".
Уродженець Тростянеччини, Микола Хвильовий (Фітільов) (1893-1933) був одним із найвідоміших представників української культури доби "розстріляного відродження" . У своєму забороненому за життя полемічному трактаті "Україна чи Малоросія?" (1926) (опублікований лише у 1990 році) Хвильовий, як представник націонал-комуністичної течії в КПУ (б) писав: «Ми є справді-таки незалежна держава, що входить своїм республіканським організмом в Радянський Союз. І самостійна Україна не тому, що цього хочемо ми, комуністи, а тому, що цього вимагає залізна й непоборна воля історичних законів, тому, що тільки таким…