Подаються два варіанти "покаяльного" листа поета, публіциста, нонконформіста Миколи Данька (1926-1993). Перший варіант - написаний самим автором, зараз зберігається в Державному архіві Сумської області. Другий - опублікований в газеті "Ленінська правда". За свідчення самого Миколи Данька він був підготовленний до друку заступником головного редактора газети Володимиром Сіряченком під диктовку органів КГБ. Джерело: Сумський історико-архівний журнал. - 2010. № VIII-IX. - С. 129-135.
Іван Павлович Багряний (Лозов'ягін) (1906-1963) — відомий український поет, прозаїк, публіцист і політичнитй діяч (уродженець Охтирки) вперше був заарештований 16 квітня 1932 року у Харкові й звинувачений "в проведенні контрреволюційної агітації" за допомогою його літературних творів, таких як поема "Ave Maria", історичний роман "Скелька", поеми "Тінь", "Вандея", "Гутенберг", соціальна сатира "Батіг". Багряний пробув 11 місяців у камері одиночного ув'язнення у внутрішній тюрмі ГПУ. А 25 жовтня 1932 року його звільнили з-під варти і на три роки відправили до спецпоселень Далекого…
У спогадах В. Коломацького (тепер громадянина Канади) йдеться про товаришування у 80-х роках тоді ще невеликого сина місцевого науковця-біолога Анатолія Коломацького Василя з одним із лідерів сумської нонконформістської культури Миколою Даньком (1926-1993). Змальовується багато цікавих подробиць особистого життя цієї непересічної особистості.
Історія Роменщини тісно пов'язана з розвитком української держави і сягає в глибину століть. Заселення її сучасної території, як засвідчують результати останніх археологічних розкопок, почалося ще в палеоліті. В цілому ж на Роменщині вчені виявили існування кількох археологічних культур, зокрема найбільше представлені пам'ятки скіфського періоду, Роменської культури тощо. В ІХ-ХІІІ століттях Роменщина входила до складу Київської Русі, була важливим форпостом у боротьбі з дикими степовиками. Після татаро-монгольського погрому в ХІІІ столітті землі нинішньої Роменщини увійшли до складу литовсько-польської держави. Її населення…
Із цього повідомлення видно, що сумський полковник Гарасим Кондратьєв не підтримав виступи проти московського царя гетьмана Івана Брюховецького і переслав "прелєсниє" листи від останнього до Бєлгорода місцевому московському воєводі Ю. Борятинському, який, у свою чергу, інформував про це царя Олексія Михайловича.
Серед описово-статистичних джерел історії України важливе місце займають описи Харківського намісництва кінця XVIII ст. Фактично в них вперше була зроблена спроба охарактеризувати один із найважливіших українських регіонів, відомий під назвою Слобідської України. Ці унікальні за змістом джерела містяь відомості про адміністративно-політичний устрій, кількісний склад та соціально-етнічну струтктуру населення. Харківське намісництво, як окрема адміністративно-територіальна одиниця, проіснувало фактично з 1780 до кінця 1796 р. Згілно з Указом від 12 грудня 1796 року - йому не лише поверталася попередня назва - Слобідсько-Українська губернія,…
Неділя, 06 листопада 2011 00:00

Опис міста Суми [1860 рік]

Автор
"Городские поселения в Российской империи" (у 7 тт.) є першим повним описом всіх міст цієї держави. У п'ятому томі (ч. 1) праці разом з історичним нарисом подаються і важливі статистичні дані про місто Суми (станом на 1 січня 1860 року).
Серед визначних діячів української культури XVIII ст., чиє життя пов’язане з Сумщиною, почесне місце займає Семен Дівович, автор відомого діалогу "Разговор Великороссии с Малороссией". Народився він (рік народження невідомий) в містечку Семіонівка Топальської сотні Стародубського полку в козацькій сім’ї. В кінці 40-х на початку 50-х років навчався в Київській Академії по класу риторики.
Серйозне вивчення історії релігії у вищій школі неможливе без залучення текстів першоджерел. У цьому збірнику ми подаємо лише писемні джерела з історії слов'янського язичництва. Проте, щоб скласти цілісне увлення про феномен давньослов'янських вірувань, потрібно залучити, крім писемних, ще й фольклорні, археологічні та лінгвістичні джерела. Тексти, подані в цьому збірнику, охоплюють величезний часовий проміжок - більше тисячі років - і відображають різні етапи розвитку слов'янського язичництва.
Виставка афіш Роменського театру ім. Леонтовича 1941-1943 рр. цікава тим, що показує репертуар театру та склад його акторів. Оскільки на сьогоднішній день про діяльність цього закладу відомо дуже мало, матеріал може стати допоміжним джерелом для майбутніх, більш розгорнутих і грунтовніших досліджень. Оригінали афіш знаходяться на зберіганні в Державному архіві Сумської області. Були оцифровані у 2009 році.