Неділя, 19 травня 2019 06:32

Українська весна 1917 року в Білопіллі

"Рідне слово"
Українська весна 1917 року в Білопіллі

Це повідомлення в харківській газеті «Рідне слово» про рух свідомого українства в містечку Білопілля після Лютневої революції в Росії та постання Української Центральної Ради.

Білополля (На Харьківщині). 9 травня місцева Українська громада святкувала відкриття в себе «Українського клюбу». Надзвичайно любо і щиро пройшло свято і коли можна вже так вимовити, демократично, бо не було ніякої напруженности, яка взагалі почувається на великих вечірках: всі ночували себе рівними, однією сім’єю і тільки пізній час приневолив їх з жалем зоставити залю зібрання. Офіціальна частина свята була з трьох одмін. Почалось вступною промовою Голови Українського організаційного комітету п. Чугая, котрий в коротенькій, але яскравій промові росказав и про завдання клюбу, взагалі про завдання українського громадянства. Член комітету д. Синицький прочитав маленький реферат про Шевченка. З третьою промовою . виступив Член Комітету д. Стороженко, котрий в формі докладу про Український національний З’їзді 6-8 квітня в Київі, вияснив чого добиваєть ся Український народ і як треба дивитись на його відродження. Після промов почались співи і деклямація. Між иншим, проспівано Український гімн «Ще не вмерла Україна» і «Заповіт». І співи і деклямація пройшли гладко і викликали вдячність присутніх. Не меньше вражіння зробила й неофіціальна частина вечера, коли, після закриття завіси, члени й гості змішались в один гурт. Почались танці, пісні, щирий сміх і т. и. – цілком товариська гулянка. Вечір для членів був даровий, але се не завадило комітету одержати пожертви і придбати десятків зо три нових членів.

Зараз Комітет одчинив Українську книгозбірню, читальню і готуєть ся до кружечного збору, що призначається нашою Центральною Радою на національний фонд. Маєть ся на увазі улаштувати простеньку, але оригінальну гулянку: за відсутністю в містечку музики – співати в громадському садку рідні гуртові пісні, і а вечором дати виставу.

Джерело: Рідне слово. – 1917. – № 10 (3 червня). – С. 3.

коломійченко

 Уповноваження Василя Коломійченка бути делегатом Першого Всеукраїнського з’їзду «Просвіт» у Києві 20-23 вересня 1917 року від Білопільського Товариства.

Джерело: ЦДАВО України. - Ф. 2581с. - Оп. 1. - Спр. 161. - Арк. 53.

ДОДАТОК

З кореспонденції в сумському часописі «Луч» про роботу Білопільської «Просвіти» в 1918 р.

17 квітня 1919 року

В настоящее время в Белополье снова начинает оживать культурно-просветительная работа, приостановленная с осени прошлого года.

Основная причина, тормозившая эту работу, – недостаточность средств. Местная «Просвита», бывшая до сих пор единственной организацией, ведшей культурно-просветительную работу, не могла широко ее развивать, не имея необходимых средств. Благодаря этому, задуманные «Просвитой» – Школа для взрослых, издание книги «История г. Белополья» (отданная даже в печать) и др., не могли осуществиться. Другой причиной, неблагоприятно влиявшей на работу, было инертное отношение к культурно-просветительским делам местной интеллигенции. Несмотря на то, что в Белополье много педагогов, казалось бы наиболее причастных к делу культуры и просвещения никто из них, за исключением одного-двух человек, не принимал активного участия в культурной работе. Местный учительский союз совершенно бездействовал, а на его собраниях дальше разговоров дело не шло. Правда, в настоящее время местные учителя пошли «в народ», начали читать лекции, но, к сожалению, все это делается по приказу, а не по собственному побуждению.

«Просвите» удалось однако поставить весной 1918 г. несколько спектаклей, пополнить библиотеку, положить начало театральному кружку, удалось сорганизовать даже небольшой систематический курс про украинской литературе и языку, который был проведен в течение 2-х недель специально приглашенным лектором. Однако, за недостатком средств все эти начинания скоро заглохли. В настоящее время культурно-просветительская работа перешла в местные профессиональные союзы. […]

Джерело: Луч. Сумы, 1919. № 9-10 (17 апреля). С. 56.