Субота, 06 липня 2019 19:25

Як Миколу Данька з Києва виганяли

Як Миколу Данька з Києва виганяли

9 липня 1967 року на VII пленумі Сумського обкому КПУ перший секретар обкому партії Борис Вольтовський ось так громив «ідейно незрілу» збірку поезій сумського поета-шістдесятника Миколи Данька (1926-1993) "Червоне соло":

[…] В отдельных случаях коммунисты не дают своевременного решительного отпора аполитическим проявлениям, занимают примиренческую позицию к тем, кто клевещет на нашу действительность.

Недавно вышел из печати в Харьковском издательстве «Прапор» сборник стихов сорокалетнего начинающего поэта Николая Данько, литработника газеты «Ленінська правда».

Целый ряд стихов этого сборника показывает идейную незрелость автора, узость его мировоззрения, незнание ленинской теории отображения.

В своих стихах автор падает на колени, когда слышит украинское слово. Это его дело. Падай на здоровье. Тем более, что этим языком на Украине говорят десятки миллионов людей, так что т. Данько следует простоять на коленях до конца дней своих.

А вот, что он в завуалированной форме называет рабами, лакизами, плебеями, воронами, оборотнями и даже псами людей, которые говорят на других языках советских народов, особенно на русском языке, и желает, чтобы им усохли ноги, обещает стереть их в пыль, призывает кого-то плевать на таких людей, как он плюет, – это уже никуда негодится. Это уже хулиганство, а не поэзия.

Тов. Данько в своих стихах плачет о старых хатах с узкими окнами, соломенной кровлей и старыми заборами, целует женщин и совсем не замечает чудесных преобразований в жизни, быте, труде, культуре советских людей, осуществленных за годы советской власти. Он явно стесняется слов – партия, советская власть, строитель коммунизма.

Не воспевает он в своих стихах рабочих, колхозников. Это еще полбеды.

Но людей, которые служат народу в государственных учреждениях, работают за столами, называет чертями в овечьих шкурах; ласковыми и хитрыми, суесловами, синими гадюками, которые возвели ложь в принцип, осквернили грязью святые идеи и призывает бить таких людей плетью.

Он же, между прочим, сидит на ответственной должности, в таком ответственном учреждении, как редакция областной газеты «Ленінська правда», получает неплохую зарплату, уже двум женщинам платит алименты.

В общем т. Данько не любит нашей современности. У него, если человек верхом на лошади, то это человек, а если в машине, то это уже негодяй и лакиза.

И хотя т. Данько в сборнике своем заявил, что «Душа певца не имеет ватерлинии» следовало бы ему такую «ватерлинию» установить. Об этом давно должны были позаботиться областное литобъединение при газете «Ленінська правда» и его председатель – писатель т. Ключина, а также редактор «Ленінської правди» т. Косяк вместе с отделом пропаганды и агитации обкома партии. Кто благословил этот сборник к печати? Сейчас все говорят, что никто. Как это могло произойти?

Какими мотивами руководствовались главный редактор Харьковского издательства «Прапор» т. Сукач и редактор сборника т. Кокорева, подписывая сборник к печати?

Следует резко повысить требовательность к идейно-политической закалке молодых авторов.

В. И. Ленин подчеркивал, что литературное дело является частью общепролетарского дела, что «…для определения грани между партийным и антипартийным служит партийная программа, служат тактические резолюции партии и ее Устава». […]

Джерело: ДАСО. – Ф. П-4. – Оп. 14. – Спр. 8. – Арк. 25-27. Копія. Машинопис.

Після цього Микола Данько був звільнений з газети "Ленінська правда" і змушений був виїхати до Києва в пошуках нової роботи. Але й з Києва в 1969 році його вигнали. Для поета почалися довгі роки постійних переслідувань, звільнень з роботи та напівголодного існування, що затягнулися аж до періоду перестройки. Його вірші в офіційних виданнях не друкувалися 19 років. Далі подаємо документ, який зберігається в Центральному державному архіві громадських організацій України. Це доповідна записка завідувача відділу пропаганди і агітації ЦК КПУ Шевеля першому секретарю ЦК КПУ Петру Шелесту з інформацією про працю Миколи Данька в київських журналах "Початкова школа" й "Україна" та його "видворення" з міста.

 

Джерело: ЦДАГО України. - Ф. 1. - Оп. 25. - Спр. 183. - Арк. 29-30.

                                                                          ДОДАТОК

                                                          Микола Данько. ЧЕРВОНЕ СОЛО

Новини

18-ті Затуливітрівські Читання

08-08-2020

Як завжди, Читання пам'яті відомого українського поета Володимира Затуливітра приурочуються до дня Св. Володимира і відбуваються в останні вихідні липня...

Вшанування пам'яті журналіста, члена Конотопської "Просвіти" Анатолія Соболєва

03-08-2020

У селі Попівка та місті Конотоп вшановували пам’ять журналіста, патріота, громадянина Анатолія Соболєва з нагоди його 80-річчя. До заходів долучилася...

В Чикаго знайдено вишиванку Леоніда Полтави

17-06-2020

Мовою музейних експонатів: Ще одна знахідка в колекції чоловічих вишиваних сорочок Українського Національного Музею в Чикаго. Серед багатьох із них...

50 років Віктору Рогу

24-05-2020

21 травня 1970 року в с.Погожа Криниця Роменського району Сумської області народився Віктор Олександрович Рог - чільний діяч українського націоналістичного...

100-ліття з дня народження Пилипа Гаврилова [Спогад]

16-04-2020

Друзі! Сьогодні (14 квітня ) виповнилося століття з дня народження Великого Вчителя України, педагога від Бога... А ще патріота і...

Про історичні зв'язки Русі-України з хрестоносцями

15-04-2020

Про історичну знахідку (уламок печатки Ордена Госпітальєрів), яка підтверджує зв'язки України-Русі з хрестоносцями, розповідає відомий український історик, науковий співробітник Інституту історії...