Листування урядових установ за 1894 рік розкриває обставини встановлення пам’ятника видатному цукрозаводчику і благодійнику Івану Герасимовичу Харитоненку в Сумах. Значне місце приділяється обгрунтуванню потреби встановлення пам’ятника та, у зв’язку з цим, переліку заслуг видатного громадянина перед містом.
Оригінали документів зберіггаються в Російському державному історичному архіві (м. Санкт-Петербург)
Іва́н Гераси́мович Харито́ненко (1820 — 1891) — землевласник і цукрозаводчик, відомий філантроп; син селянина-чумака, нар. в с.Нижня Сироватка на Сумщині. Належав до найбагатших власників цукрових зав. в Україні, гол. в Сумському пов. 1890 — один з гол. чл.синдикату рафінадних цукрозаводчиків. Збудував і утримував дитячий притулок, будинок мед. факультету і студентський гуртожитокХарківського університету, церкву в Нижній Сироватці тощо.
Маленьке повітове провінційне місто Суми, яке з 10,3 тисячі чоловік у 1850 р. виросло до 50,4 тис. у 1915 р. своїм промисловим і культурним розвитком багато в чому завдячує діяльності торгового будинку “Харитоненко з сином”. Більшість цукрових заводів Сумщини, які раніше належали окремим поміщикам, невдовзі після реформи 1861 року, перейшли в руки двох великих промисловців і цукрозаводчиків краю: Терещенка і Харитоненка. Засновником його був Іван Герасимович Харитоненко — особа неординарна, яка залишила в історії міста і в пам’яті його жителів значний слід. І. Г. Харитоненко — уродженець с. Нижня Сироватка Сумського повіту, селянський син із багатодітної сім’ї, де було 9 дітей. Навчався в місцевій церковно-приходській школі, служив конторщиком у бакалійних лавках купців. Предметом законної гордості торгового будинку «Харитоненко з сином» були ліси, де разом з вирубками проводилися лісокультурні роботи, існували лісорозсадники, вирубані площі засаджувалися цінними породами дерев.
Головна контора торгового будинку “Харитоненко з сином” знаходилася в Сумах. Контори були у Москві, Харкові, Томську, Владивостоці, Туреччині, Персії. Величезні багатства, нажиті за такий короткий строк, щедрість, благодійність Харитоненка та його спадкоємців сприяли процвітанню міста і повіту. У селі Кияниці, що на північ від Сум, побудував родинний палац (див. Палац Харитоненка).
На кошти родини Харитоненків засновано дитячий притулок для дівчат-сиріт, названий в народі “пансионом благородных девиц” за рівень освіти і виховання в ньому,селянський банк, гуртожиток для студентів Харківського університету, реальне училище, церкву в с. Нижня Сироватка, жіночу гімназію, Троїцький собор. Значні кошти виділялися для розширення будівлі Сумського окружного суду, богадєльні біля церкви на кладовищі. Перший бетонний міст у Сумах через річку Сумку був побудований на кошти П. І. Харитоненка у 1910 році, — як раз навпроти головної контори.
При Сумському реальному училищі була затверджена стипендія імені І. Г. Харитоненка.
П. І. Харитоненко заснував в Сумах дитячу лікарню, виділив гроші для заснування кадецького корпусу. Крім цього були численні пожертвування навчальним закладам, духовенству для роздачі бідним, пенсії, стипендії. Заслуги Харитоненка (старшого) у справах комерції, благодійництва гідно оцінені урядом і громадою м. Суми. Іван Герасимович мав чин дійсного статського радника, почесного громадянина м. Суми, почесного попечителя Сумського реального училища, був нагороджений орденами Св. Володимира — ІІІ ступеня і Св. Станіслава — І ступеня.
Визнаючи заслуги (серед іншого фінансування будівництва Троїцької церкви, реального училища, лікарні Святої Зінаїди тощо) перед містом родини Харитоненків і, зокрема, І. Г. Харитоненка, вдячні городяни наприкінці ХІХ століття прийняли рішення спорудити пам’ятник завновнику династії цукрозаводчиків і меценатів.
Зведення монументу здійснювалось за кошти пожертвувань самих городян. Відтак, 1899 року за проектом скульпторів О. М. Опєкушина та А. Круазі у середмісті Сум постав пам’ятник І. Г. Харитоненку, загальний вид якого був неокласичним.
Після Жовтневого перевороту 1917 року пам’ятник, точніше скульптуру І. Г. Харитоненка, у 1918 році знищили більшовики. На постаменті, який лишився, згодом було встановлено фігуру “вождя пролетаріату” В. І. Леніна. Таким чином, пам’ятник став оплотом радянської пропаганди.
Зі здобуттям незалежності України в 1991 році і підйомом національної свідомості українців Суми стали одним з небагатьох міст на Сході України, де знесли пам’ятник Леніну. Більше того, на старий постамент було повернуто фігуру видатного городянина І. Г. Харитоненка.
