Середа, 13 березня 2024 12:38
Кобзар на віки: історія фото конотопців, які вшанували 100-ліття Тараса Шевченка
Автор Зоя Шалівська, член НСЖУ, м. Конотоп
Доля Тараса Шевченка, чиє 210-ліття відзначаємо, тісно пов’язана з Конотопщиною. Великий інтерес привертають дружні зв’язки поета-пророка з родиною Лазаревських із села Гирявка, нині це Шевченкове. Брати Лазаревські належали до прогресивних кіл суспільства, поділяли демократичні погляди і перебували під великим впливом ідей Тараса Шевченка. Свою прихильність до родини поет висловив у листі до їхньої матері Афанасії Олексіївни: «Вдячних синів ваших я звик називати своїми рідними братами. Дозвольте ж Вас називати мною щирою і відданою матір’ю. Прийміть глибокий синівський поцілунок від глибоко…
Опубліковано в Уроки краєзнавства
Субота, 09 березня 2024 14:50
Шийка Олексій. Таємниця назви слободи Деркачівка
Автор Олексій Шийка, журналіст, краєзнавець
Вашій увазі пропонується історична розвідка про слободу Деркачівка Недригайлівської сотні Сумського слобідського козацького полку. В першій частині поговоримо про осадження та розбудову цього поселення.
Опубліковано в Лекційна зала
Понеділок, 19 лютого 2024 13:16
Назаренко Ігор. В ім’я справедливості [Справа сумських шістдесятників]
Автор Ігор Назаренко, сумський журналіст![Назаренко Ігор. В ім’я справедливості [Справа сумських шістдесятників]](/media/k2/items/cache/0a0038c92c1a3dc7cd847c1a1cf41ec5_S.jpg)
Місто Суми. Воєнна осінь 2023 року. Міський тролейбус котить Харківським мостом, що вигнувся дугою над річкою Псел. Перша зупинка. Записаний жіночий голос оголошує з динаміків салону: «Торговий центр «Мануфактура». Текстильну фабрику давно знесли, а на її місці, іще до нападу Росії, встигли збудувати показний торгівельно-розважальний комплекс з відповідною назвою. Двері тролейбуса зачиняються, електронна жінка анонсує: «Наступна зупинка – «вулиця Шістдесятників». Пані пенсійного віку, що сидить попереду мене обурено говорить подружці: «Що це за шістдесятники? Хто це таке придумав, нічого не…
Опубліковано в Лекційна зала
Неділя, 04 лютого 2024 20:33
Гриценко Андрій. До 100-річчя Івана Івановича Бороденка
Автор Андрій Гриценко, доктор педагогічних наук, доцент (м. Глухів)
Ветеран війни, багаторічний вчитель та директор школи Іван Бороденко запам’ятався не одному поколінню глухівчан та жителям Обложок, Кучерівки, Вільної Слободи, Соснівки та багатьох інших населених пунктів нашої Глухівщини, як мудрий керівник, талановитий музикант та прекрасний сім’янин.
Опубліковано в Лекційна зала
Середа, 31 січня 2024 18:02
Тарабан Юрій, Кудінов Дмитро. Нарис із історії Охтирського духовного училища (1819-1888 рр.)
Автор Юрій Тарабан, доктор філософії, Дмитро Кудінов, доктор історичних наук, професор (м. Суми)
Мета дослідження – розкрити зміст процесу становлення та розвитку Охтирського духовного училища упродовж усього періоду його існування. Наукова новизна. У статті відображено поліаспектний комплексний аналіз архівних джерел, що дозволило досягти таких дослідницьких результатів: визначити чинники, що зумовили відкриття духовного училища в Охтирці; охарактеризувати церковноадміністративні умови відкриття та діяльності Охтирського духовного училища; уперше ввести до наукового обігу відомості про стан навчального процесу, методику викладання, характеристику виховної роботи, систему дисциплінарних стягнень та покарань, списки керівного складу та викладачів; охарактеризувати склад учнів училища…
Опубліковано в Уроки краєзнавства
Понеділок, 29 січня 2024 17:56
Гриценко Андрій. Григорій Сапітон: життєпис в умовах сталінського режиму
Автор Андрій Гриценко, доктор педагогічних наук, доцент (м. Глухів).
До 70-річчя з дня смерті Григорія Львовича Сапітона - українського педагога та директора Глухівського учительського інституту в 1947 – 1952 роках.
Опубліковано в Лекційна зала
Неділя, 21 січня 2024 20:00
105 років Закону Директорії Української Народної Республіки про автокефалію
Автор Олексій Усенко
Закон Директорії про автокефалію Православної Церкви було прийнято 1 січня 1919 року. Публікація цього історичного закону була викликана великим протистоянням між прихильниками української автокефалії та супротивниками, переважно етнічними росіянами, які відстоювали вірність Російській Православній Церкві. Цей релігійний конфлікт на початку 1919 року мав тривалу історію, оскільки під час трьох сесій Всеукраїнського Собору 1918 року проукраїнські та проросійські сили остаточно оформилися в два ворожих табори. Тому публікація закону Директорії Української Народної Республіки після усунення Уряду гетьмана Павла Скоропадського став неприємною несподіванкою…
Опубліковано в Лекційна зала
Неділя, 07 січня 2024 22:28
Гриценко Андрій. Історія ефективного запровадження госпрозрахунку наприкінці 1950-х років у колгоспі села Слоут на Глухівщині (До 25-річчя від дня смерті Василя Овсієнка)
Автор Андрій Гриценко, доктор педагогічних наук, доцент (м. Глухів)
Про колоритну особистість Василя Якимовича ще й зараз згадують, як йому вдалося за радянської влади в окремо взятому Слоуті побудувати фактично капіталізм та перетворити збитковий післявоєнний колгосп імені Чапаєва на передовий-мільйонер та зробити багатими тих, хто в ньому продуктивно працював. Утім значні заслуги керівника радянська влада скромно оцінила державними нагородами. Чому? Є різні думки, в тому числі й гіпотеза про співпрацю з окупаційною владою під час німецько-радянською війни. Та й «контроль карбованцем» подобався далеко не всім. На голову колгоспу навіть…
Опубліковано в Лекційна зала
Приблизно такий же млин над яром був у мого прадіда козака-землевласника Леонтія Антоновича Шумила у його родовому хуторі Шумили Лебединського повіту Харківської губернії (нині Сумської області). Він його будував власноруч разом зі своїм братом Мусієм. Прадід був учасником Першої світової війни (воював на румунському фронті), мав у хуторі Шумили власне господарство та землі (а також млин, комори, худобу), де працював не покладаючи рук. Всього в житті досягав несамовитою працею. Потім прийшли більшовики, розкуркулили і все відібрали, млин відійшов до колгоспу,…
Опубліковано в Екскурсії
Вівторок, 07 листопада 2023 10:07
Шалівська Зоя. Як зросійщували українців [за архівними документами Конотопської сотні 30-х - 70-х років ХVIII ст.]
Автор Зоя Шалівська, журналіст, краєзнавець (м. Конотоп)![Шалівська Зоя. Як зросійщували українців [за архівними документами Конотопської сотні 30-х - 70-х років ХVIII ст.]](/media/k2/items/cache/269401f752c95f50284124672323b4ac_S.jpg)
Надзвичайно важливою цьогорічною подією в історичній науці стало видання першого тому "Ревізій Конотопської сотні 30 - 40-х рр. ХVIIIст." та "Місто Конотоп у матеріалах Генерального опису Лівобережної України 1765 – 1769 років" (упорядник Олександр Тригуб). Ознайомлення з цими виданнями дає нам змогу краще дізнатись про Конотоп як сотенне місто козацької держави Гетьманщини.
Опубліковано в Лекційна зала