Вівторок, 25 січня 2022 09:21
Шалівська Зоя. Богданівський яр скорботи: 80 років тому на Миколаївщині почалося масове знищення євреїв
Автор Зоя Шалівська, журналіст, краєзнавець (м. Конотоп)
Упорядковуючи родинний архів, знайшла конверт із написом «Богданівка». У пожовтілих від часу вирізках із газет 1950-х років йшлося про масові розстріли, як тоді писали, мирних радянських громадян. Саме за селом Богданівка, що на річці Південний Буг у Миколаївській області, 80 років тому, 21 грудня 1941 року, почалось жахливе за своєю жорстокістю знищення зігнаних у гетто євреїв.
Опубліковано в Лекційна зала
П'ятниця, 03 грудня 2021 21:14
"Я дерево Правди. Народ я могучий!"
Автор Владислава Юрченко, учениця 10 класу Бобрицького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ст. Роменського району
Пропонуємо вашій увазі мультимедійний відео - проєкт «Я дерево Правди. Народ я могучий!» в рамках проведення Всеукраїнського конкурсу мультимедійних проєктів «Врятувати від забуття», організатором якого є Міжнародний благодійний фонд національної пам’яті України у співпраці із центральними та місцевими органами влади. Також в організації заходу беруть участь представники Інституту Історії України НАН України, Кабінету Міністрів України, Спілки письменників України. Автор проєкту: Юрченко Владислава Юріївна, 14 років, жителька села Бобрик Роменського району Сумської області. Активна, добра, весела, цілеспрямована. Мріє жити в країні,…
Опубліковано в Лекційна зала
Четвер, 14 жовтня 2021 20:57
Федір Достоєвський: Свій серед чужих, чужий серед своїх. (До 200-річчя з дня народження Ф. Достоєвського)
Автор Алекс Сірий, історик-русист
У 2021 році виповнюється 200 років з Дня народження великого російського письменника Федора Достоєвського. Ми також вирішили долучитися до цієї дати і показати справжнього Достоєвського, а не спотвореного російськими міфами та пропагандою. Бо, як відомо, самі росіяни погано знають справжні погляди українців за походженням Достоєвського, Гоголя та інших письменників. У 1920 році, знаходячись в еміграції, рідна донька письменника Федора Достоєвського Любов Федорівна Достоєвська видала в Мюнхені книгу про свого батька під назвою “Dostojewski geschildert von seiner Tochter”, що стала справжньою…
Опубліковано в Лекційна зала
Понеділок, 04 жовтня 2021 09:37
Галицько-Волинський літопис: Текстологія
Автор Олексій Толочко, доктор історичних наук, член-кореспондент НАНУ
Історичний вебінар\Historical webinar", рубрика «Mediaevalia», презентують виступ, одного з найкращих українських істориків середньовіччя, знавця літописання і києворуської спадщини, доктора історичних наук Олексія Толочка. Науковець презентує видання тестологічного аналізу Галицько-Волинського літопису, що був пророблений колетивом дослідників, який він очолює. Під час презентації дослідник висвітив низку цікавих подробиць щодо історії створення літопису та осбливостей роботи очолюваного ним семінару. Після виступу відбулось обговорення представлених Олексієм Толочко результатів, думок і спостережень. Запис зроблено 21 вересня 2021. Мова українська.
Опубліковано в Лекційна зала
Понеділок, 20 вересня 2021 08:39
Життєвий і науковий шлях історика Наталії Мірза-Авакянц (1889-1940?)
Автор Ірина Петренко, доктор історичних наук, професор (м. Полтава)
"Історичний вебінар\Historical webinar", рубрика «На службі Кліо», презентує доповідь професора Ірини Петренко. Дослідниця висвітлює біографію і аналізує творчій шлях талановитого, але призабутого науковця, чий розквіт і плідний період праці припав на 20-30-ті рр. ХХ ст., Наталії Мірза-Авакянц. Життя і творчість дослідниці були обірвані молохом сталінських репресій, що зібрав криваву жатву в УРСР істотно підірвавши і занапастивши українське національне Відродження вцілому, і розвиток української науки та історіописання зокрема.
Опубліковано в Лекційна зала
Субота, 24 липня 2021 15:23
Пристрасті довколо «Wołyn» Войчєха Смажовскєго
Автор Оксана Каліщук, доктор історичних наук, професор (м. Луцьк)
"Історичний вебінар\Historical webinar", у рубриці "Історичний кіноогляд", презентує доповідь професора Оксани Каліщук. Фахівець з польсько-українських взаємин у міжвоєнний час і в часі Другої світової війни, аналізує фільм Войчєха Смажовскєго «Wołyn». Увагу дослідниці привертають як особливості конструювання волинських подій у стрічці, так і реакція на стрічку в Польщі, Україні та РФ.
Опубліковано в Лекційна зала
Середа, 30 червня 2021 08:22
Корнієнко Олег. Останній бій армії Нестора Махна
Автор Олег Корнієнко, історик, голова Сумської обласної організації Національної спілки краєзнавців України.
30 червня 2021 року виповнюється 100-річчя з дня останнього великого бою Повстанської революційної селянської армії (Н.Махна) в районі сіл Хоружівка та Беседівка нинішньої Сумської області.
Опубліковано в Лекційна зала
Середа, 23 червня 2021 15:39
Усенко Олексій. Історичний аспект російсько-більшовицького сепаратизму на території українського Донбасу
Автор Олексій Усенко, історик, м.Суми
Останнім часом Росія намагається довести, що Україна не повинна бути унітарною та соборною державою, оскільки в ній є нібито області, які навіть в часи гетьманату П.Скоропадського та Української Народної Республіки намагалися самоусунутися від розбудови Української держави. Одним із таких доказів, на їхню думку, є Донецько-Криворізька Радянська Республіка (ДКРР). Проголошення Донецько-Криворізької Радянської Республіки відбулося 30 січня 1918 року в Харкові на ІV з’їзді Рад Донецького і Криворізького басейнів. На з'їзді були присутні 74 делегати, які представляли російські ліворадикальні партії, з правом вирішального голосу -…
Опубліковано в Лекційна зала
23 травня в Україні святкують День героїв, присвячений яскравим сторінкам національно-визвольної боротьби. Це свято відносно нещодавно стало поширеним в усіх українських регіонах, хоча існує вже довгий час. Отже, у 1941 році Другий великий Збір Організації Українських Націоналістів постановив відзначати 23 травня як День Героїв. Свято покликане підкреслити історичний зв’язок сучасної Української держави з воїнами часів Київської Русі, козаками Гетьманщини, Українськими Січовими Стрільцями, вояками армій Української Народної Республіки та Української Повстанської Армії. У кожного народу свої герої, ставлення до яких з…
Опубліковано в Лекційна зала
Середа, 05 травня 2021 10:47
Російські ССівці в боротьбі за ідеали Гітлера і Сталіна
Автор Алекс Сірий, історик
Для виконання плану «Цеппелін» у таборах СС для радянських військовополонених в окупованій німцями Польщі було створено “Бойовий Союз Російських Націоналістів” (БСРН). Очолив цю політичну організацію колишній підполковник Робітично-Селянської Червоної Армії Володимир Гіль, який отримав псевдо Родіонов. Володимир Гіль народився 11 червня 1906 року в селі Дороганово Бобруйського повіту, Могильовської губернії в Російській імперії. У 1923 році він закінчив школу та, через певний час, вступив до лав Робітично-Селянської Червоної Армії. Згодом випускника Борисоглібсько-Ленінградскої кавалерійської школи Володимира Гіля було призначено командиром…
Опубліковано в Лекційна зала
Новини
Вітаємо Володимира Садівничого!
12-06-2026
Сьогодні, 12 червня, відзначає свій перший 60-річний ювілей знаний український журналіст, краєзнавець, науковець і педагог, голова Сумської обласної організації Національної...
Про конфлікт у Сумській "Просвіті"
23-03-2026
Юрію Коваленку - 60!
22-03-2026
Сьогодні мало б виповнитися 60 років з дня народжнення непересічного вченого і патріота Юрія Олександровича КОВАЛЕНКА (1966—2023). Він знаний на...
«ШЕВЧЕНКІВСЬКІ ДНІ УКРАЇНСЬКОЇ ЕМІГРАЦІЇ»: ЗА МАТЕРІАЛАМИ ЗАРУБІЖНИХ АРХІВІВ
14-03-2026
10 березня у Сумській обласній універсальній науковій бібліотеці відбулася історична година до дня народження Тараса Григоровича Шевченка та вшанування його...
Запрошуємо на лекцію Валерія Власенка!
04-03-2026
10 березня 2026 року. Тема лекції: "Шевченківські дні української еміграції". Місце проведення: Сумська обласна універсальна наукова біліотека, зала 303. Початок: 14.00
Вийшов 3-4 номер часопису "Українська державність" за 2025 рік
14-02-2026
Зміст Світлана Чорна. Історія про те, як вигравати битви Науковий центр української державності імені професора Володимира Кульчицького Національної академії правових наук України Дмитро Гордієнкою Перший історик...