Сполучені Штати Америки - Джордж Вашингтон, Томас Джефферсон, Гаррі Трумен та Рональд Рейган;

Великобританію безумовно уособлюють - монархи та Вінстон Черчилль.

Німеччина - Отто фон Бісмарк-Шенгаузен, Конрад Аденауер та Гельмут Коль;

Франція - Орлеанська Діва Жанна д’Арк, Наполеон І Бонапарт та генерал Шарль Де Голль;

Фінляндія - генерал Карл Густав Маннергейм;

Туреччина - Мустафа Кемаль Ататюрк;

Уособленням Китайської Народної Республіки є лідери КПК Мао Цзедун та Ден Сяопін;

Держава Ізраїль - Голда Меїр, Давид Бен-Гуріон та Володимир (Зеев-Вольф) Жаботинський;

Індія - Магатма Ганді та Індіра Ганді;

Іспанія - генерал Франсіско Франко;

В’єтнам - Хо Ші Мін;

Монголія - Чингісхан;

Кіпр - генерал Георгіос Гривас;

Куба - Фідель Кастро та Ернесто Че Гевара;

Польща - Юзеф Пілсудський та ідеолог націоналізму Роман Дмовський;

Білорусь - князі Полоцького князівства Рогволод та  Брячислав, Кастусь Каліновський, Петро Машеров і великий білоруський письменник Васіль Биков;

Російська Федерація - Олексанр Невський, Іван Грозний, Петро І, Катерина ІІ, Володимир Ленін, Йосип Сталін, Георгій Жуков, Юрій Гагарін та Путін.

        В Україні ставлення до історичної пам’яті і своїх героїв завжди було складним і часто неконструктивним. Після розвалу Радянського Союзу колишня партійна номенклатура, яка зайняла провідні місця в державній ієрархії боялася висловлювати свою позицію відносно історії України та її героїв. І тому на всі свята представники влади покладали квіти до пам’ятників Тарасові Шевченку; благо, після падіння радянського режиму їх було досить багато в кожному українському місті. Крига скресла лише після Майдану в 2014 році і після анексії путінською Росією Криму та початку російсько-української війни.

Тепер ми відверто можемо стверджувати, що уособленням України є київські князі Святослав Хоробрий, Володимир Великий - Хреститель Русі, Ярослав Мудрий, княгиня Ольга, гетьмани Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Виговський, Петро Дорошенко, Іван Мазепа та Пилип Орлик. Великий поет, художник і національний пророк Тарас Шевченко, поетеса Леся Українка, поет і мислитель Іван Франко. Звичайно ж, і лідери українського народу, які уособлювали українців у ХХ столітті: Михайло Грушевський, Симон Петлюра, Євген Коновалець, Степан Бандера, Ярослав Стецько та Роман Шухевич.

Тому ті українські інтелектуали, які у 1941 році  на Другому Великому Зборі Організації Українських Націоналістів вирішили та постановили, що кожного року необхідно відзначати в день загибелі Євгена Коновальця 23 травня Дня Героїв, були абсолютно праві, адже у кожної нації є свої герої, які назавжди вписані в її історію та генетичний код.

На сучасному етапі війна, яку розпочала Російська Федерація проти українського народу після анексії Криму і початку агресії на Донбасі, що вже триває майже 8 років народила нових українських героїв, які вели і ведуть боротьбу проти російського агресора і окупанта. Їх імена також назавжди увійшли в пам’ять і душу української нації, в художні та документальні фільми,  пісні, вірші та підручники історії України.