«Мовчання грому» - книга поезій, яких усе менше пишеться й видається. На жаль. Цій збірці притаманні глибинна правда, щирість, першовідкриття Слова. Автор сповідується перед собою, людьми, природою. Він -частинка всього сущого. І тому - справжній! Для поціновувачів класичного українського вірша.
Опубліковано в Уроки краєзнавства
Четвер, 20 січня 2022 13:09
Ткаченко Борис. Свято Водохреща в Лебедині
Автор Борис Ткаченко, член Національної спілки краєзнавців України (м.Лебедин)
Свято Водохреща для лебединців було як підсумок зимових свят. Щось на зразок завершення зимових щедрот, як прощання і з Різдвом, і з Маланкою, і з Василем та й з давнішими - Варками, Савками та Миколаєм. Тому і відзначали це свято гамірно та пишно: Із стріляниною, із піснями, з катанням на санях та ‘каруселіях’’. На кризі річки Вільшанки чи Псла теслі майстрували крижані хрести та престоли, а то й крижану церковцю. Кожна парафія прагла перевершити сусідню в майстерності та вигадливості. Крижані…
Опубліковано в Уроки краєзнавства
Опубліковано в Уроки краєзнавства
Четвер, 02 грудня 2021 13:20
Григорій Сковорода і Сумщина
Автор Сумська обласна універсальна наукова бібліотека
«Григорий, сын Саввы, Сковорода родился в Малой России, Киевского наместничества, Лубенской округи, в селе Чернухах, в 1722 году. Родители его были из простолюдства: отец – казак, мать – такого же рода. Они имели состояние мещанское, посредственно достаточное, но честностью, правдивостью, странноприимством, набожеством, миролюбивым соседством отличались в своем кругу. Сей сын их, Григорий, по седьмому году от рождения приметен был склонностью к богочтению, дарованием к музыке, охотою к наукам и твердостью духа. В церкви ходил он самоохотно на клирос и певал…
Опубліковано в Уроки краєзнавства
Четвер, 19 серпня 2021 11:04
Суми. 1991. Події. Факти: по сторінках періодичних видань [краєзнавчий дайджест]
Автор О. Халєєва, головний бібліограф Сумської міської центральної бібліотеки ім. Т. Шевченка![Суми. 1991. Події. Факти: по сторінках періодичних видань [краєзнавчий дайджест]](/media/k2/items/cache/bb4765ea9e0e936e0b34d6c1fb4a6db8_S.jpg)
1991 рік став точкою відліку сучасної України. Якими були Суми в 1991 році? Якими були настрої сум’ян? Як сприйняли городяни новину про Незалежність України? В час, коли не було Інтернету, мобільною зв’язку, супутникового телебачення одним з основних джерел інформації були періодичні видання. Пропонуємо до вашої уваги добірку публікацій за 1991 рік з сумських газет «Добрий день» та «Червоний промінь», у яких відображено атмосферу нашою міста, думки сум'ян, їх ставлення до тих подій, перші кроки на шляху становлення української держави та сподівання на…
Опубліковано в Уроки краєзнавства
Понеділок, 31 травня 2021 17:00
Роль визначних особистостей Сумщини в становленні Української державності 1917-1918 рр.
Автор Сумська обласна універсальна наукова бібліотека
Становлення української державності 1917-1918 рр. пов’язане зі створенням та діяльністю першого українського парламенту – Центральної Ради. Говорячи про Сумщину в цей час, маємо на увазі території сучасної області, які по 1917 рік перебували у складі чотирьох колишніх російських губерній: Харківської, Чернігівської, Полтавської, Курської. 1917 рік відкрив в історії України нову добу, основним змістом якої став шлях до свободи. І почався він із створення Української Центральної Ради. 1917-1918 роки – один із найбільш складних періодів у розвитку української державності. Це час…
Опубліковано в Уроки краєзнавства
Субота, 08 травня 2021 22:26
Шалівська Зоя. Сторінки історії Підлипенської парафії. До 125-річчя побудови Свято-Миколаївського храму
Автор Зоя Шалівська, заст. голови Конотопського товариства «Просвіта», член НСЖУ
Глибини віків сягає історія села Підлипного. Нелегкі, часто трагічні долі підлипенців. Такою ж драматичною є і доля сільської церкви, колись величної та багатої, що по-дикунськи була зруйнована більшовиками. А за давніх часів село мало невелику церкву із солом’яною стріхою, майдан-вигін навколо церкви називався Церківським. На ньому проводились церковні обряди, козацькі ради. Підлипенська церква входила до складу Чернігівської єпархії. При церкві діяла братська парафіяльна школа та утримувався коштом громади козацький шпиталь. Громада доглядала хворих та покалічених козаків і безнадійно хворих та…
Опубліковано в Уроки краєзнавства
П'ятниця, 02 квітня 2021 17:59
Канаєва Анна. Особливості вивчення теми "Конотопська битва" на уроці історії України
Автор Анна Канаєва, магістр (СумДПУ ім. А. С. Макаренка)
У статті аналізуються методи викладання на уроках історії матеріалу з теми «Конотопська битва». Обґрунтовується доцільне використання методів, засобів та прийомів, а саме словесних, друковано словесних, умовно-графічної наочності (робота з картами, таблицями) та інших у навчально-виховному процесі, які ефективно використовуються в сучасній школі задля формування в учнів історичної пам’яті, а отже – історичної свідомості. Опубліковано: Теорія та методика вивчення суспільних дисциплін. Суми, 2018. № 1. С. 89-93.
Опубліковано в Уроки краєзнавства
Четвер, 01 квітня 2021 12:05
Розповіді про Лєніна, записані на початку 70-х років минулого сторіччя в селі Красилівка Ставищенського району на Київщині від бабів Зіньки Кравчук та Ярини Задорожньої
Автор Кравчук З., Задорожня Я.
Такого штибу народна творчість не могла не виникнути в ХХ столітті. З одного боку це було відображення гучних політичних подій в наївній народній уяві. До того ж, подій, які боляче вдарили по життях мільйонів українських селян. З іншого - своєрідна відповідь на канони "соцреалізму" та протест проти інформаційно-пропагандистських потоків офіційної брехні й славослів'я на адресу компартійних вождів, що ними щедро "пудрили мізки" всім поколінням, які жили в совєтську епоху. Народна словесність, яка виникла, певно, ще тоді, коли людина почала спілкуватися…
Опубліковано в Уроки краєзнавства
Середа, 09 грудня 2020 12:52
Сумський курінь Січових стрільців воював із "червоними" й "білими"
Автор Михайло Ковальчук, кандидат історичних наук (Інститут української археографії та джерелознавства ім. Грушевського)
Коли в листопаді 1918-го в Європі закінчилася Перша світова війна, жителів повітового міста Суми на Харківщині охопила паніка. Донедавна союзні австро-німецькі війська спішно залишали Україну. На околицях з"явилися більшовицькі загони, що потрапляли сюди з "нейтральної смуги" на російсько-українському кордоні. Нападали на українські й німецькі частини, грабували потяги. За партизанами сунули регулярні частини Червоної армії.
Опубліковано в Уроки краєзнавства
Новини
Вітаємо Володимира Садівничого!
12-06-2026
Сьогодні, 12 червня, відзначає свій перший 60-річний ювілей знаний український журналіст, краєзнавець, науковець і педагог, голова Сумської обласної організації Національної...
Про конфлікт у Сумській "Просвіті"
23-03-2026
Юрію Коваленку - 60!
22-03-2026
Сьогодні мало б виповнитися 60 років з дня народжнення непересічного вченого і патріота Юрія Олександровича КОВАЛЕНКА (1966—2023). Він знаний на...
«ШЕВЧЕНКІВСЬКІ ДНІ УКРАЇНСЬКОЇ ЕМІГРАЦІЇ»: ЗА МАТЕРІАЛАМИ ЗАРУБІЖНИХ АРХІВІВ
14-03-2026
10 березня у Сумській обласній універсальній науковій бібліотеці відбулася історична година до дня народження Тараса Григоровича Шевченка та вшанування його...
Запрошуємо на лекцію Валерія Власенка!
04-03-2026
10 березня 2026 року. Тема лекції: "Шевченківські дні української еміграції". Місце проведення: Сумська обласна універсальна наукова біліотека, зала 303. Початок: 14.00
Вийшов 3-4 номер часопису "Українська державність" за 2025 рік
14-02-2026
Зміст Світлана Чорна. Історія про те, як вигравати битви Науковий центр української державності імені професора Володимира Кульчицького Національної академії правових наук України Дмитро Гордієнкою Перший історик...