В історії Конотопщини прослідковуються 9 поколінь краєзнавців. Дослідження історії Конотопщини почалося у XIX ст. Перші спроби вивчення історії рідного краю були започатковані відомим церковним істориком Філаретом (Гумілевським), який дав опис церков Конотопа та Конотопщини в «Историко-статистическом описании Черниговской епархии».
20 лютого в Україні вшановують пам'ять Героїв Небесної сотні. Ті, хто лише вчора стояв пліч-о-пліч з нами на барикадах, загинули від куль снайпера, від кийків «Беркута» і стали вічним нагадуванням про необхідність досягнення майданівських ідеалів. Сумський край, як і багато областей, був в авангарді тієї боротьби. Спробуємо згадати про боротьбу мешканців області під час Революції Гідності.
Дорогою ціною здобута наша незалежність. Продовжую дослідження про репресованих конотопських бандуристів. Та нічого. Тільки от що. На пронизливих вітрах Облетіло наше листя, Облетіло його страх.                                                                                      Ліна Костенко
У статті висвітлено життєвий шлях та представлено наукові здобутки Олександра Дмитровича Твердохлєбова, творчий доробок якого з історії Слобідської та Лівобережної України донині залишається на часі. Актуалізовані опубліковані та рукописні праці дослідника, які зберігаються у фондах Охтирського міського краєзнавчого музею, архівних установах, що підтверджують непересічне значення праць для історико-реґіональних наукових пошуків з історії Слобідської України. В історичному нарисі “Город Ахтырка” охарактеризовано усі сторони життя мешканців провінційного слобожанського міста Харківської губернії ХІХ ст., де автором окреслено історико-географічні особливості міста, його фізико-географічну характеристику, історію заселення місцевості та версії про походження назви…
Велика Писарівка на Сумщині була першою, на яку пішли колони техніки рашистів 24 лютого. Свої спогади того дня розповів прикордонник місцевого загону Артем. – Це була звичайна ніч, але зовсім незвичайний ранок, – згадує прикордонник Артем. Вночі 24 лютого він спостерігав за ділянкою кордону на Великій Писарівці, яка першою прийняла бій під час підлого вторгнення росії в Україну. Офіцер розповідає, що о 4.30 пункт пропуску почали «накривати» стрілецькою зброєю, гранатометами. Водночас з росії стала рухатися велика колона ворожої техніки. Там…
Четвертий краєзнавчий збірник присвячено 100-річчю заснування Сумського обласного краєзнавчого музею. Видання містить результати досліджень музейних колекцій та окремих пам’яток, матеріали з історичного та природничого краєзнавства. Розрахований на музейників, істориків, краєзнавців, студентів, широкий загал шанувальників історії та культури Сумщини. Зміст Передмова Музейні колекції Білинська Л., Володарець-Урбанович Я. Ранньосередньовічні скарби Сумщини: нові надходження та програма дослідження Євтушенко Н. Петров Г.Т. та його внесок у формування зібрання Сумського обласного краєзнавчого музею Іванова В. Українська мальована плащаниця ХVIII ст.: іконографія та символіка (до історії предметів «із старих…
Стаття присвячена дослідженню історії династії Апостолів-Кигичів та їх ролі в житті Слобідської України XVIII ст. Встановлено, що родоначальник династії Пилип Петрович Апостол-Кигич, який належав до волоської знаті, записався до війська Петра І. У 1718 р. отримав російське підданство та був нагороджений маєтками в слободах Піна, Злодіївка та Угроїди Сумського слобідського козацького полку. Отримавши землі з населенням, яке там проживало, почав проводити антинародну політику. Він нещадно експлуатував не лише залежних селян, а й почав захоплювати земельні наділи реєстрових козаків. При цьому представники місцевої влади були на боці Пилипа Апостола-Кигича й інших емігрантів волоського походження,…
Місто Суми на початку ХХ ст. було населеним пунктом, що доволі стрімко розвивався у різних сферах – комунальній, господарській, соціальній і культурно-освітній. Остання перетворювала його на потужний регіональний інтелектуальний центр, в якому здобували освіту не лише мешканці Сумського повіту, але й суміжних із ним районів Курської та Харківської губерній. У цілому, розвій місцевих закладів освіти доволі добре описаний в історико-краєзнавчій літературі. Утім, для дослідника ще залишається простір для уточнення, систематизації й розкриття окремих сторін функціонування названих установ. У тому числі, в…
У статті розглядаються основні особливості комплектування і мобілізації особового складу Сумського слобідського козацького полку у 1659-1765 рр. і аналізуються причини їх змін.
Питання участі слобідських козацьких полків у подіях кінця 1708 – початку 1709 рр., пов’язаних з воєнно-політичним виступом гетьмана І. С. Мазепи, залишилося ледве не поза увагою більшості вітчизняних та зарубіжних дослідників. Складається враження, що ці військові формування ледве не стояли осторонь російсько-шведсько-українського конфлікту, хоча Сіверсько-Слобожанський похід війська Карла ХІІ та гетьмана І. С. Мазепи відбувався в прикордонній смузі між Гетьманщиною та Слобідською Україною та безпосередньо на території «московських» козацьких полків – Сумського та Охтирського.

Новини

Тростянчанка Вікторія Іванова посмертно нагороджена орденом «За мужність»

25-11-2022

Вікторія Іванова працювала у квітковому магазині. Після повномасштабного вторгнення, коли російські війська окупували місто Тростянець, вона стала коригувальницею вогню для...

"Топоніміка міста має стати нашою": сумський художник створив цвинтар російських вулиць

12-11-2022

Сумський художник створив цвинтар російських вулиць і оголосив себе його директором. Так чоловік хоче привернути увагу громадськості до затягування міською...

СБУ знешкодила ворожу ДРГ на Сумщині

09-11-2022

СБУ знешкодила ворожу ДРГ, яка готувала вбивства командирів Сил спеціальних операцій ЗСУ Контррозвідка Служби безпеки нейтралізувала диверсійно-розвідувальну групу фсб в результаті...

Пам'яті Андрія Коваленка

04-11-2022

Шановні тростянчани, доводимо до вашого відома, що завтра, 5 листопада, у Тростянці, на цвинтарі по вул. Луніна о 14-00 відбудеться...

Курок Олександр, Гриценко Андрій. Глухівський національний педагогічний університет - найстаріший заклад вищої педагогічної освіти України

25-10-2022

Сьогодні, 25 жовтня, найстаріший педагогічний виш України, Глухівський національний педагогічний університет ім. Олександра Довженка, святкує 148   рік свого народження! Вітаємо!

На фронті загинув історик В'ячеслав Зайцев

06-10-2022

На фронті загинув Вʼячеслав Зайцев – "запорізький кіборг", історик, завідувач інформаційно-видавничого відділу Національного заповідника "Хортиця", депутат Запорізької міськради останніх двох...