У статті аналізується ідеологічне використання образусередньовічної Русі провідними націоналістичними інтелектуалами – ДмитромДонцовим, Юліаном Вассияном, Олегом Ольжичем та Євгеном Маланюком. Вказується, що для них середньовічне минуле не було об’єктом академічного вивчення, а виконувало функцію політичного ресурсу для консолідації нації, формування національної ідентичності й легітимації національних проектів. Середньовіччя репрезентується як «золотий вік» української історії – епоха гармонійної державності, ієрархії та моральної цілісності, що слугує джерелом архетипів державної доблесті, кастової структури суспільства та духовності. Ідеї «нового середньовіччя», популярні в європейській філософській думці1920–1930-х років,…