9 березня 2024 року виповнюється 210 років з Дня народження нашого національного генія великого українського поета, художника, націонал-революціонера, борця з Російською імперією Романових – Тараса Шевченка. Важливою є тема зав’язків Тараса Шевченка з Сумщиною. Перше знайомство Шевченка з Сумщиною відбулося в 1843-1844 роках, коли Тарас Шевченко відвідав село Андріївка тепер (Роменського району), де Шевченко побував у маєтку Василя Миколайовича Рєпніна – рідного брата Варвари Рєпніної з якою Шевченко потоваришував у Яготині. Андріївку Шевченко відвідав восени 1843 року, а на початку…
«Просвіти» в добу Української революції об’єктивно стали тими організаціями, які забезпечували культурне піднесення, як важливу складову цих національно-визвольних змагань. З’їзди «Просвіт» найрізноманітніших рівнів були вагомим чинником організації всієї їх культурно-освітньої роботи. Рішення, що ухвалювалися на таких форумах активізували роботу просвітянських осередків на території волостей, повітів, губерній.
Збірник містить доповіді та повідомлення учасників VІ Міжнародної наукової конференції Історико-краєзнавчі дослідження: традиції та інновації. Розрахований на викладачів вищих і середніх навчальних закладів, науковців, аспірантів, студентів, усіх, хто цікавиться історією. Матеріали подані в авторській редакції. Автори несуть відповідальність за точність наведених фактів, цитат, власних імен, географічних назв, посилань на джерела тощо. Редколегія може не поділяти погляди авторів публікацій.
В історії культурного життя м. Суми помітне місце посідає діяльність діючого в 1860–1870-х роках аматорського театру Михайла Бабичєва (Бабича). Його минулим вже неодноразово цікавилися краєзнавці. Зокрема, осередку театрального життя на початку пореформеної епохи в Сумах присвячені як окремі публікації [6; 8], так і частини наукових і науково-популярних доробків [1; 5; 7]. Стисло видовищно-театралізовану діяльність закладу описав і український мистецтвознавець О. Казимиров [4], котрий спирався на повідомлення про сумські вистави в газеті «Харьковские губернские ведомости» [9], а також на спогади кореспондента «Южный край» і етнографа П. А. Чугуєвця (1855–1895) [10].…
Про Петра Судака, який народився 1900 року, я дізналась від краєзнавця, історика, його односельця Івана Лисого.
Про зміст книги говорить її назва. Це розповідь про жителів Колядинця та населених пунктів Колядинецької сільської ради. Про них та про село розповідають як кореспонденти районної газети, автори, так і самі колядинці. Книгу не можна вважати повною, вичерпною історією села та навколишніх сіл, це лише часточка цієї історії. Вона викладена в розділі «Наш край у минулому», який, можливо, зацікавить місцевих краєзнавців. В книзі розміщено досить багато фотографій, цих живих свідків історії, особливо в розділах «Колядинці в армії» та «Колядинецькі студенти».…
«Пробивав до десятка комуністів однією кулею» – із такою характеристикою залишився в народній пам’яті отаман Лука Клітка. Сьогодні його ім’я майже невідоме українцям, на межі 1920–30-их про отамана Клітку знав чи не кожен мешканець Роменщини, Лубенщини чи Прилутчини. Як згадував український письменник, уродженець Лохвиці, Микола Петренко: «ми, діти, замість гратися у хованки, бавилися в «бандита Клітку». Розповіді про відчайдушні втечі отамана з під варти, що переростали у легенди, передавали з вуст в уста.
У статті досліджується становище військовополонених армій Центральних держав, які в роки Першої світової війни перебували на Сумщині. Термін «Сумщина» щодо зазначеного періоду умовний — фактично йдеться про території, які перебували в складі чотирьох губерній: Харківської (Сумський, Лебединський повіти), Полтавської (Роменський, частково Гадяцький, Прилуцький, Лохвицький і Зіньківський повіти), Чернігівської (Конотопський, Кролевецький, Глухівський повіти, частина Новгород-Сіверського повіту) і Курської (Путивльський, частково, Суджанський повіти). Ці губернії в період воєнних дій були тиловими, тож тут розміщувалися контингенти військовополонених армій Центральних держав. Проаналізовано кількісний склад…
Кваліфікаційна робота є першим комплексним дослідженням книгиспогадів «Полювання за людиною». Робота присвячена висвітленню особистісного виміру репресій 1920-1930-х рр. Кирила Штанька та його родини. Також це дослідження стосується повсякденних практик життя на Роменщині. Має на меті представити особу Кирила Штанька та його життя в надзвичайних умовах. Для розкриття теми було залучено відповідну історіографію. Робота сфокусована навколо такого різновиду джерела як его-джерело. Тому робота починається з короткого викладу інформації про его-джерело, його різновиди, специфіку роботи, переваги та недоліки. Дослідження також містить аналіз…
Метою дослідження є розкриття особливостей функціонування приватного чоловічого закладу середньої освіти, що діяв у м. Суми в 1907–1919 рр. Відповідно цілі автор переслідував завдання з’ясувати обставини формування школи, її матеріально-технічної бази, управління, особливості її фінансування, характер кадрової політики, комплектування учнівського контингенту, зміст навчально-виховного процесу, а також означити умови та кроки ліквідації гімназії. Детально розглянуто причини її створення, перераховані імена ініціаторів та окреслено їхня роль у заснуванні навчального закладу. Акцентована особистість Миколи Ілліча Ізмайлова, який протягом існування гімназії був її провідним…

Новини

Вітаємо Володимира Садівничого!

12-06-2026

Сьогодні, 12 червня, відзначає свій перший 60-річний ювілей знаний український журналіст, краєзнавець, науковець і педагог, голова Сумської обласної організації Національної...

Юрію Коваленку - 60!

22-03-2026

Сьогодні мало б виповнитися 60 років з дня народжнення непересічного вченого і патріота Юрія Олександровича КОВАЛЕНКА (1966—2023). Він знаний на...

«ШЕВЧЕНКІВСЬКІ ДНІ УКРАЇНСЬКОЇ ЕМІГРАЦІЇ»: ЗА МАТЕРІАЛАМИ ЗАРУБІЖНИХ АРХІВІВ

14-03-2026

10 березня у Сумській обласній універсальній науковій бібліотеці відбулася історична година до дня народження Тараса Григоровича Шевченка та вшанування його...

Запрошуємо на лекцію Валерія Власенка!

04-03-2026

 10 березня 2026 року. Тема лекції: "Шевченківські дні української еміграції". Місце проведення: Сумська обласна універсальна наукова біліотека, зала 303. Початок: 14.00

Вийшов 3-4 номер часопису "Українська державність" за 2025 рік

14-02-2026

Зміст Світлана Чорна. Історія про те, як вигравати битви  Науковий центр української державності імені професора Володимира Кульчицького Національної академії правових наук України  Дмитро Гордієнкою Перший історик...