Вівторок, 25 жовтня 2011 03:00
Гогун Олександр. Як "народні месники" мстили народові (Про деякі особливості совєтського партизанського руху на території України в роки Другої світової війни)
Автор Гогун Олександр, кандидат історичних наук, Росія, м.С-Петербург
У совєтській історіографії й міфології картина нацистської окупації СССР представлена кількома доволі простими схемами. Зокрема стосовно комуністичного партизанського руху було висунуто низку постулатів, за рамки яких донедавна просто заборонялося виходити: — совєтські партизани мали всебічну підтримку мирного населення; — головна мета партизанського руху — боротьба з німцями, другим завданням був захист населення від терору та репресій ворогів; — матеріально й матеріяльно-технічно «народні месники» забезпечували себе за рахунок трофеїв, забраних у противника, при чому частину з них повертали місцевому населенню.
Опубліковано в Статті
Вівторок, 25 жовтня 2011 03:00
Леонід Полтава: "...А як доб'єтеся до своєї правди, повезіть оцей прапор у Київ і поставте на найвищому місці"
Автор Іванущенко Геннадій
Подібний переказ про захований прапор УНР я чув у нашому Лебедині. Там, на горищі однієї жінки зберігалася безцінна реліквія протягом 73 років. Заховані прапори... Це як закопані скарби Полуботка. Є вони насправді чи ні, але поки живе легенда – живе і віра в досягнення мети. Ці два прапори існували реально. І реальні люди переховували їх та про це писали. Автор цього спогаду – Леонід Полтава, був учасником підпілля ОУН(р) в часи німецької окупації на Роменщині Сумської області. Можливо і згаданий…
Опубліковано в Статті
Вівторок, 25 жовтня 2011 03:00
Іванущенко Геннадій. Яструбинська республіка: погляд через століття
Автор Іванущенко Геннадій
Летів яструб через поле та й сів на стовп, закопаний посеред майдану нового козацького поселення. Так говорить одна з легенд про походження назви села. Минали роки, десятиліття, відколи тут у кінці XVII століття осіли перші вихідці з Правобережної України. Поступово втративши козацькі привілеї, вони перетворювалися на звичайних селян або наймитів строганівських економій, хутора Степного, села Овчарного та інших маєтків. Сіре, буденне життя і таке ж непримітне село.
Опубліковано в Статті
Вівторок, 25 жовтня 2011 03:00
Осадчий Михайло Григорович: витяг зі справи КГБ
Автор Геннадій Іванущенко
Витяг зі справи КГБ СССР, який подаємо тут в електронній копії, стосується діяльності відомого дисидента Михайла Осадчого та обставин його політичних переслідувань за написання роману «Більмо». (Українська Видавнича спілка. - Лондон. - 1972. - 92 с.) Оригінал документа зберігається в Галузевому Державному архіві Служби безпеки України.
Опубліковано в Статті
Понеділок, 24 жовтня 2011 03:00
Дегтярьов Сергій. Функція розшуку в правоохоронній діяльності Давньоруської держави
Автор Дегтярьов Сергій, кандидат історичних наук
З давніх часів суспільство намагалося контролювати антисоціальні явища, такі як вбивства, крадіжки, антидержавні виступи хоча ще не існувало спеціальних органів з поліцейсько–каральними функціями. У період Київської держави покарання за злочини зводилися до затримання злочинця та відшкодування збитків або кровної помсти.
Опубліковано в Статті
Понеділок, 24 жовтня 2011 03:00
Тищенко Костянтин. Про географічні назви Конотопщини
Автор Тищенко Костянтин, доктор філологічних наук. Київський національний університет ім. Т. Шевченка
Слід відразу зорієнтувати читача в тому, що топоніми (географічні назви) кожної території мають неоднакову історичну й культурну цінність, – як неоднакова і їхня роль у суспільному житті. Те ж саме можна сказати і про окремих людей, і про окремі будинки, і про окремі речі... Більшість теперішніх назв нам зрозумілі: кажуть, що вони прозорі за змістом, а це вказує на їхню пов’язаність із рештою “звичайних” слів словника мови – і водночас на те, що вони закріплені за певними географічними об’єктами недавно.…
Опубліковано в Статті
Понеділок, 24 жовтня 2011 03:00
Корогод Галина. Земський Олександрівський сільськогосподарський банк [за матеріалами Державного архіву Сумської області]
Автор Корогод Галина, канд. історичних наук Сумська філія ХНУВС![Корогод Галина. Земський Олександрівський сільськогосподарський банк [за матеріалами Державного архіву Сумської області]](/media/k2/items/cache/e31ace2a15a7c70645ad83df9ecd43b0_S.jpg)
З 1864 р. в Російській імперії почали створюватись органи місцевого самоуправління у вигляді земств. Як відомо, земства у багатьох губерніях України провели величезну роботу, яка сприяла піднесенню сільськогосподарського виробництва, розвитку місцевої промисловості, торгівлі, благоустрою міст і т.д. Земства створили губернську і повітову мережу агрономічної служби, займались постачанням сільськогосподарських машин і знарядь, елітного насіння традиційних і нових культур, проводили освітню роботу серед сільського населення (організовували виставки, курси, лекції, видання популярних брошур і т.д.), заснували ряд сільськогосподарських шкіл і училищ організували ветеринарну…
Опубліковано в Статті
Понеділок, 24 жовтня 2011 03:00
Корж Лариса. Династії некоронованих королів України в долі української освіти
Автор Корж Лариса, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки СумДПУ
Благодійницька діяльність М.А.Терещенка вирізнялася широким розмахом, чітко продуманим систематичним характером. З ініціативи й активної участі Миколи Артемовича та його дружини Пелагеї Георгіївни в Глухові були збудовані чоловіча гімназія (нині центральний корпус педінституту), жіноча гімназія (школа №1), Федорівське міське училище, назване на честь померлого брата Федора (колишнє приміщення школи №3), ремісниче училище, пізніше імені М.А.Терещенка (колишній корпус технікуму), учительський інститут (корпус №2 педінституту) та церква св. Дмитра Ростовського при ньому, притулок для дітей-сиріт. Загалом, сума витрат цього діяча на благодійні цілі…
Опубліковано в Статті
Понеділок, 24 жовтня 2011 03:00
Артюх В'ячеслав. З історії сумської топоніміки
Автор В'ячеслав Артюх
У цьому матеріалі, підготовленому В'ячеславом Артюхом, подані відомості про наймасштабніші перейменування сумських вулиць у ХХ столітті, здіснені комуністичним режимом та, почасти, фашистами. У назвах вулиць подавалися нові ціннісні орієнтири, які потім через різні педагогічні практики закріплювалися у свідомості місцевих жителів. За останніми даними управління архітектури зараз у Сумах 612 вулиць (провулків, проїздів, площ, тупиків). На початку ХХ століття їх було трохи більше сотні, а в середині століття (1952 рік) – 357. Наймасштабніші перейменування сумських вулиць відбулися у ХХ столітті і…
Опубліковано в Статті
Неділя, 16 жовтня 2011 03:00
Козлов О. М. Родовід Линтварьових
Автор Козлов О.М., повідний спеціаліст Державного архіву Сумської області (до липня 2007 р.)
З сумською землею тісно пов’язане життя та діяльність багатьох видатних діячів науки і культури колишньої Російської імперії. Бував на Сумщині і видатний російський письменник Антон Павлович Чехов. У 1888, 1889, 1894 рр. він разом з рідними відпочивав у дворянській садибі Линтварьових поблизу Сум. На Луці у чеховській сім’ї трапилось дві події – сумна та приємна. 17 червня 1889 р. від сухот помер брат А. Чехова, художник Микола Чехов. Його могила до наших днів збереглася на Лучанському цвинтарі. 12 липня 1889…
Опубліковано в Статті