В історії Конотопщини прослідковуються 9 поколінь краєзнавців. Дослідження історії Конотопщини почалося у XIX ст. Перші спроби вивчення історії рідного краю були започатковані відомим церковним істориком Філаретом (Гумілевським), який дав опис церков Конотопа та Конотопщини в «Историко-статистическом описании Черниговской епархии».
20 лютого в Україні вшановують пам'ять Героїв Небесної сотні. Ті, хто лише вчора стояв пліч-о-пліч з нами на барикадах, загинули від куль снайпера, від кийків «Беркута» і стали вічним нагадуванням про необхідність досягнення майданівських ідеалів. Сумський край, як і багато областей, був в авангарді тієї боротьби. Спробуємо згадати про боротьбу мешканців області під час Революції Гідності.
Дорогою ціною здобута наша незалежність. Продовжую дослідження про репресованих конотопських бандуристів. Та нічого. Тільки от що. На пронизливих вітрах Облетіло наше листя, Облетіло його страх.                                                                                      Ліна Костенко
У статті висвітлено життєвий шлях та представлено наукові здобутки Олександра Дмитровича Твердохлєбова, творчий доробок якого з історії Слобідської та Лівобережної України донині залишається на часі. Актуалізовані опубліковані та рукописні праці дослідника, які зберігаються у фондах Охтирського міського краєзнавчого музею, архівних установах, що підтверджують непересічне значення праць для історико-реґіональних наукових пошуків з історії Слобідської України. В історичному нарисі “Город Ахтырка” охарактеризовано усі сторони життя мешканців провінційного слобожанського міста Харківської губернії ХІХ ст., де автором окреслено історико-географічні особливості міста, його фізико-географічну характеристику, історію заселення місцевості та версії про походження назви…
Велика Писарівка на Сумщині була першою, на яку пішли колони техніки рашистів 24 лютого. Свої спогади того дня розповів прикордонник місцевого загону Артем. – Це була звичайна ніч, але зовсім незвичайний ранок, – згадує прикордонник Артем. Вночі 24 лютого він спостерігав за ділянкою кордону на Великій Писарівці, яка першою прийняла бій під час підлого вторгнення росії в Україну. Офіцер розповідає, що о 4.30 пункт пропуску почали «накривати» стрілецькою зброєю, гранатометами. Водночас з росії стала рухатися велика колона ворожої техніки. Там…
Стаття присвячена дослідженню історії династії Апостолів-Кигичів та їх ролі в житті Слобідської України XVIII ст. Встановлено, що родоначальник династії Пилип Петрович Апостол-Кигич, який належав до волоської знаті, записався до війська Петра І. У 1718 р. отримав російське підданство та був нагороджений маєтками в слободах Піна, Злодіївка та Угроїди Сумського слобідського козацького полку. Отримавши землі з населенням, яке там проживало, почав проводити антинародну політику. Він нещадно експлуатував не лише залежних селян, а й почав захоплювати земельні наділи реєстрових козаків. При цьому представники місцевої влади були на боці Пилипа Апостола-Кигича й інших емігрантів волоського походження,…
Місто Суми на початку ХХ ст. було населеним пунктом, що доволі стрімко розвивався у різних сферах – комунальній, господарській, соціальній і культурно-освітній. Остання перетворювала його на потужний регіональний інтелектуальний центр, в якому здобували освіту не лише мешканці Сумського повіту, але й суміжних із ним районів Курської та Харківської губерній. У цілому, розвій місцевих закладів освіти доволі добре описаний в історико-краєзнавчій літературі. Утім, для дослідника ще залишається простір для уточнення, систематизації й розкриття окремих сторін функціонування названих установ. У тому числі, в…
У статті розглядаються основні особливості комплектування і мобілізації особового складу Сумського слобідського козацького полку у 1659-1765 рр. і аналізуються причини їх змін.
Питання участі слобідських козацьких полків у подіях кінця 1708 – початку 1709 рр., пов’язаних з воєнно-політичним виступом гетьмана І. С. Мазепи, залишилося ледве не поза увагою більшості вітчизняних та зарубіжних дослідників. Складається враження, що ці військові формування ледве не стояли осторонь російсько-шведсько-українського конфлікту, хоча Сіверсько-Слобожанський похід війська Карла ХІІ та гетьмана І. С. Мазепи відбувався в прикордонній смузі між Гетьманщиною та Слобідською Україною та безпосередньо на території «московських» козацьких полків – Сумського та Охтирського.
І ще довелося мені побачити під сонцем, що не моторним дістається успішний біг і не хоробрим – перемога, не мудрим – хліб і не в розумних – багатство, ані у вправних – прихильність, а від часу й нагоди залежні вони… Книга Еклезіастова, Гл. 9.

Новини

Пам'яті Владислава Мирошниченка

17-09-2022

Білопільська міська рада із сумом повідомляє, що вчора, 16 вересня, захищаючи рідну землю від рашистської сволоти, геройськи загинув наш земляк...

На російсько-українській війні загинув герой з Сум

07-09-2022

Про загибель героя, свого випускника, сумчанина Сергія Горбача повідомляє ННІ історії, права та міжнародних відносин СумДПУ імені А.С. Макаренка: “Науково-педагогічний колектив...

У Конотопі відбулась презентація книги “Сергій Тимошенко. Повернення”

07-09-2022

«З поверненням додому, Сергій Тимошенко!», - мабуть, саме так ми можемо зараз говорити, тримаючи в руках унікальне видання про нашого...

Пам'яті Євгенії Кочерженко

28-08-2022

На 86-річниці пішла у засвіти Євгенія Кочерженко Знана дослідниця декоративного мистецтва, головний зберігач, в.о. директора Сумського обласного художнього музею, засновниця регіонального...

Нова книга Валерія Власенка

23-08-2022

23 серпня 2022 року відбулась презентація книги-альбому «Сергій Тимошенко. Повернення». Головний лектор заходу Валерій Власенко – краєзнавець, кандидат історичних наук...

Онлайн зустріч у сумській обласній бібліотеці, присвячена 300-річному ювілею Григорія Сковороди

12-08-2022

Григорій Савич Сковорода – славетний син українського народу.