Поразка національно-демократичних сил в Українській революції 1917-1921 рр. змусила багатьох її учасників залишити батьківщину. На еміграцію вийшло кілька сотень тисяч українців – просто біженців та емігрантів. В емігрантському середовищі сформувалася окрема група – політична еміграція. Це та частина еміграції, яка була політично вмотивованою, ідеологічно визначеною, організаційно структурованою та сповідувала ідею відновлення  незалежної і суверенної України у будь-якій її формі. Тобто, це ті емігранти, які були членами чи прихильниками певних політичних партій й угруповань (республіканці, уенерівці, петлюрівці, монархісти, гетьманці, націоналісти…), сповідували…
Минув ще один рік спротиву московським окупантам. Для мирного населення період сучасної російсько-української війни сповнений стражданнями, втратами рідних домівок, вимушеним переселенням. І тут доречно згадати часи Першої світової. Для українців Холмщини особливим роком воєнного лихоліття тоді став 1915-й, коли довелося переселятися. А потім було переселення у 1944–1947 роках. Нащадки ж змушені тепер переміщуватися з території великої України, зі своєї землі, після повномасштабного нападу росії 24 лютого 2022 року й упродовж затяжної війни, яку неофіційно називають Третьою світовою.
Восени минулого року непомітно пройшов 155-річний ювілей Феофана Олександровича Пашкевича (1870 – 1941) – видатного лікаря Глухівських лікарень з 1908 по 1940 роки, завідувача Глухівськими земськими благочинними установами (1909-1915), лікаря та викладача Глухівського учительського інституту (1911-1924). Нещодавно виповнилося 85 років від дня його смерті 18 січня 1941 року.
Анотація.Ця стаття є першою частиною глибокого наукового дослідження щодо історії життя осіб, що входили або були членами на вступ до Сумського осередку ОУН. Їх долі пов’язані між собою, історії переплітаються та всі поєднані однією ціллю –досягти звільнення краювід радянського гніту. Мета: дослідити діяльність членів Сумського осередку ОУН, їхні ідеологічні переконання, політичну боротьбу та опір сталінському режиму у 1930–1940-х рр. Методи: при дослідженні за темою були використані історико-хронологічний, порівняльно-історичний, біографічний методи, а також методи синтезу, аналізу, зокрема джерелознавчого аналізу архівних джерел.…
У статті досліджуються зв'язки українських інтелектуалів, представників української еміграції, з ідеями екзистенціальної філософії після Другої світової війни. Особлива увага приділяється їхньому розвитку ідей екзистенціальної філософії історії. Показаний контекстуальний вплив особливостей історичної епохи на виникнення масових екзистенційних світоглядів української еміграції. Підкреслюється важливість перехідних періодів в історії як аналогів екзистенційних межових ситуацій. Історія сама стає внутрішнім досвідом існування конкретної людини в конкретній історичній ситуації, а події минулого, що мають значення для нації, перекладаються на площину внутрішньої історії і стають частиною її ідентичності.…
70 років тому вона закінчила Глухівський виш, а рівно 107 років - народилася.
Незважаючи на велику кількість історіографії з історії слобідських міст Бєлгородського розряду, багато аспектів взаємодії центральних і місцевих властей Московської держави з переселенцями з заходу в її межі українськими переселенцями (черкасами) залишаються не з'ясованими. Один з таких аспектів — відносини черкас з московськими поміщиками, які мали маєтки на суміжних з їх поселеннями землях. У статті на прикладі матеріалів, що стосуються діяльності великої колонії українських козаків навколо м. Лебедина, показано, що як керівництво Бєлгородського розряду (більшою мірою), так і центральна влада в Москві (меншою мірі) нерідко…
Народження та життя в Есмані Микола Василенко народився в лютому 1866 року в селі Есмань Глухівського повіту Чернігівської губернії (нині — центр Есманської селищної громади Шосткинського району). Його рід мав козацьке походження. Батько, Прокіп Іванович, закінчив Глухівське земське училище. Працював писарем у Глухівському повітовому суді, потім був приставом в Есмані. Надавав правову допомогу односільчанам і всім, хто до нього звертався. За спогадами його дружини, відомого історика Наталії Полонської-Василенко, батько його, Прокопій Іванович, мав там невеликий хутір, коло 100 десятин землі…
У статті проведений історичний аналіз боротьби націоналістичних організацій проти радянського режиму на території Сумської області у період Другої світової війни. На основі документів Державного архіву Сумської області відзначено, що Організація Українських Націоналістів діяла в Сумах з 1941 до 1943 року. Констатовано, що у період німецької окупації Сумщини (1941–1943 рр.) члени ОУН проводили активну просвітницьку роботу, а саме – розповсюджували українські журнали та газети, на сторінках яких висвітлювали матеріал про правдиву історію України та справжніх борців за її визволення. Доведено, що після звільнення Сумської…
Висвітлюється діяльність Дмитра Юхимовича Нукалова (1909–1954) на посаді директора Сумського державного педагогічного інституту в перші повоєнні роки. Уперше введено до наукового обігу архівні документи з фонду партійної організації інституту, які дають змогу комплексно оцінити управлінську й партійну діяльність Д. Нукалова в контексті політичних і соціокультурних процесів сталінської доби.

Новини

Вітаємо Володимира Садівничого!

12-06-2026

Сьогодні, 12 червня, відзначає свій перший 60-річний ювілей знаний український журналіст, краєзнавець, науковець і педагог, голова Сумської обласної організації Національної...

Юрію Коваленку - 60!

22-03-2026

Сьогодні мало б виповнитися 60 років з дня народжнення непересічного вченого і патріота Юрія Олександровича КОВАЛЕНКА (1966—2023). Він знаний на...

«ШЕВЧЕНКІВСЬКІ ДНІ УКРАЇНСЬКОЇ ЕМІГРАЦІЇ»: ЗА МАТЕРІАЛАМИ ЗАРУБІЖНИХ АРХІВІВ

14-03-2026

10 березня у Сумській обласній універсальній науковій бібліотеці відбулася історична година до дня народження Тараса Григоровича Шевченка та вшанування його...

Запрошуємо на лекцію Валерія Власенка!

04-03-2026

 10 березня 2026 року. Тема лекції: "Шевченківські дні української еміграції". Місце проведення: Сумська обласна універсальна наукова біліотека, зала 303. Початок: 14.00

Вийшов 3-4 номер часопису "Українська державність" за 2025 рік

14-02-2026

Зміст Світлана Чорна. Історія про те, як вигравати битви  Науковий центр української державності імені професора Володимира Кульчицького Національної академії правових наук України  Дмитро Гордієнкою Перший історик...