Стаття присвячена дослідженню внеску Клима Ганкевича (1842–1924) у формування історії української філософської думки, зокрема його першому системному огляду української філософії в контексті слов’янських традицій. Ганкевич у своїй праці «Нариси слов’янської філософії» (1869, 1873) чітко відокремлює українську філософію від великоруської, надаючи їй окреме місце поруч з польською, чеською, сербською та російською філософіями. Автор підкреслює особливу роль народної філософії як виразу національного духу, розглядаючи її як нижчу стадію розвитку, необхідну для становлення наукової національної філософії. Центральною в працях Ганкевича є ідея, що філософія українського народу формується під впливом романтизму, німецької гегелівської традиції та…
До вашої уваги стаття краєзнавця, члена Національної спілки журналістів України Зої ШАЛІВСЬКОЇ, яка вже тривалий час досліджує життєві долі чотирнадцятьох молодих конотопців, які в 1914 році гідно відзначили 100-річчя від дня народження Тараса Шевченка, за що пізніше були покарані.
Нині виповнюється 260 років від часу зведення у серпні 1765 року Спасо-Преображенської церкви у Глухові. Перші сто років вона була строго центричною, симетричною, з пірамідальним характером композиції.
У статті аналізується ідеологічне використання образусередньовічної Русі провідними націоналістичними інтелектуалами – ДмитромДонцовим, Юліаном Вассияном, Олегом Ольжичем та Євгеном Маланюком. Вказується, що для них середньовічне минуле не було об’єктом академічного вивчення, а виконувало функцію політичного ресурсу для консолідації нації, формування національної ідентичності й легітимації національних проектів. Середньовіччя репрезентується як «золотий вік» української історії – епоха гармонійної державності, ієрархії та моральної цілісності, що слугує джерелом архетипів державної доблесті, кастової структури суспільства та духовності. Ідеї «нового середньовіччя», популярні в європейській філософській думці1920–1930-х років,…
Під час Української революції 1917-1921 рр. чимало українських громадсько-політичних діячів, літераторів, публіцистів, учасників українського національно-визвольного руху початку ХХ ст. взяло активну участь не тільки у збройній боротьбі за вільну Україну, але й у розбудові державних інституцій Української Народної Республіки. Після поразки у ній національно-демократичних сил багато її учасників опинилося в еміграції, де продовжили боротьбу за відродження незалежної і суверенної України. До цієї когорти можна віднести журналіста і літератора, шевченкознавця і театрознавця, громадського і пластового діяча Павла Олександровича Богацького (1883-1962). 
Архітектурною окрасою середмістя м. Суми є нинішній корпус Навчально-наукового інституту бізнесу, економіки та менеджменту Сумського державного університету, розташований за адресою вул. Петропавлівська, 57. Представницька і велична будівля нині є суттєво пошматованою внаслідок ракетної атаки у «криваву вербну неділю» 13 квітня 2025 року. Кадри з нею облетіли випуски новин у різних країнах світу. Відтепер, будинок із понад столітньою історією став одним із символів міста, який, певно, потребує висвітлення власної історії. Звісно, слід почати ab ovo, з моменту його спорудження. Власне, розкрити обставини й умови його…
У дослідженні простежується доля студентів і педагогів Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Макаренка, котрі в 1930-х рр. стали жертвами політичних переслідувань і арештів. Головною джерельною базою для дослідження стали особові й архівно-кримінальні справи. Наукова новизна полягає в тому, що вперше особові справи студентів і педагогів Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Макаренка стали об’єктом систематичного дослідження, що мало на меті пошук відомостей про осіб, які були репресовані радянською владою або ж були родичами «ворогів народу».
Минають роки. Змінюються панівні ідеології. Скидають із постаментів вождів, вітри історії змітають обривки гасел та закликів. У цьому вирі губляться людські долі, часто понівечені, розчавлені... Драматична українська історія 20-х років минулого століття: московська окупаційна влада, розруха, жахливий голод, криваві репресії. Рубали ліс — летіли тріски... Поступово стираються з пам’яті поколінь ті події. В архівах зберігаються справи тих, кому судилося стати «трісками» під ногами більшовицьких тиранів. Пожовклі від часу папки — Дело №..., — зловісна абвіатура УНКВД, багаторазові зміни номерів, штампів,…

Новини

Вітаємо Володимира Садівничого!

12-06-2026

Сьогодні, 12 червня, відзначає свій перший 60-річний ювілей знаний український журналіст, краєзнавець, науковець і педагог, голова Сумської обласної організації Національної...

Юрію Коваленку - 60!

22-03-2026

Сьогодні мало б виповнитися 60 років з дня народжнення непересічного вченого і патріота Юрія Олександровича КОВАЛЕНКА (1966—2023). Він знаний на...

«ШЕВЧЕНКІВСЬКІ ДНІ УКРАЇНСЬКОЇ ЕМІГРАЦІЇ»: ЗА МАТЕРІАЛАМИ ЗАРУБІЖНИХ АРХІВІВ

14-03-2026

10 березня у Сумській обласній універсальній науковій бібліотеці відбулася історична година до дня народження Тараса Григоровича Шевченка та вшанування його...

Запрошуємо на лекцію Валерія Власенка!

04-03-2026

 10 березня 2026 року. Тема лекції: "Шевченківські дні української еміграції". Місце проведення: Сумська обласна універсальна наукова біліотека, зала 303. Початок: 14.00

Вийшов 3-4 номер часопису "Українська державність" за 2025 рік

14-02-2026

Зміст Світлана Чорна. Історія про те, як вигравати битви  Науковий центр української державності імені професора Володимира Кульчицького Національної академії правових наук України  Дмитро Гордієнкою Перший історик...