Попри існування певної, хоч і невеликої, історіографічної традиції розглядати культ Охтирської ікони Богородиці, що проявилась на Слобожанщині в середині XVIII ст. і вже за неповних десять років єдиною із українських святинь офіційно була визнана Синодом за чудотворну (з подальшим внесенням празнування цій іконі до загальнодержавних святців на початку ХІХ ст., що також стало новиною для релігійних практик українців), як наслідок «єлизаветинського потепління» в ставленні до чудотворних святинь та особистої прихильності імператриці до цього образу, залишається відкритим питання, чому саме ця ікона із ряду аналогічних отримала таке визнання…
Як не дивно, але німецька окупація Сумщини восени 1941 р. призвела до деякої активізації національного життя краю. У контексті цього процесу розпочинається відродження просвітянського руху. Німецькі військові адміністрації також на початку окупації досить толерантно ставились до просвітян, розраховуючи використати їх для розбудови органів місцевого самоврядування.
«Національний проект» є одним із ключових концептів у сучасних теоріях і емпіричних дослідженнях націєтворення «історичного» чи «довгого» ХІХ ст. Переконливим свідченням імплементації цього концепту в суспільну й, зокрема, історичну свідомість можуть бути як частота вживання в текстах, очевидна й без проведення контент-аналізу, так і його присутність у тематиці статей і дисертаційних досліджень молодих науковців як за кордоном, так і в Україні. З точки зору його ґенези «національний проект» трактується переважно як специфічна, одна з численних реакцій інтелектуалів на суспільні реалії…
Після прочитаної книжки «Звичайник» Лілії Мусіхіної та перегляду фільму «Поводир» Олеся Саніна пригадала власну «кобзарську» історію – зустріч із найстаршою донькою сліпого бандуриста, виконавця-віртуоза українських народних історичних пісень, автора знаменитого «Запорізького маршу» Євгена Адамцевича – Ларисою Зібаревою.
На прикладі Сумської І-ї жіночої гімназії узагальнені основні форми соціального забезпечення й підтримки педагогів профільних закладів жіночої середньої освіти пореформеного періоду. Установлені умови додаткової допомоги жінкам-педагогам, а також членам сімей викладачів. Акцентується повільний темп зростання оплати праці викладачів, наявність гендерної нерівності в отриманні матеріальних благ.
Наприкінці 1920-х рр. в селі Свірж Шосткинського району побував крайовий інспектор охорони пам’яток культури та природи, професор Харківського художнього інституту Стефан Андрійович Таранущенко (1889-1976), уродженець Лебедина. Він дослідив, обміряв та сфотографував Миколаївську церкву, збудовану в 1745 р. Церква була варта уваги професора, адже село Свірж було резиденцією Чернігівських єпископів.
У статті висвітлюється створення та діяльність Сумського історико-просвітницького товариства «Меморіал». Проаналізовано обставини протистояння «Меморіалу» з органами компартійно-державної влади наприкінці 1980-х - на початку 1990-х рр. Розкрито програмні та організаційні засади діяльності товариства. Основну увагу авторка приділяє пошуково-дослідницькій роботі організації, спрямованій на збереження історичної пам’яті про політичні репресії комуністичного режиму у 1930-х - на початку 1950-х рр. Зроблено спробу охарактеризувати особистості репресованих сумчан крізь призму усних свідчень та автобіографічних творів учасників товариства «Меморіал». На основі спогадів репресованих реконструйовано окремі аспекти повсякдення…
У статті узагальнені здобутки Комунального закладу Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти на ниві краєзнавчої діяльності (наукової, методичної, популяризаторської та організаційної). З’ясований особистий внесок співробітників інституту П. А. Сапухіна, О. М. Філатової, Г. Д. Локощенка, Ю. В. П’ятаченка та інших у проведенні краєзнавчої роботи. Підкреслено її значення як для педагогічної практики, так і для поповнення скарбниці знань з регіональної історії. Акцентовані заходи краєзнавчого характеру, організовані інститутом протягом останнього десятиліття.
Є у кожного народу яскраві представники, особистості, через призму життя та творчості яких постає історична доля цього народу, постає і його майбуття. Вустами таких людей, здається, говорить сама історія.
Давнім явищем людської історії є проституція. Ставлення до неї було й залишається неоднозначним – від визнання його злочинною діяльністю до повної легалізації та унормованого ставлення до надавачів сексуальних послуг. Оскільки питання потреби легалізації проституції останнім часом в Україні вийшло на рівень загальнонаціональної дискусії, слід акцентувати історичний досвід її правового регламентування. Зокрема, періоду Російської імперії, коли правова практика пройшла шлях від заборонної системи заходів проти «непотребства» до його легалізацції.

Новини

Тростянчанка Вікторія Іванова посмертно нагороджена орденом «За мужність»

25-11-2022

Вікторія Іванова працювала у квітковому магазині. Після повномасштабного вторгнення, коли російські війська окупували місто Тростянець, вона стала коригувальницею вогню для...

"Топоніміка міста має стати нашою": сумський художник створив цвинтар російських вулиць

12-11-2022

Сумський художник створив цвинтар російських вулиць і оголосив себе його директором. Так чоловік хоче привернути увагу громадськості до затягування міською...

СБУ знешкодила ворожу ДРГ на Сумщині

09-11-2022

СБУ знешкодила ворожу ДРГ, яка готувала вбивства командирів Сил спеціальних операцій ЗСУ Контррозвідка Служби безпеки нейтралізувала диверсійно-розвідувальну групу фсб в результаті...

Пам'яті Андрія Коваленка

04-11-2022

Шановні тростянчани, доводимо до вашого відома, що завтра, 5 листопада, у Тростянці, на цвинтарі по вул. Луніна о 14-00 відбудеться...

Курок Олександр, Гриценко Андрій. Глухівський національний педагогічний університет - найстаріший заклад вищої педагогічної освіти України

25-10-2022

Сьогодні, 25 жовтня, найстаріший педагогічний виш України, Глухівський національний педагогічний університет ім. Олександра Довженка, святкує 148   рік свого народження! Вітаємо!

На фронті загинув історик В'ячеслав Зайцев

06-10-2022

На фронті загинув Вʼячеслав Зайцев – "запорізький кіборг", історик, завідувач інформаційно-видавничого відділу Національного заповідника "Хортиця", депутат Запорізької міськради останніх двох...