В історії культурного життя м. Суми помітне місце посідає діяльність діючого в 1860–1870-х роках аматорського театру Михайла Бабичєва (Бабича). Його минулим вже неодноразово цікавилися краєзнавці. Зокрема, осередку театрального життя на початку пореформеної епохи в Сумах присвячені як окремі публікації [6; 8], так і частини наукових і науково-популярних доробків [1; 5; 7]. Стисло видовищно-театралізовану діяльність закладу описав і український мистецтвознавець О. Казимиров [4], котрий спирався на повідомлення про сумські вистави в газеті «Харьковские губернские ведомости» [9], а також на спогади кореспондента «Южный край» і етнографа П. А. Чугуєвця (1855–1895) [10].…
Про Петра Судака, який народився 1900 року, я дізналась від краєзнавця, історика, його односельця Івана Лисого.
«Пробивав до десятка комуністів однією кулею» – із такою характеристикою залишився в народній пам’яті отаман Лука Клітка. Сьогодні його ім’я майже невідоме українцям, на межі 1920–30-их про отамана Клітку знав чи не кожен мешканець Роменщини, Лубенщини чи Прилутчини. Як згадував український письменник, уродженець Лохвиці, Микола Петренко: «ми, діти, замість гратися у хованки, бавилися в «бандита Клітку». Розповіді про відчайдушні втечі отамана з під варти, що переростали у легенди, передавали з вуст в уста.
У статті досліджується становище військовополонених армій Центральних держав, які в роки Першої світової війни перебували на Сумщині. Термін «Сумщина» щодо зазначеного періоду умовний — фактично йдеться про території, які перебували в складі чотирьох губерній: Харківської (Сумський, Лебединський повіти), Полтавської (Роменський, частково Гадяцький, Прилуцький, Лохвицький і Зіньківський повіти), Чернігівської (Конотопський, Кролевецький, Глухівський повіти, частина Новгород-Сіверського повіту) і Курської (Путивльський, частково, Суджанський повіти). Ці губернії в період воєнних дій були тиловими, тож тут розміщувалися контингенти військовополонених армій Центральних держав. Проаналізовано кількісний склад…
Метою дослідження є розкриття особливостей функціонування приватного чоловічого закладу середньої освіти, що діяв у м. Суми в 1907–1919 рр. Відповідно цілі автор переслідував завдання з’ясувати обставини формування школи, її матеріально-технічної бази, управління, особливості її фінансування, характер кадрової політики, комплектування учнівського контингенту, зміст навчально-виховного процесу, а також означити умови та кроки ліквідації гімназії. Детально розглянуто причини її створення, перераховані імена ініціаторів та окреслено їхня роль у заснуванні навчального закладу. Акцентована особистість Миколи Ілліча Ізмайлова, який протягом існування гімназії був її провідним…
У статті проаналізовано історію діяльності повстанських та партизанських загонів на Глухівщині у 1920-1921 роках. В ході розгляду даного питання визначено причини розгортання Руху Опору проти влади більшовиків, представлено основні факти протистояння. На конкретних прикладах показано, що совєти відразу не змогли встановити свою владу. Тодішнє селянство бачило комуністів найчастіше з найневигіднішого для них боку, а ті, у свою чергу, проводили достатньо жорстоку політику з розстрілами та контрибуціями. Спочатку вони толерували з опозицією, проводячи пропаганду, але після підписання у 1921 р. мирного…
"У нас нова беерка. Наша 4-та рота заходить посилити десантників. З кожного взводу йде по сім найсильніших бійців. Вихід о 16.00...".Перед виходом я прочитав молитви. Цю традицію ми започаткували ще на Херсонщині перед складними завданнями.З нашого неповного взводу на вихід пішло вісім. Решта в резерві. Вже на позиціях виявилося, що десантники чекають, що їх замінять, а не посилять. Через штаби домовилися переночувати спільно.Ще не настав світанок, як вагнера пішли на перший штурм. Разом з ДШВ хлопці відбилися. Потім ДШВ знялися,…
У цій статті автор зробив спробу охарактеризувати процес формування українських військових сил проти більшовиків періоду 1918 р. на прикладі Кролевецького повіту Чернігівської губернії. У центрі уваги постає діяльність збройних сил Української Держави на території Чернігівської губернії, а конкретно – у Кролевецькому повіті, їх розміщення, укомплектування, а також ефективність дій.
У статті наведено тексти документів з фонду Державного архіву Сумської області, що стосується українського питання початку ХХ ст. Авторка проводить аналіз документу, розглядає події, що передували його написанню. Також у статті подано характеристику осіб, що фігурують у справі.
Важлива роль товариства «Просвіта» в привнесенні української ідеї у свідомість широких народних мас та укріплення етнічного фундаменту української нації в часи Української революції (1917–1921 рр.) беззаперечна. Товариства «Просвіт» розпочали масово виникати на землях населених українським етносом відразу після Лютневої революції 1917 р. І на території Полтавської губернії вони створювалися найактивніше. Так, лише у Гадяцькому повіті у березні-квітні було засновано 27 просвітянських осередків, на кінець травня їх уже було 35 [4, с. 3].

Новини

Вітаємо Володимира Садівничого!

12-06-2026

Сьогодні, 12 червня, відзначає свій перший 60-річний ювілей знаний український журналіст, краєзнавець, науковець і педагог, голова Сумської обласної організації Національної...

Юрію Коваленку - 60!

22-03-2026

Сьогодні мало б виповнитися 60 років з дня народжнення непересічного вченого і патріота Юрія Олександровича КОВАЛЕНКА (1966—2023). Він знаний на...

«ШЕВЧЕНКІВСЬКІ ДНІ УКРАЇНСЬКОЇ ЕМІГРАЦІЇ»: ЗА МАТЕРІАЛАМИ ЗАРУБІЖНИХ АРХІВІВ

14-03-2026

10 березня у Сумській обласній універсальній науковій бібліотеці відбулася історична година до дня народження Тараса Григоровича Шевченка та вшанування його...

Запрошуємо на лекцію Валерія Власенка!

04-03-2026

 10 березня 2026 року. Тема лекції: "Шевченківські дні української еміграції". Місце проведення: Сумська обласна універсальна наукова біліотека, зала 303. Початок: 14.00

Вийшов 3-4 номер часопису "Українська державність" за 2025 рік

14-02-2026

Зміст Світлана Чорна. Історія про те, як вигравати битви  Науковий центр української державності імені професора Володимира Кульчицького Національної академії правових наук України  Дмитро Гордієнкою Перший історик...