В історії української геральдики чільне місце займає проблема геральдичних символів Слобожанщини. При цьому її насичення багато в чому зумовлюється етапністю герботворчості. Це особливо притаманне для м. Суми. Мабуть, найцікавіший фрагмент його геральдичної історії – пропозиція ескізів гербів для Сумського полку 1734 року. Саме розкриття обставин їх розробки й складає мету даного допису.
Надзвичайно важливою цьогорічною  подією в історичній науці стало видання першого тому « Ревізій Конотопської сотні 30 - 40-х рр. ХVIIIст.» (упорядник Олександр Тригуб). У цій актуальній і для нашого часу книзі маємо відомості про структуру землеволодіння Конотопської сотні Ніжинського полку, участь козаків у походах, їх генеалогію, соціальну інфраструктуру. 
10 листопада 1938 р. помер маршал Ґазі Мустафа Кемаль Ататюрк, пройшовши осяяний шлях справжнього вождя турецької нації. Організатор оборони проти інтервенції імперіалістичних держав. Один із фундаторів етатизму – доктрини щодо активного втручання держави в економічне та політичне життя суспільства. Провів ряд прогресивних національних реформ – від запровадження латинської абетки та європейського законодавства до відміни носіння жінками паранджі. В 1923 р. Туреччину було проголошено світською республікою. „Існує три основних фактори досягнення перемоги у війні. Перший – нація, що має непохитну рішучість…
В цьому тексті дається пояснення "конотопського чуда" 1652 р.: загибелі сім’ї урядника Сосновського та чудесного збереження їх останків у колодязі.
У статті розглядаються питання локалізації літописного міста Хотень, яке традиційно розміщували на території однойменного села у Сумській області. Археологічні розвідки на території села не виявили решток городища або археологічного комплексу яке можна було б ототожнити з літописним містом. Натомість документи московського походження вказують на розташування Хотенської волості у межиріччі Псла та Хоролу. У вказаному регіоні є два городища, які відповідають критеріям літописного міста. Це городища у селі Книшівка та місті Гадяч. Вони мають площу близько 1,5 га та збудовані до…
Актуальність даного дослідження зумовлена, передусім, відсутністю у вітчизняній історіографії робіт, присвячених історії Сумського духовного училища. Указано, що основною перешкодою до виконання дослідження з теми є брак архівних документів. Основною групою джерел статті, на яку спиралися автори, є публікації журналів з’їздів духовенства Сумського училищного округу, звіти, списки вихованців, повідомлення та звернення, що стосувалися життя училища, розміщені у періодичних виданнях єпархії – «Листок для Харківської єпархії», «Відомості та замітки по Харківській єпархії». Ці матеріали дозволили в цілому відтворити відносно повну картину училищного життя й реалізувати мету роботи – розкрити найбільш…
Стаття присвячена одному з літописних населених пунктів Верхнього Посулля – Глинеську. Це місто виникло на початку Х ст., як один з військово-адміністративних центрів племені сіверян, а у давньоруський час перетворилося на повноцінне місто. Перерва у його житті пов’язана з монгольським погромом Чернігово-Сіверщини восени-взимку 1239–1240 рр. На відміну від переважної більшості населених пунктів півдня Сіверщини місто відновилося як один з центрів феодального володіння, відомого під назвою Глинщина. Аналіз етапів розвитку Глинська як фортеці та населеного пункту, його місце в історії Південної Сіверщини є актуальним. Метою роботи є реконструкція ранніх етапів розвитку міста, що дозволить…
З Олегом Вікторовичем Ольшанським ми знайомі давно. Деякий час працювали разом і належимо до одного середовища. Я знаю, що Олег Вікторович був одним із засновників Спілки незалежної української молоді "Сумщина". Але це інтерв'ю стало для мене відкриттям. Виявляється, я дуже мало знаю про цю людину та її шлях. Навіть в інтерв'ю він намагається більше говорити про інших, ніж про себе. Хоча йому є багато чого розповісти. Розкажіть, коли і чому Ви прийшли у національно-патріотичний рух? В дитинстві мене виховувала бабуся,…
До недавнього часу одкровенням для багатьох була інформація про те, що відділи Української повстанської армії діяли на території Правобережної України. А що вже говорити про той час, коли сумський дослідник Геннадій Іванущенко оприлюднив документи про діяльність повстанських відділів на Сумщині і то за кілька років після закінчення німецько-радянської війни. Наразі пропонуємо деякі замальовки про діяльність націоналістичного підпілля на цій території у 1947-48 роках. Від 1947 року співробітники радянських органів державної безпеки відмічали, що на території Кролевецького й Конотопського районів тривалий…
У цій розвідці аналізуються історіософські уявлення українського письменника, уродженця Тростянця, Миколи Хвильового. Підкреслюється, що історіософські ідеї Хвильового розвивалися під впливом трьох світоглядно-філософських традицій: матеріалістичного розуміння історії з ідеями Леніна включно, теорії Шпенглера та української національної ідеології. Ідея «азіатського ренесансу» є у Хвильового виявом месіанських почуттів, що на уявному рівні виводили Україну у творці світового історичного процесу. Крім цього ця ідея розвивала уявлення про межовий характер України, її нації, культури і ментальності у структурі цивілізаційної дихотомії «Захід-Схід».

Новини

Вітаємо Володимира Садівничого!

12-06-2026

Сьогодні, 12 червня, відзначає свій перший 60-річний ювілей знаний український журналіст, краєзнавець, науковець і педагог, голова Сумської обласної організації Національної...

Юрію Коваленку - 60!

22-03-2026

Сьогодні мало б виповнитися 60 років з дня народжнення непересічного вченого і патріота Юрія Олександровича КОВАЛЕНКА (1966—2023). Він знаний на...

«ШЕВЧЕНКІВСЬКІ ДНІ УКРАЇНСЬКОЇ ЕМІГРАЦІЇ»: ЗА МАТЕРІАЛАМИ ЗАРУБІЖНИХ АРХІВІВ

14-03-2026

10 березня у Сумській обласній універсальній науковій бібліотеці відбулася історична година до дня народження Тараса Григоровича Шевченка та вшанування його...

Запрошуємо на лекцію Валерія Власенка!

04-03-2026

 10 березня 2026 року. Тема лекції: "Шевченківські дні української еміграції". Місце проведення: Сумська обласна універсальна наукова біліотека, зала 303. Початок: 14.00

Вийшов 3-4 номер часопису "Українська державність" за 2025 рік

14-02-2026

Зміст Світлана Чорна. Історія про те, як вигравати битви  Науковий центр української державності імені професора Володимира Кульчицького Національної академії правових наук України  Дмитро Гордієнкою Перший історик...