Вівторок, 19 січня 2021 13:42

Скакун Віктор. «Ой, по горі роман цвіте…»

Віктор Скакун, журналіст, письменник (м. Суми)
Скакун Віктор. «Ой, по горі роман цвіте…»

Стаття сумського письменника Віктора Скакуна про останній приїзд Тараса Шевченка в Україну та його перебування на Сумщині.

Ще в Петербурзі Тарас Шевченко познайомився з членом Харківського губернського комітету «по влаш­туванню селянського стану», поміщиком із села Лифиного Лебединського повіту Дмитром Олександровичем Хрущовим (1825–1873), який приїздив сюди у зв'язку з підготовкою се­лянської реформи.Д. О. Хрущов — громадський діяч. Його політичні погляди бу­ли співзвучні з програмою герценівського «Колокола», ще за 4 роки до скасування кріпосно­го права він дав волю своїм се­лянам. Дмитро Олександрович, як і його дружина Наталія Олек­сандрівна, суворо переслідував­ся поліцією і був змушений ви­їхати за кордон, в Німеччину, де й помер. Лише в 1876 році йо­го прах було перевезено в Лифине і поховано в родинному склепі.

Зустрічі й розмови в столиці з Шевченком справили на Хру­щова сильне враження. І він, ді­знавшись, що поет збирається їхати на Україну, запропонував йому трохи змінити маршрут і завітати до нього в гості. Шев­ченко дає на це згоду. Із Пе­тербурга до Москви їм довело­ся їхати поїздом. Збереглася за­писка Кобзаря до Д. Хрущова, в якій він просить почекати його в Москві до 28-го травня.

Звідти вони виїхали на Украї­ну «на перекладних». Шлях ле­жав через Тулу, Орел, Курськ, Суми. Федір Лазаревський у листі від 3-го червня писав із Орла своїй матері Афанасії Олексіївні в село Гирівку Коно­топського повіту, що до нього заїжджав Шевченко з Д. Хру­щовим і пообіцяв у серпні бути в неї. Першим селом на Україні, яке зустріло поета, була Юнаківка Сумського повіту. Смуток огортав душу Кобзаря, коли він дивився на убогі оселі кріпаків.

Уже 5-го червня Шевченко і Хрущов прибули до Сум. На поштовій станції, яка знаходила­ся неподалік Іллінської церкви, подорожнім швидко, замінили коней, і вони вирушили з міста Лебединським шляхом.

056

 Етюд Т. Шевченка "Дуб"

До Лифиного вони прибули, коли вже сонце червоною полу­ницею котилося до обрію і ніби зависло на верхів'ях кучерявих верб коло синього плеса ставу. Д. О. Хрущов ще встиг завидна показати гостю свій маєток. По­тім запросив його вечеряти. По­ет влаштувався на відпочинок не в пишному панському будин­ку, а в невеликій селянській ха­ті, що біліла в зеленій гущавині дерев на краю садиби. З її вік­на Кобзар милувався ромен-цвітом, яким була суцільно, наче білим килимом, встелена вся го­ра. Це викликало в нього твор­че піднесення.

Саме в цій хаті 7-го червня він написав вірш, який став відо­мою піснею:

 Ой, по горі роман цвіте.

Долиною козак іде

Та у журби питається,

Де та доля пишається?

Чи то в шинках з багачами?

Чи то в степах з чумаками?

Чи то в полі на роздоллі?

З вітром віється по волі?

Не там, не там, друже-брате,

У дівчини, в чужій хаті,

У рушнику та в хустині.

Захована в новій скрині.

 Тут він створює два пейзажних малюнки «У Лихвині», які дій­шли до нас. На одному з них зо­бражено ставок з греблею, біля якої невеличка хатина й могутні верби. Трохи далі — схил гори з групою дерев. Інший малюнок відтворює вигляд частини сади­би з будинком і кількома дере­вами.

брати лазаревські

 Тарас Шевченко в колі друзів: Г. Честяхівський, О. Лазаревський, Т. Шевченко, М. Лазаревський, П. Якушкін

У Лифині художник пише етюд «Дуб». Тут Шевченко зустріча­ється з українським поетом-романтиком прогресивного напрям­ку Михайлом Петренком, який на той час жив і працював у Ле­бедині. Кобзареві дуже сподо­бався його вірш «Дивлюсь я на небо». Отож Тарас Григорович власноруч записав його в аль­бом. Чимало корисних порад дає він місцевому художнику-аматору О. Цеге фон Мантейфелю.

Лебединські шанувальники та­ланту поета — брати Олексій і Максим Залєські організували на честь автора «Кобзаря» тради­ційне українське кашоваріння на лоні природи, на березі стрімко­го Псла, неподалік хутора Нови (нині Старонове).

На згадку про цю прогулянку Тарас Григорович подарував Олексію Михайловичу Залєському офорт «Приятелі» з власно­ручним написом: «Варенушному архимайстрові А. М. Залєському на пам'ять 6 іюня 1859 на Но­ви Т. Шевченко».

Потім Кобзар їздив у Лебедин, оглядав його історичні пам'ятки, зупинявся в будинку Залєських, де колись бував український письменник і філософ Григорій Савич Сковорода. Місцеве населення влаштувало йому теплу зу­стріч. За переказами, до поета тяглися і знайомі, й незнайомі, коли він з'являвся на вулицях міста, чувся шепіт: «Шевченко іде...». Всі замовкали, прислуха­лися до кожного його слова.

На Лебединщині Шевченко пробув лише 4 дні, але вони для нього видалися дуже плідними. Він чимало встиг зробити на лі­тературно-мистецькій ниві. Твор­чої наснаги, горіння йому дода­вала українська земля, за якою він так дуже скучив.

Шанують пам'ять Шевченка в Лебедині. Будинок, в якому зу­пинявся поет, відремонтовано. Зараз у ньому місцевий крає­знавчий музей. Про перебування тут поета нагадує меморіальна дошка. А в центральному сквері міста встановлено погруддя…

І тут постає питання про створення у Лифиному музею-заповідника Т.Г. Шевченка. Адже тут збереглося чимало меморіальних пам'яток, пов’язаних з Кобзарем. Створення його вимагає саме життя. Це повинно стати всенародною справою.

075

 Малюнок Т. Шевченка "У Лихвині"

В кінці серпня 1859 року повертаючись з Київщини до Петербурга, Шевченко по дорозі відвідує мальовниче село Гирівку біля Конотопа. Тут його вабили мальовничі пагорби, ставки, гаї, рясні садки, в яких уже достигли червонощокі яблука та груші.

Зупинився поет у маєтку братів Лазаревських, котрі надавали йому всіляку підтримку ще під час його заслання, а потім у Петербурзі. На цей час з них шести вдома був лише Федір, з яким Тарас Григорович познайомився ще в Оренбурзі, відразу по прибутті на заслання 1847 року.

«Він першим не посоромився моєї сірої шинелі, — писав нього поет своїй приятельці В. М. Рєпніній, — і першим зустрів мене після повернення мого із Киргизького степу, і запитав, чи є у мене що пообідати?..».

Під час розмови з щирим другом Шевченко розповів, що за політичні розмови з селянами і антикріпосницькі виступи царські власті заборонили йому дальше перебування на Україні. Тоді ж Федір Матвійович всіляко намагався розвіяти смуток поета. Про це він пізніше згадував: «Живучи в Гирівці, Тарас, як завжди, вставав дуже рано і йшов у сад, сідав тамі вербою і залишався в споглядальному стані до чаю, настрій його, внаслідок пережитих ним на батьківщині неприємностей був якийсь пригнічений...». 

untitled.fr12

Офорт Тараса Шевченка за твором І. Соколова "Приятелі"

Від'їжджаючи з Гирівки 25 серпня, Шевченко подарував Афанасії Олексіївні свій офорт«Свята родина» та автограф вірша «Садок вишневий коло хати».

Звідси шлях ішов через Підлипне, Конотоп, Гути, Кролевець, Бистрик, Тулиголове, Обложки, Глухів... Через день Україна була вже позаду. Побувати ще раз на батьківщині Тарасу Григоровичу більше не довелось.

А через два роки тим же шляхом, тільки тепер уже в зворотному напрямі, везли його домовину з Петербурга до Канева.

На Сумщині є багато місць, пов'язаних з перебуванням Т. Г. Шевченка. І кожна його стежка — це жива історія життя і творчості генія українського народу. Тож хай не заростають вони бур'янами байдужості і забуття, і, як кажуть, їм на роду написано стати заповідними місцями, бо любов до Кобзаря — незгасна, вічна.

Опубліковано: Ленінська правда. – 1989. – 9 квіт. – С. 6.

Новини

У Глухові відкрили меморіальну дошку Юрію Коваленку

15-03-2024

Сьогодні мали честь бути присутніми на відкритті меморіальної дошки Юрію Коваленку - відомому історику, археологу, краєзнавцю, який загинув 14 березня...

Пам’яті історика Володимира Муравського

06-03-2024

З глибоким сумом сповіщаємо, що 4 березня 2024 р. у Львові помер член Організації Українських Націоналістів (бандерівців) Володимир Муравський – «Мураха». Народився...

Віктору Ющенку – 70

23-02-2024

Сьогодні відзначає свій 70-літній Ювілей третій Президент України Віктор Ющенко. Період його президенства – це запекла боротьба з промосковською номенклатурою, яка...

Пам'яті Лідії Григорівни Шеремет

10-02-2024

9 лютого померла Лідія Григорівна Шеремет, колишній депутат міськради, екс-директор заповідника "Михайлівська цілина", знавець народних традицій, автор величезної колекції старовинних...

Російський терорист Прилєпін про перейменування в Сумах

07-02-2024

Про перейменування вулиць у Сумах він написав на своєму Телеграм-каналі. Зокрема він визнав, що Ковпак воював проти України в 1918...

На Сумщині тероборона зупинила російську ДРГ: що відомо

04-02-2024

3 лютого на підступах до Глухівської громади бійці територіальної оборони України зупинили російську диверсійно-розвідувальну групу, яка намагалася перетнути державний кордон України. Про це повідомив Сергій...