Четвер, 03 червня 2021 10:41

Кудінов Дмитро. Краєзнавча діяльність працівників КЗ СОІППО: ретроспективний погляд

Дмитро Кудінов, доктор історичних наук (м. Суми)
Кудінов Дмитро. Краєзнавча діяльність працівників КЗ СОІППО: ретроспективний погляд

У статті узагальнені здобутки Комунального закладу Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти на ниві краєзнавчої діяльності (наукової, методичної, популяризаторської та організаційної). З’ясований особистий внесок співробітників інституту П. А. Сапухіна, О. М. Філатової, Г. Д. Локощенка, Ю. В. П’ятаченка та інших у проведенні краєзнавчої роботи. Підкреслено її значення як для педагогічної практики, так і для поповнення скарбниці знань з регіональної історії. Акцентовані заходи краєзнавчого характеру, організовані інститутом протягом останнього десятиліття.

Невід’ємною складовою історичної регіоналістики на Сумщині є історико-краєзнавча діяльність працівників інституту за майже весь період його існування. Утім відомості про неї в історіографії представлені вкрай уривчасто; нерідко «по головах» краєзнавців без прив’язки до місця їхньої роботи. Отже, процеси краєзнавчої діяльності КЗ СОІППО потребують певної систематизації та аналізу, що, власне, й зумовлює мету даного дослідження – схарактеризувати особливості розвитку історико-краєзнавчої діяльності співробітників інституту протягом усієї історії його існування.

У краєзнавчій роботі співробітників інституту можемо виокремити такі види: 1) науково-дослідна діяльність; 2) науково-популярна й 3) методична робота; 4) організаційні заходи. У різний час існування закладу домінував той чи інший тип (наприклад, у 1950-ті роки – науково-популярна діяльність, а в 1960-ті роки – методична робота й організаційні заходи). Кількісно та якісно різнилася й активність працівників інституту в даному напрямі роботи. Остання багато в чому залежала від підбору кадрів, які проявляли інтерес до краєзнавства та демонстрували публіцистичну продуктивність.

Початок краєзнавчої діяльності Сумського обласного інституту удосконалення кваліфікації вчителів (СОІУКВ; пізніше – Сумський обласний інститут удосконалення вчителів – СОІУВ) можемо пов’язати з ім’ям відомого дослідника старовини краю, заслуженим учителем УРСР, відмінником народної освіти Павлом Андрійовичем Сапухіним (1893–1970), який працював в інституті протягом 1948–1949, 1951–1958 рр. (у 1955–1958 рр. – заступник директора СОІУВ), а також від 1948 р. був членом Товариства поширення політичних і наукових знань [11, арк. 2, 4]. Утім ще до початку Німецько-радянської війни інститут видав брошуру Сапухіна, тодішнього завпедкабінетом Велкописарівського райвно, в основу якої було покладено доповідь про організацію краєзнавчої роботи в школі, з якою він виступив на І Всеукраїнській науково-методичній конференції в 1940 р. та опублікованій того ж року в журналі «Комуністична освіта» (№ 10, 1940 р.). Наратив узагальнював його власний досвід під час роботи на педагогічній ниві: організація та керівництво археологічною, археографічною, фольклористичною, музейною, просвітницькою роботою учнів і, нарешті, написання ними наукових робіт. Автор відстоював свій погляд на краєзнавство як методичний підхід, що дозволяє уникнути «недопустимо одноманітних уроків», «мертвих схем» та «штампів» викладання за підручником, забезпечує дотримання принципів доступності, наочності й конкретності, використання низки методичних прийомів, формує в учнів спостережливість, навички самостійної роботи тощо [22; 29]. Застосовував ці принципи на практиці Павло Андрійович не лише у Великій Писарівці, але й у жіночій школі № 13 м. Суми, де він працював у 1950/51 н. р. викладачем російської мови та організував краєзнавчий гурток, котрий видавав власну газету та журнал [12, арк. 5].

img 20190930 0008

Відомо, що Павло Андрійович започаткував напрям літературного краєзнавства Сумщини, визначивши такі його теми: Тарас Шевченко, Павло Грабовський й Антон Чехов на Сумщині (книги «Перебування Т. Г. Шевченка на Сумщині» (1956), «А. П. Чехов на Сумщині» (1993)), зв’язки із нашим краєм Л. Толстого й Ф. Достоєвського. Разом із тим, дослідник не обмежувався літературознавчими студіями, а пробував свої сили в різних галузях історичної регіоналістики. Зокрема, на основі праць радянського історика Є. Тарле та листів Петра І він написав книгу «Події Російсько-шведської війни 1708–1709 років на території Сумщини» (1958). Наукові дослідження Павло Андрійович доповнював популяризацією краєзнавчого матеріалу, розміщуючи науково-популярні статті на сторінках обласної газети «Більшовицька зброя» (від 1952 р. – «Ленінська правда»). Наприклад, у 1950 р. на її шпальтах побачили світ такі його публікації – «Великий письменник російського народу (до 90-річчя з дня народження А. П. Чехова)», «Сумський маршрут Д. І. Фонвізіна». 1957 року в «Ленінській правді» вийшли статті «Перші календарі в м. Сумах», «Гоголь – гість нашого краю», «Дивлячись на карту Сумщини» (про археологічні пам’ятки краю), «Письменник на сумській сцені» (про перебування О. І. Купріна в Сумах), «Подорожі Г. С. Сковороди по Сумщині», «Суми 150 років тому», «Донощик з Глинської пустині».

Піонером музичного краєзнавства Сумщини можна визнати завідувача методкабінетом музики, методиста з музично-естетичного виховання інституту, кандидата мистецтвознавства, члена Спілки композиторів України Георгія Дмитровича Локощенка (працював в інституті в 1984–1994-х роках). Результатом його багаторічних досліджень стала дисертація «Музичне життя Сумщини: середина XVII – 80-ті рр. ХХ ст.» й методичні матеріали «Музично-театральна культура Сумщини», де в хронологічній послідовності автором було узагальнено музичне минуле регіону. Науковець виділив імена композиторів, які творили на Сумщині або були її уродженцями, – Г. Головні, Л. С. Чижевського, М. К. Іванова, С. І. Давидова, Г. М. Давидовського, указав на твори, написані ними, а також на значення їхньої творчості для розвитку вітчизняної культури. Серед цікавих фактів, указаних автором, – набори в нашому краю співаків до придворної капели, перебуванням разом із нею в Глухові «засновника жанру українського романсу» філософа й педагога Г. С. Сковороди, репертуар придворного театру Розумовських у Глухові, діяльність Російсько-українського вокально-музично-драматичного товариства в Ромнах, приватного музичного училища Чурилової в Сумах, організація лекцій-концертів сум’янином Л. П. Кагадеєвим, виконання у Сумах військовим оркестром 28 Новгородського драгунського полку під керівництвом Й. Д. Марш-Маршада опер, влаштування оперних постановок викладачами музики Глухівського учительського інституту в 1920–1930-ті роки, участь оперного співака Б. Р. Гмирі в роботі гуртка любителів класики при ЗОШ № 5 м. Лебедин, просвітницька діяльність хорових диригентів П. Д. Леонтьєва (заснування та концертна діяльність Охтирської капели, Охтирського духового оркестру, хору при Сумському клубі металістів), М. П. Дейнеховського, В. О. Христочевського, М. К. В’язовського, П. М. Шевчика тощо, діяльність Великописарівської школи кобзарів, Роменського професійного театру імені Г. П. Затиркевич-Карпінської й І. П. Кавалерідзе в якості його режисера [10; 24; 25].

Краєзнавчі розвідки співробітників інституту новітнього часу, апробувалися, передусім, на наукових конференціях. Зокрема, на форумах педагогічного спрямування, що проводилися КЗ СОІППО («Освітні інновації: філософія, психологія, педагогіка» (проводиться від 2014 року), Всеукраїнська науково-практична інтернет-конференція «Інноваційні технології розвитку особистісно-професійної компетентності педагогів в умовах післядипломної освіти» (від 2017 року)), де висвітлювалися питання історії розвитку освіти в області. Нарешті, від 2010 року на базі інституту організоване проведення окремих краєзнавчих конференцій: Всеукраїнська науково-практична конференція «Краєзнавство: науково-методичний та практичний аспекти» (2010, 2011), Всеукраїнська науково-практична конференція «Слобожанщина в 1917–1921 рр.: вимір революції» (2017), Регіональна науково-практична конференція «Сумські історико-краєзнавчі студії» (2019), Всеукраїнська науково-практична інтернет-конференція «Сумські історико-краєзнавчі студії» (2020), Регіональна конференція «Краєзнавчі діалоги: Сумщина у сув’язі тисячоліть» (2021) [16; 17; 31]. Результати наукових пошуків краєзнавців інституту також були означені в численних публікаціях у наукових журналах, а також виходили окремими виданнями, як, зокрема, в Д. В. Кудінова й Ю. О. Нікітіна [15; 18; 19; 26]. Крім того, дисертаційні дослідження, підготовлені науково-педагогічними працівницями інституту О. М. Клочко та Н. В. Сидоренко, також мають вагоме значення для розвитку регіональної історії Сумщини [14; 30].

Важливе значення в поширенні краєзнавчих знань відіграє їхня популяризація співробітниками інституту в ЗМІ. Зокрема, до записів передач краєзнавчого спрямування на радіо та телебаченні регіонального рівню в 2010-х роках залучалися доцент Д. В. Кудінов та старший викладач Ю. В. П’ятаченко. Інтерв’ю та коментарі краєзнавчого змісту газеті «Панорама» неодноразово надавав саме Юрій Васильович. Д. В. Кудінов науково-популярні статті, переважно з історії м. Суми, від 2009 р. публікує в газеті «Ваш шанс». Обидва співробітники брали участь у створенні чи редагуванні презентаційних і науково-популярних видань: «Суми. Вулицями старого міста» (2003), «Суми. Пам’ять старих вулиць» (2009), «Суми. Нове життя старих вулиць» (2012), «Сумщина в долях трьох геніїв» (2014), «Сумщина. Велика спадщина. Проза (до ХХ ст.)» (2020) – Ю. В. П’ятаченко [32; 34; 35; 37; 38]; «Суми. Запрошуємо до знайомства: Путівник» (2013), «Історія символіки міста Суми» (2013) – Д. В. Кудінов [7; 33]. Крім того, Ю. В. П’ятаченко забезпечує співробітництво з музейними закладами області – Сумським обласним художній музеєм ім. Никанора Онацького, Будинком-музеєм А. П. Чехова у місті Суми, Лебединським районним краєзнавчим музеєм, Лебединським міським художнім музеєм імені Б. К. Руднєва.

ніколаєнко

 Світлана Ніколаєнко

Звісно, дослідження працівників інституту набували й методичної спрямованості відповідно до фахових завдань, поставлених перед закладом. Наприклад, наукові розвідки лягали в основу навчальних курсів П. А. Сапухіна: у другій половині 1950-х років на курсах підвищення кваліфікації вчителів української мови та літератури й учителів російської мови він викладав курс літературного краєзнавства(4 год.) [8, арк. 79–80]. У 1961 р. зусиллями вже ветерана інституту П. А. Сапухіна й також завідувачкою кабінету мови і літератури СОІУВ Н. Б. Ганжі були опубліковані літературно-методичні матеріали «До 100-річчя з дня смерті Тараса Григоровича Шевченка», адресовані учителям літератури, історії та географії – себто спеціалістам, найбільше пов’язаним із краєзнавчою роботою в школі. Збірник містив указану вище працю П. А. Сапухіна з доповненнями, його ж – опис туристичних маршрутів по області по шевченківських місцях, сценарій проведення виховного заходу до шевченківських днів, написаний вчителькою української мови Охтирської школи-інтернату М. П. Кисіленко, опис проведення тематичної літературної вікторини Н. Б. Ганжі [1; 6].

У краєзнавчому сенсі представлені й методичні рекомендації дослідника давньоруської літератури, творчості Тараса Шевченка й білоруського фольклору доктора філологічних наук, професора СДПІ ім. А. С. Макаренка й лектора СОІУВ П. П. Охріменка «Проблеми вивчення «Слова о полку Ігоревім». Їх автор обумовив зв’язок дослідження «Слова» з краєзнавством місцевим походженням реальних героїв поеми, збереженням в історичній пам’яті путивлян подій походу 1185 року, а також необхідністю вивчення твору та його історичного тла саме з краєзнавчого боку. «Треба тільки з любов’ю і знаннями справи віднестися до нього [«Слова о полку Ігоревім» – Д. К.], щоб геніальне «Слово» заблищало новими гранями, передало героїчний і разом з тим миролюбивий дух наших предків, як дорогоцінну естафету поколінням сучасної епохи, щоб ще виразніше відгукнулося в ній немеркнучою силою своєї злободенності», – завершував своє звернення до читача Павло Павлович [28, с. 18].

Власне, краєзнавство, як система знань, та краєзнавча робота в системі освіти в якості проблемних питань методичних розробок були окреслені співробітниками інституту вже в його новітній період історії. Відповідні методичні рекомендації, адресовані педагогам, підготували старший викладач С. П. Ніколаєнко («Краєзнавство у загальноосвітньому навчальному закладі», 2009) та Д. В. Кудінов («Основи краєзнавства», 2011). У них було теоретично обґрунтовано значення краєзнавства в освітній діяльності, узагальнено саме поняття «краєзнавство», визначено структуру й методи краєзнавства та наведено його класифікацію (Кудінов, Ніколаєнко), підкреслено роль шкільного музею в краєзнавчій роботі педагогів і учнів (Ніколаєнко), поданий історіографічний огляд розвитку історичного краєзнавства області (Кудінов) [23; 27]. Продовження дискурсу міждисциплінарного характеру краєзнавства віднайшло місце в окремій публікації Д. В. Кудінова [21].

драновськаСвітлана Драновська

Разом із поширенням краєзнавства в шкільній практиці в повоєнний час посилювалася необхідність спрямування його в правильне дидактичне річище, влаштування обміну досвідом між практиками, а отже потребувало певної організаційної роботи, за яку й взялися працівники інституту. Знаним організатором форумів за участю науковців і учителів області була методист історії (1960–1962, 1968–1970 р.), завкабінетом історії та географії, потім – завкабінетом історії та суспільствознавства (1962–1968, 1970–1977) СОІУВ О. М. Філатова. Олена Миколаївна в основу занять та заходів покладала наступні принципи: 1) науковість викладу; 2) зв’язок дидактичного матеріалу з життям; 3) широке використання наочності; 4) самостійність суджень слухачів (учасників) заняття (заходу) [2, арк. 18]. У її особовій справі підкреслено, що вона доклала багато зусиль «до створення в школах залів, музеїв і куточків В. І. Леніна, домоглася проведення зльоту юних істориків» [13, арк. 8]. Зокрема, у червні 1960 р. вона керувала групою юних істориків-краєзнавців, відправлених від Сумщини на республіканський зльот у Києві. У березні 1961 р. (разом із тодішнім завкабінетом історії та географії А. О. Зубченком) й у жовтні 1964 р. (здебільшого самостійно) нею були проведені обласні науково-практичні конференції. У 1961 р. форум за участю 145 учителів був присвячений проблемам «перебудови викладання історії в світлі рішень Партії та Уряду» (у зв’язку з процесами десталінізації та оголошення курсу на побудову комунізму). Масовістю відзначалася конференція 1964 року, до якої долучилося 225 учителів історії та суспільствознавства. Відповідно духові часу «центральне місце в усіх доповідях та виступах займали питання комуністичного виховання учнів, поєднання навчання і виховання у процесі викладання історії та суспільствознавства». Захід було унаочнено експозицією матеріалів класів-кабінетів по суспільствознавству. Оскільки в обох заходах взяли участь спеціалісти, які досліджували минуле регіону (наприклад, М. М. Сереженко, П. В. Козирєв, В. Я. Зільберштейн), звичайно, порушувалося питання використання на уроках дидактичних потенцій краєзнавства; учителі ділилися досвідом використання краєзнавчого матеріалу для посилення навчальної мотивації учнів і формування інтересу до минулого рідного краю. Більше того, голова облвно І. І. Дрига в наказі по результатах конференції розпорядився «поліпшити роботу історичних, краєзнавчих, науково-атеїстичних гуртків» [3, арк. 267; 4, арк. 115–117, 159–165; 9, арк. 66; 41; 42]. Також методист узагальнювала та описувала досвід передових учителів краю. Наприклад, чільне місце в роботі вчителя приділялося ТЗН і, особливо, використання ним діафільмів, радіо, телебачення та кіно (для цього при інституті в 1960-ті роки влаштовувалися курси кінодемонстраторів). Вона доводила, що перегляд тематичних стрічок і передач позитивно впливає на навчальну успішність учнів, тож улаштування кінолекторіїв визначалося вельми бажаним явищем. О. М. Філатова узагальнювала, що в цій роботі вчителі звертали увагу й на місцевий матеріал. Так, учні школи № 2 та школи робітничої молоді № 2 м. Шостка під керівництвом педагогів та, вочевидь, при сприянні спеціалістів підприємства Виробничого об’єднання «Свема» створили діафільми «Наш край партизанський» і «За владу Рад», що розповідав про встановлення радянської влади в Шостці [5, арк. 63–64, 554–556; 40].

пятаченко

 Юрій П'ятаченко

Заходи краєзнавчого характеру із залученням учителів області вже в новітній час в інституті здійснювали старші викладачі С. П. Ніколаєнко, С. В. Драновська, Ю. В. П’ятаченко. Зокрема, у січні 2019 р. відбувся велелюдний форум – круглий стіл з нагоди відзначення 80-річчя створення Сумської області «Сумщина від давнини до сьогодення: проблеми ідентичності, ментальності, самосвідомості», організований за активної участі С. В. Драновської. Представлені тут теми доповідей були згруповані за такими напрямами: історичні пам’ятки: стан, проблеми, перспективи; роль визначних особистостей у становленні Сумщини; народна культура: місце та значення традицій в історії сучасності [39].

Нині координації краєзнавчої роботи в інституті, забезпеченню його зв’язку з дослідниками та широкою громадськістю сприяє діяльність науково-дослідної лабораторії історико-краєзнавчих досліджень у складі КЗ СОІППО, відкритої в січні 2019 р. (очільник – Д. В. Кудінов). Члени лабораторії проводили публічні лекції краєзнавчої тематики (2019), організовували та проводили краєзнавчі конференції на базі КЗ СОІППО (2019–2020), брали участь у наукових форумах області, здійснювали історичні експедиції по регіонах області, публікували результати досліджень у наукових періодичних виданнях (у тому числі, у співавторстві поміж собою), а у квітні 2021 р. організували збір подарунків для екіпажу патрульного катеру ВМСУ «Суми» [36].

Нарис краєзнавчої діяльності КЗ СОІППО в цілому відповідає всьому періодові його історії. Утім, інтенсивність та фронт краєзнавчої роботи в інституті залежали від підбору кадрів – пасіонаріїв краєзнавства, що вплинуло на нерівномірність історико-краєзнавчої роботи інституту. Так, наукова та науково-популярна робота найактивніше проявлялася в 1950-ті та 2010-ті роки. Співробітники інституту стали піонерами напрямів літературного й музичного краєзнавства Сумщини, розширили й поглибили дослідження освіти, музейництва, подій та явищ соціально-економічного й суспільно-політичного життя Сумської області, історії окремих населених пунктів краю та життєписів видатних діячів української, російської культури, політичних діячів – уродженців Сумщини чи осіб, які проживали й працювали на її землі. Результати розвідок засвідчені як окремими виданнями матеріалів інтелектуальної праці (брошури, книги, монографії), так і у вигляді наукових статей в повторюваних виданнях (О. М. Клочко, Д. В. Кудінов, Ю. О. Нікітін, С. П. Ніколаєнко, П. П. Охріменко, П. А. Сапухін, Н. В. Сидоренко,). Чимало уваги приділялося популяризації краєзнавчої інформації серед широкої громадськості на сторінках газет, блогів, у виступах на радіо та телебаченні (Д. В. Кудінов, Ю. В. П’ятаченко, П. А. Сапухін). Вагоме значення приділялося (й приділяється) краєзнавству як навчальному методу, його популяризації серед педагогів області (С. В. Драновська, Ю. В. П’ятаченко, П. А. Сапухін, О. М. Філатова). У 2010-х роках інститут почав організовувати та проводити краєзнавчі форуми, що стали регулярними від 2019 року. Того ж року на базі інституту створена науково-дослідна лабораторія історико-краєзнавчих досліджень. Отже, намітилася тенденція до перетворення КЗ СОІППО на основний організаційний осередок наукової краєзнавчої роботи в області.

Список використаних джерел і літератури 

  1. Ганжа Н. Нова праця про А. П. Чехова. Ленінська правда. 1957. № 49. С. 3.
  2. ДАСО. Ф. П-108. Оп. 1. Спр. 38. 63 арк.
  3. ДАСО. Ф. Р-3552. Оп. 1. Спр. 67. 525 арк.
  4. ДАСО. Ф. Р-3552. Оп. 1. Спр. 70. 567 арк.
  5. ДАСО. Ф. Р-3552. Оп. 1. Спр. 75. 563 арк.
  6. До 100-річчя з дня смерті Тараса Григоровича Шевченка (Літературно-краєзнавчі матеріали) / Відповід. за вип. Н. Б. Ганжа. Суми: СОІУКВ, 1961. 53 с.
  7. Історія символіки міста Суми / авт. тексту Д. В. Кудінов. Суми: ТОВ «ДД Папірус», 2013. 60 с.
  8. КЗ СОІППО. Оп. 2. Спр. 25: Книга наказів, 1957. 158 арк.
  9. КЗ СОІППО. Оп. 2. Спр. 33: Книга наказів, 1960. 176 арк.
  10. КЗ СОІППО. Особова справа Г. Д. Локощенко, 1993. 20 арк.
  11. КЗ СОІППО. Особова справа П. А. Сапухіна, 1958. Спр. 12. 12 арк.
  12. КЗ СОІППО. Особова справа П. А. Сапухіна, 1951. Спр. 13. 10 арк.
  13. КЗ СОІППО. Особова справа О. М. Філатової, 1970. 9 арк.
  14. Клочко, О. М. Розвиток жіночої гімназійної освіти Північного Сходу України в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття: автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.01. Суми, 2018. 20 с.
  15. Коваленко Л. І., Нікітін Ю. О. Архіви Сумщини в житті українського суспільства: кінець 30-х – початок 60-х рр. ХХ ст.: монографія. Суми: СВС Панасенко І. М., 2017. 322 с.
  16. Краєзнавство: науково-методичний та практичний аспекти. Матеріали Краєзнавчої науково-практичної конференції (8–10 червня 2010 р., Суми). Суми: РВВ СОІППО, 2010. 112 с.
  17. Краєзнавство: науково-методичний та практичний аспекти. Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (15–16 червня 2011 р., Суми). – Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти. Суми: РВВ СОІППО, 2011. 164 с.
  18. Кудинов Д. В. Мирополье: Исторический очерк. Сумы: ООО «Печатный дом «Папирус», 2012 г. 268 с.
  19. Кудинов Д. В. Сумские либералы в российском освободительном движении, 1901–1906 гг.: региональное измерение: монография. Сумы: ООО «Печатный дом «Папирус», 2013. 160 с.
  20. Кудінов Д. Діяльність Сумського інституту удосконалення вчителів у перші два десятиліття його існування (за матеріалами Державного архіву Сумської області). Освітні інновації: філософія, психологія, педагогіка: збірник наукових статей у 2-х томах/ За заг. ред. О. В. Зосименко. Суми: ФОП Цьома С. П., 2019. Т. 1. С. 250–259.
  21. Кудінов Д. В. Краєзнавство як міждисциплінарна галузь знання. Освіта Сумщини: інформаційний, науково-методичний журнал. 2011. № 1. С. 32–34.
  22. Кудінов Д. В. Організація П. А. Сапухіним краєзнавчої роботи у Великописарівській середній школі. Краєзнавство Сумщини в контексті вивчення історичної, духовної і культурної спадщини регіону: зб. матеріалів обласної наук.-краєзнавчої конф. з он-лайн зв’язком 19 квітня 2018 р., м. Суми/ уклад. О. М. Малиш. Суми: Триторія, 2018. С. 44–51.
  23. Кудінов Д. В. Основи краєзнавства (методичні рекомендації): рукопис. 2011. 51 арк.
  24. Локощенко Г. Музично-театральна культура Сумщини: матеріали для уроку (На допомогу вчителям музики, літератури, історії та ін.). Суми: СОІУВ, 1992. 60 с.
  25. Локощенко Г. Д. Музыкальная жизнь Сумщины: Середина XVII – 80-егг. XXвека: дис. … канд. искусств.: 17.00.02. Киев, 1990. 264 с.
  26. Нікітін Ю. О. Пореформені міста Полтавської, Харківської та Чернігівської губерній у другій половині ХІХ ст.: історичний аспект самоврядування: монографія. Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2016. 328 с.
  27. Ніколаєнко С. П. Краєзнавство у загальноосвітньому навчальному закладі (методичні рекомендації): рукопис. 2009. 64 арк.
  28. Охріменко П. П. Проблеми вивчення «Слова о полку Ігоревім». Суми: СОІУВ, 1980. 20 с.
  29. Сапухин П. А. Краеведческая работа школы в связи с изучением курса истории СССР. Сумы: Сумской институт усовершенствования квалификации учителей, 1940. 24 с.
  30. Сидоренко Н. В. Розвиток освіти національних меншин у Північно-Східній Україні у 20-х – 30-х роках XX століття: автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.01. Суми, 2019. 20 с.
  31. Слобожанщина в 1917–1921рр.: вимір революції. Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції (Суми, 27–28жовтня 2017 р.) / Редкол.: Ю. О. Нікітін (голова), В. П. Капелюшний, Д. В. Кудінов, С. І. Дегтярьов. Суми: ФОП Цьома С. П., 2017. 188 с.
  32. Суми. Вулицями старого міста. Суми: РВО «АС-Медіа», 2003. 264 с.
  33. Суми. Запрошуємо до знайомства: Путівник / авт. тексту Д. В. Кудінов, кер. проекту І. О. Дяденко, В. К. Шейко; ред. М. Л. Охріменко. К.: Фолігрант, 2013. 169 с.
  34. Суми. Нове життя старих вулиць. К.: Фолігрант, 2012. 400 с.
  35. Суми. Пам’ять старих вулиць. К.: Фолігрант, 2009. 324 с.
  36. Сумчане передали подарки экипажу катера «Сумы». Ваш шанс. 2021. № 18. С. 12А.
  37. Сумщина. Велика спадщина. Проза (до ХХ ст.): науково-популярне видання / авт.-упоряд.: Ю. В. П’ятаченко, О. В. Вертіль. Суми: ПФ «Видавництво “Університетська книга”», 2020. 384 с.
  38. Сумщина в долях трьох геніїв [П. І. Чайковський, А. П. Чехов, С. В. Рахманінов: альбом] / Макарова В. А., Макарова Л. А., Шейко В. К. Суми; Київ: Фолігрант, 2014. 197 с.
  39. «Сумщина від давнини до сьогодення: проблеми ідентичності, ментальності, самосвідомості». URL: http://soippo.edu.ua/index.php/3082-sumshchina-vid-davnini-do-sogodennya-problemi-identichnosti-mentalnosti-samosvidomosti (дата звернення: 19.05.2021).
  40. Філатова О. М. Використання кіно при викладанні історії та суспільствознавства Сумщини. Український історичний журнал. 1967. № 6. С. 54–57.
  41. Філатова О. М. Конференція вчителів історії. Український історичний журнал. 1961. № 4. С. 171–172.
  42. Філатова О. М. Науково-практична конференція учителів історії та суспільствознавства Сумщини. Український історичний журнал. 1965. № 2. С. 156.

Опубліковано: Інноваційні технології розвитку особистісно-професійної компетентності педагогів в умовах післядипломної освіти: збірник наукових статей / За заг. ред. Г. Л. Єфремової. – Суми, 2021. – С. 521–529.

Новини

Нова книга Олексія Вертія

21-07-2021

Відомий сумський літературознавець Олексій Вертій свою останню працю присвятив видатному народознавцю із Закарпаття Іванові Хланті, який записав і видав чи...

Суми: презентація художньо-публіцистичного фільму «Імені Виговського»

06-07-2021

Передпрем'єрний показ  В четвер, восьмого липня, у Сумах відбудеться презентація важливого художньо-публіцистичного фільму «Імені Виговського».У документальній стрічці столичної студії «Кінематографіст» задіяний...

1 липня у Сумах відбудеться презентація нової книги Олега Корнієнка

01-07-2021

Сьогодні - 1 липня - у Сумах відбудеться презентація книги знаного військового історика, дослідника доби козаччини Oleg Kornienko "Шляхами предків...

На Сумщині відзначили 130-ту річницю з дня народження командира Українських Січових Стрільців, полковника Армії УНР та Провідника ОУН Євгена Коновальця

11-06-2021

За підтримки Сумської облдержадміністрації в Сумській центральній міській бібліотеці ім. Т.Г. Шевченка пройшов захід просвітницько-патріотичного спрямування у форматі «круглого столу»...

Науково-методичний семінар «Подолання історичних міфів у вивченні історії»

02-06-2021

2 червня 2021 р. на базі Навчально-наукового інституту історії, права та міжнародних відносин СумДПУ імені А. С. Макаренка відбувся науково-методичний...

Помер Микола Мошик

26-05-2021

26 травня 2021 р. від ускладнень, пов'язаних з коронавірусною хворобою помер відомий сумський кобзар, заслужений діяч мистецтв України Микола Мошик.